Зображення: nus.org.ua
Ігор Хворостяний в етері Громадського радіо розповів, що у межах імплементації інтегрованих курсів було чимало запитань та викликів. Ця ідея вже працює в школах приблизно сім років. Міністерство в якийсь момент зрозуміло, що треба комплексно і цілісно подивитися на те, як вивчають учні в школах історію і куди всі мають рухатися.
Робочу групу для вивчення цього створили в грудні 2022 року. Результатом їхньої роботи став рамковий документ зі шляхами подальшого реформування історичної освіти в системі шкільної освіти.
За його словами, концепція стосується саме закладів загальної й середньої освіти.
«Засади описують передумови, витоки, потребу реформування історичної освіти в контексті викликів війни та зростання геополітичної ролі українства у світі.
Головна ідея єдиного інтегрованого курсу полягає в тому, що ми маємо не дроблено, а часто паралельно і не узгоджено вивчати історію українства та світову історію. Українство не лише встановлювалось як нація впродовж тривалого часу, воно ще впливало на формування і на становлення світових історій. Тобто, ідеєю є запровадження єдиного інтегрованого загальноосвітнього курсу з акцентом саме на історію України», — каже чиновник.
Читайте також: «Називати цей закон реформою — дуже голослівно» — нардепка про зміни у дошкільній освіті
Ігор Хворостяний говорить, що в старшій профільній освіті передбачено вивчення поглиблених, спеціалізованих курсів історії України.
«Це такий цілісний і системний погляд, який описує рамкові підходи до того, як вивчати історію від початкової школи й в старшій профільній освіті. Очевидно, що в початковій мають бути в основі певні елементи ігрового підходу, в базовій – проблемно-пошукові елементи та вже серйозне занурення у предмет має відбуватись у старшій профільній освіті. Тобто, все має відбуватись природним чином з тим, як розвивається особистість учня чи учениці», — зазначає Хворостяний.
Він додає, що концепція виписує зміст історичної освіти в закладах загальної й середньої на основі цих підходів від першого до останнього класу.
«Ми маємо рухатися клас за класом, поступово виписуючи ті чи інші програми. Насправді інтегровані курси існують вже сім років. Зараз є єдиний курс історії на першому циклі базової освіти, це 5-6 класи. Попереду ще 7, 8, 9, 10, 11 класи. Це мінімум 5 років для впровадження зазначених ідей», — зауважує чиновник.
За словами Ігоря Хворостяного, інтегровані курси якраз були ініційовані вчителями, які відчували потребу в цілісному і комплексному, а не фрагментарному, часто не узгодженому підході до вивчення історії. Водночас є люди, які не підтримують цю ідею.
«Історію не можна і не варто вивчати лише заради вивчення імен і дат. Це має бути цілісний погляд на історичну свідомість, вироблення оцього пізнавального запиту у школярів, встановлення логічних зв’язків, послідовностей, ширшого бачення контексту», — каже він.
Історик Олександр Панарін позитивно ставиться до реформування історичної освіти. За його словами, це вкрай необхідно не лише в контексті сьогоднішньої нашої боротьби з російським ворогом, а й взагалі нашого майбутнього. Він вважає, що це одна з перших воєн, коли воюють за історію.
Олександр Панарін каже, що виступають проти реформи люди, які взагалі не пов’язані з освітою або апологети історичної освіти зразка «сталінсько-брежнєвської системи» з формулюванням: «Ми завжди так вчили, і так має бути надалі». Але саме зі спадку радянської освіти ми маємо два курси: історія України й всесвітня історія.
«Що таке історія України? Це націоналізований курс совєтської історії, який з’явився в школах на противагу всьому світу. На думку совєтських ідеологів і партійних істориків, цей світ жив не за совєтськими правилами й комуністичними законами. Тому є радянська історія, а є так звана всесвітня історія. Хоча навіть багато моїх колег завжди скептично ставилися навіть до самого слова «всесвітня». Це історія чого? Всесвіту? Мабуть, все ж таки правильніше тоді вже говорити про світову історію, а навіть не про всесвітню», — зауважує історик.
Він каже, що цей документ робоча група напрацювала ще навесні цього року, його виставляли в соціальні мережі, в інтернеті на громадському обговоренні. Його основні концептуальні положення не були таємницею. Багато вже способів і підходів сьогодні вже імплементували в систему історичної освіти, і загалом в систему реформування в контексті Нової української школи.
«Це виглядає як якесь цілеспрямоване цькування ініціативи Міністерства освіти і науки, певними, я не буду казати політичними чи суспільними, але однозначно антиукраїнськими колами», — говорить Олександр Панарін.
За його словами, суть концептуального цього підходу полягає в тому, що ми дивимося на світ з позиції українця. Ми дивимося на світ, на історію всього світу, як на неї мають дивитися люди, які жили на території України.
Читайте також: В Україні один з найкоротших навчальних років у світі — співзасновниця «Смарт освіта»
Новий навчальний рік у школах розпочнеться з 2 вересня та триватиме до 30 червня 2025 року. Про це повідомив прем’єр-міністр Шмигаль.
Нагадаємо, раніше міністр освіти і науки Оксен Лісовий повідомляв, що відомство не має намірів розпочинати навчальний рік у школах на місяць раніше, щоб заощадити електроенергію. Однак у зимовий період можливе повернення до змішаного навчання.
Він наголосив, що школам, на відміну від університетів та закладів професійної технічної освіти, МОН не рекомендувало розпочинати навчальний рік раніше. Тобто школярі почнуть навчання, як і зазвичай, у вересні.
А втім, школам доведеться «працювати з розкладами занять, зміщуючи там, де це можливо», початок занять на 10 годину, пояснив Лісовий. За його словами, у зимовий період у «крайніх випадках» можливе повернення до змішаного або онлайн-навчання.
Міністр наголосив, що близько 30% закладів забезпечені засобами електрогенерації, але «вони різні». Так, за словами Лісового, є «доволі потужні» засоби, які дозволяють закладу освіти працювати загалом, а є «слабкі», які підтримують лише «пункт незламності» у школі.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі