Гра «Крок»: як навчити дітей протидіяти насильству

Детальніше про гру

Анна Щерба розповідає, що команда обрала саме такий формат, бо раніше працювала з хакатонами й створювала ігри.

«Ми бачили черговий хакатон від UNDP Hack for Locals 2.0. У ньому була ідея в тому, щоб створити проєкти з протидії насильству, щоб забезпечити мирні безпечні громади у різних регіонах України. Ми подумали, як же можемо ми тут створити те, що цікаве нам і водночас актуальне для організаторів цього хакатону?

Спочатку нам здавалося, що це неможливо. Бо як можна говорити про насильство грою? Здається, що це щось складніше, абстрактніше. Є якісь межі, які не можна переходити, це дуже чутлива тема. Але водночас ми знайшли таке собі поєднання на перетині, де є гра та психотерапевтичні методики.

Зокрема, ми поєднали казкотерапевтичні методики, які використовуються у роботі з дітьми, і безпосередньо ігрову механіку, тобто графічну новелу. Вони в теорії мають дуже спільну річ. Є якийсь сюжет історії з головним персонажем, і групі людей даємо можливість обрати, як будуть розвиватися події далі. Таке собі інтерактивне кіно в дуже грубому порівнянні.

Є історія, в якій ми обираємо, що буде робити наш персонаж, як буде реагувати, як буде діяти на певні системи. І у кожному з наших сценаріїв персонажі й персонажки стикаються з власними ситуаціями, з проявами насильства», — говорить Анна Щерба.

Читайте також: Якщо сусід, який чинить насильство, знатиме, що громада не змовчить, він припинить — Наталія Федорович

За її словами, у грі розкривається фізичне, психологічне, сексуальне насильство, булінг в школі, домашнє насильство, гендернозумовлене насильство та інші.

Керівниця проєкту каже, що вони рекомендують гру для учнів з 5 по 11 клас. Найактивніше долучались до їхніх марафонів учні 5-9 класів, бо 10 та 11 навантажені більше.

«Цьогоріч наші амбасадорки спробували деякі з них використовувати з 3 та 4 класами. Ми не забороняємо цього, проте завжди наголошуємо на тому, що людина, яка бере на себе відповідальність проводити ці заняття, має мати відповідну кваліфікацію. Звісно ж, вона повинна дивитись на групу та переглянути на сценарій перед тим, як грати.

Для цього в нашій грі є режим наодинці, щоб вчитель, психолог чи той, хто буде проводити заняття, міг проглянути перед тим, як давати цю гру, конкретній групі дітей. І відповідно до цього він зможе визначити, чи готова конкретна група грати у такий сценарій. Іноді на першому заняття вони не готові грати якийсь конкретний сценарій, бо він є складнішим, більш комплексним, тематичним», — каже Щерба.

Читайте також: Діти можуть бути в умовно безпечному сховищі, а небезпека на них чекатиме онлайн — Анастасія Дьякова

Про безпеку дітей

Нагадаємо, торік проєкт #stop_sexтинг  навчив понад 340 тисяч дітей по всій країні як захищатись від насильства в мережі.

За даними ЮНІСЕФ, в Україні кожен п’ятий підліток визнавав себе постраждалим від онлайн-знущань, а кожен десятий регулярно брехав батькам або друзям про час, проведений у соцмережах.

Також нагадаємо, кожна 5 дитина у школі спілкувалася про секс з незнайомцем в інтернеті. 73% дітей ніколи не розкажуть дорослим про насильство над ними в мережі.

Серед соцмереж найбільш небезпечні для дітей Snapchat i TikTok, адже не всі батьки про них знають. Про це розповіла в етері ГР Анастасія Дьякова.

Нагадаємо, у 2022 році Україна ратифікувала Стамбульську конвенцію про запобігання насильству щодо жінок та домашньому насильству.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі