facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Фінансові активи через неявки до військкомату не блокуватимуть — нардепка

Інтерв'ю

Членкиня Комітету безпеки й оборони ВР Соломія Бобровська в етері Громадського радіо розповідає про законопроєкт щодо мотивації військовослужбовців.

Фінансові активи через неявки до військкомату не блокуватимуть — нардепка
1x
Прослухати
--:--
--:--

Строки демобілізації

Соломія Бобровська: Для людей, які йдуть і пішли на службу, важливим є питання термінів її закінчення. Ми живемо не у XX столітті. Попри те, що є пріоритет збереження держави, люди мають розуміти, скільки часу треба виконувати військовий обов’язок. Це буде три роки, п’ять років чи шість років?

Вихід із Сил оборони має бути зрозумілим. Саме тому я не підтримувала новий законопроєкт про мобілізацію  такому вигляді, тому що для військовослужбовців там якась нескінченна історія. У ньому залишається чинною норма про 36 місяців служби та рішення Ставки верховного головнокомандувача. Наразі ніхто терміни демобілізації не обговорює, монобільшість не хоче змінювати цю норму.

Попри те, що частина військових сьогодні хочуть видихнути, потім вони можуть повернутись до того середовища, в якому прожили два роки. Тому має бути мотивація для військовослужбовців. Не може бути лише батіг. Саме тому ми почали збирати докупи різні ідеї, які вилилися в законопроєкт щодо мотивації військової служби. Його підписали вже 70 нардепів. Мають бути три складові мотивації: фінансова, ідеологічна та встановлені терміни служби в Силах оборонах. Ми говоримо так: якщо є 12 чи 18 місяців з 36-ти бойових — дайте право людині на звільнення, є 12 місяців бойових — дайте право на звільнення, в сукупності 24 місяці на звільнення. Але ми зауважуємо, що має бути кінцевість термінів служби.

Фото із Facebook-сторінки Соломії Бобровської

Читайте також: Бойові — це шанс після війни купити житло, отримати освіту й побачити світ — Максим Колесніков


Для чого потрібен законопроєкт щодо мотивації?

Соломія Бобровська: Наш законопроєкт має стати поштовхом для Міноборони та Офісу Президента, щоб придумати свою мотивацію, дати чіткі терміни військовослужбовцям. В законопроєкті, який обговорює зараз все суспільство, немає цього. Хоча його скоріше за все й приймуть. Це найбільш болюча історія. Ми подали свій законопроєкт, вносимо правки та ведемо дискусії на обговореннях, щоб дати розуміння людям, що терміни служби мають свій кінець. Це найбільша дискусія, яка досі не вирішена.

Ми маємо призвати вже нових людей до армії, однак їхня кількість не визначена. На цей рік в нас немає різних мобілізаційних планів: найгіршого, найкращого та оптимального. А це та математика, від якої мають відштовхуватись Мінекономіки, Мінфін, Міносвіти тощо. Це величезна система. Питання полягає не лише в тому, щоб забрати людину до Сил Оборони.

Йдеться не лише про закупівлю форми, а й прорахунок коштів, якщо військовослужбовця поранять, він потрапить в полон, зникне безвісти чи загине. Держава повинна комплексно працювати з цим питанням, а не лише брати людину з вулиці, а далі дивитись, як воно все піде.

Цей законопроєкт – це стимул говорити публічно і працювати над проблемами, а не ховатися від них. Половину чи більшу частину Сил Оборони складають цивільні, які не звикли до цього бути в системі виключної субординації. Ці люди звикли говорити про свої проблеми. Оскільки кожна друга чи третя сімʼя долучена до великої війни, то було б неправильно не обговорювати ці теми.


Читайте також: У владі питання мобілізації можуть боятися навіть більше, ніж в українському суспільстві — Олег Саакян


Чому монобільшість проти чітких термінів демобілізації?

Соломія Бобровська: Монобільшість у парламенті не готова встановити точні строки через два основних чинники. Вони аргументують це загрозою наступу росіян з якогось напрямку, наприклад Харківського чи Північного, та потенційним збільшенням чисельності ворожого війська. Тоді виникне питання щодо наших можливостей стримати цей наступ. Я вважаю, що це хибна думка.

Потрібно розуміти наявність і кінцеву чисельність людей не лише на папері, але й власне тих, хто служить. Треба мати розуміння, наскільки наша армія готова далі рости. Ми не можемо симетрично збільшувати армію до чисельності армії ворога.

Щобільше, йдеться про перспективу. Після мобілізації людей треба завести на полігони, навчити. Далі буде перевірка боєм, щоб людина стала бойовою одиницею. Навіть за умови загрози весною, про такі речі ми не можемо говорити, тому що у нас банально немає для цього часу. У нас є той ресурс, який є. Для того, щоб бути готовими весною, треба було готуватись ще восени або влітку минулого року, що в принципі не зробили.

Насправді наявної бази законодавчої з приводу мобілізації в нас достатньо. Деякі області є лідерами в забезпеченні мобілізаційного плану. Існують міста та регіони, які не хочуть його виконувати. Всіма корупційними методами цього не роблять. Наприклад, Одеса або якийсь певний район Одеської області.

Війна – це математика, методологія, яка вираховується. Коли ми говоримо про закінчення служби після 12 чи 18 місяців з бойовим розпорядженням, то повинна бути градація. Дуже багато бригад не мали тилової служби. Можна зробити ротацію, яка буде безболісною для ЗСУ. Ці речі можливі й вони прораховуються. Наразі політичної волі для цього немає. Це один з найбільших каменів спотикання.

Про що вже домовились депутати

Соломія Бобровська: Ми знайшли вже рішення про те, що вибірковість щодо аспірантів не буде. Захищеними залишаться опікуни 3 групи інвалідності. Фінансові активи за неявки до ТЦК не будуть блокуватись. В січні було рекордне зняття готівки з українських банків. Питання ще, що буде в лютому. На жаль, немає належної комунікації з громадянами, тому вони й бояться.


Читайте також: За 3 тижні опрацювали 1000 анкет: Аліна Михайлова про львівський рекрут-центр батальйону «Вовки Да Вінчі»


Раніше юрист Юрій Танасійчук в ефірі Громадського радіо заявляв, що рекрутинг не допоможе позбутися пострадянських синдромів у ЗСУ.

25 грудня 2023 року стало відомо, що Кабмін вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» № 10378, у якому регулюються питання щодо відстрочки від призову на військову службу, у тому числі людей з інвалідністю.

Уряд пропонує парламентарям накласти низку обмежень на тих громадян, які не виконали обов’язки щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, для порушників правил військового обліку та законодавства про оборону підвищити штрафи, а за відмову проходити медогляд позбавляти волі, так само як за ухилення від мобілізації.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що деякі норми законопроєкту про мобілізацію можуть суперечити Конституції.

8 січня стало відомо, Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики визнав урядовий законопроєкт «про мобілізацію» таким, що містить корупційні ризики.

11 січня народні депутати відправили законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» його ініціатору — Кабінету міністрів.

Увечері того ж дня міністр оборони Умєров заявив, що нова редакція законопроєкту про мобілізацію вже готова, у ній врахували всі пропозиції.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

«Йдеться про верхівку айсберга»: Левченко про зафіксовані злочини сексуального насильства

«Йдеться про верхівку айсберга»: Левченко про зафіксовані злочини сексуального насильства