Екоактивістка: Скласти на купу — найбільш цивілізоване, що Україна робить зі сміттям
Про те, як в Україні працюють з будівельним сміттям, говоримо з екоактивісткою, представницею ініціативи «KyivGreenCity» Оленою Казанською.
Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру
Що роблять з будівельним сміттям на Київщині
Бучанський міський голова Анатолій Федорук повідомив, що Бучанська громада перша на Київщині завершила перероблення будівельного сміття, яке утворилося внаслідок руйнувань російською армією. За словами Федорука, вдалося переробити 75 тис. кубометрів такого сміття менше, ніж за рік.
Але екоактивістка Олена Казанська каже, що сміття ніколи не можна переробити на 100%. За її словами, навіть після перероблення 20% відходів завжди лишається.
«Сміття можна рекультивувати, десь ховати на полігонах. Але річ в тому, що Бучанська громада — це єдиний випадок, який нам показав, що це можна робити. Але найголовніше — коли ми до цього прийдемо системно. Тобто не за грантові якісь кошти або допомоги. Це супер, але це не працює в рамках держави», — каже активістка.
До того ж Казанська пояснює: через те, що неможливо сміття утилізувати на 100%, люди в Бучанській громаді його «утилізовували» ще й в річках, посадках тощо. Тобто робили зі сміттям те, що могли.
У Києві ж, пояснює спікерка, найкраще, що роблять з будівельним сміттям, — звозять його на полігон будівельних та великогабаритних відходів №6 на вулиці Пирогівський шлях, 94-96. Загалом, каже Казанська, найцивілізованіше, що робить Україна зі своїм сміттям — «складає його на купу».
Читайте також: Чому сміттєспалення недоцільне для України
Про потужності перероблення будівельного сміття в Україні
Олена Казанська пояснює, що утилізацію сміття у Бучанській громаді реалізували спільно з ПРООН в Україні, які забезпечили громаду необхідним обладнанням. Після передроблення будівельного сміття отриманий матеріал, схожий на дрібний щебінь, використали для будівництва доріг.
Але спікерка підкреслює, що в Україні потужності з перероблення будівельного сміття або приватні, або спорадичні. До того ж для сортування будівельного сміття потрібні великі гроші й потужний людський ресурс. І цю сферу, зауважує екоактивістка, не контролюють протягом всього існування незалежної України.
До того ж Казанська не може навести інших вдалих прикладів утилізації будівельного сміття, як у Бучанській громаді. Та й навіть якщо люди приватно сортують сміття, то це ще не означає, що його потім утилізують.
«Коли люди кажуть, що сортують сміття, то я кажу, що сортоване сміття — це коли цю чисту сировину, яку ви зібрали, десь досортували за допомогою спеціального обладнання або професійних робітників, а потім її хтось вже купив. А так ми з вами просто роздільно збираємо, і невідома доля цієї сировини насправді», — каже спікерка.
Нагадаємо, заступниця міністра захисту довкілля і природних ресурсів Вікторія Киреєва в інтерв’ю Українському радіо повідомила, що в Україні щороку утворюється понад 10 мільйонів тонн відходів, з яких лише незначний відсоток сортують й відправляють на перероблення.
Раніше Олена Казанська в етері Громадського радіо казала, що в Україні існує значна проблема, пов’язана з сортуванням та утилізацією відходів, зокрема, тих, що лишаються після руйнувань. Наше законодавство не регулює цю сферу належним чином. Відходи, які потрапляють на звалища, часто там спалахують і виділяють велику кількість вуглекислого газу у повітря.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту