Маріанна Онуфрик: Пакет міграційної політики передбачає не лише допомогу тим країнам, які погоджуються приймати легальних мігрантів. Йде мова, в першу чергу, про легальну міграцію, але і накладає штрафи на ті країни, які відмовляються приймати легальних мігрантів у межах своєї квоти. Наприклад, такі країни, як Польща, Румунія не погоджуються з цими правилами, але політичної згоди начебто дійшли всі.

Вони не погоджуються саме зі штрафною частиною. Особливо після того, як сталося повномасштабне вторгнення в Україні, і дуже велика кількість мігрантів припала саме на країни, які мають спільний кордон з Україною. Ми всі ще й розуміємо, що вони є далеко не найбагатшими країнами ЄС. І на них був найбільший тиск у плані організації, то вони і якраз висловлюють таке невдоволення.

Хоча ще задовго до повномасштабного вторгнення України, ми пам’ятаємо всі, що Європа зіштовхнулася і продовжує наразі мати велику проблему з нелегальною міграцією з країн Африки. Основна ідея міграційної політики цього нового законодавства, пакту (ще не прийнятого, але вже по ньому по всіх пунктах дійшли згоди) полягає в тому, щоб максимально зробити цей процес легальним. І на кожному етапі його контролювати. І якщо країна погоджується на це, приймає ці умови… А ми всі розуміємо, що в межах країн, якщо ти вже є член Євросоюзу, то насправді не дуже вийде з чимось не погодитись, чи прийняти інші правила, бо тоді на тебе будуть накладатися і певні штрафні санкції.

Київський вокзал у березні 2022 року під час евакуації. Фото Станіслава Сеника для Громадського радіо.

Читайте також: Після війни трудова міграція українців буде тільки посилюватися — Воскобойник

У кому зацікавлені країни ЄС

Андрій Куликов: У межах пакту є ініціатива, яка матиме, коли його ухвалять, безпосередній вплив на плани українського уряду, і наші плани щодо повернення українців і українок додому. Вона називається «Залучення навичок і талантів до ЄС». Наскільки вона може стати на заваді тому, щоб наші люди масово поверталися?

Маріанна Онуфрик: Дійсно так може відбутися. Якщо уважніше почитати цей документ, це ініціатива, яка, в першу чергу, спрямована на залучення через фінансування, надання грантів, надання різноманітних видів допомог для того, щоб дійсно залучати ці кваліфіковані ресурси.

Але якщо читати трошечки глибше, то стає зрозуміло, що насправді країни ЄС більш зацікавлені у таких ресурсах, як, наприклад, працівники для системи догляду. Тобто є визнаною величезна проблема, і з нею Європейський Союз уже намагається впоратись: зараз є величезний запит і величезна нестача працівників у сфері догляду.

Йдеться про старіння націй, є демографічні виклики. Є виклики, пов’язані з тим, що дійсно дуже велика кількість населення потребує догляду, довготривалого догляду, і саме у таких працівниках зацікавлені країни ЄС. Звісно, вони зацікавлені й в інших кваліфікованих ресурсах, але мова йде здебільшого про такі.

І якраз тут перетинаються інтереси.

Можна сказати, що українці, які зараз перебувають там, знайшли тимчасовий прихисток у країнах ЄС, їм дійсно трохи складно пробитися і знайти своє місце в тих видах і в тих професіях, які вони мали в Україні. І українцям багато пропонується саме отаких вакансій, в середній кваліфікації, які не вимагають знань, навичок мов і так далі. Зараз багато безкоштовних курсів для українців, щоб вони здобували саме професію по догляду.

Тому, коли ми говоримо про міграційну політику України і ми хочемо, щоб українці повернулися, то ми повинні розуміти, що українці зацікавлені саме в самореалізації.

Тобто, якщо Україна запропонує програми, які дозволять людям самореалізуватися саме в тих професіях, де вони здобули освіту, де вони мали успіх, повагу і пошану до повномасштабного вторгнення, то це змотивує багатьох українців повернутися. Тих, які не можуть знайти самореалізацію в ЄС.

Читайте також: Чи справді можна перенаправити соцдопомогу українських біженців з Європи?

Міграційна стратегія України

Маріанна Онуфрик: У нас так само відбуваються зміни в міграційній політиці. Цього року були прийняті зміни до Стратегії державної міграційної політики України. Ця Стратегія була розроблена ще в 2017-му році за прем’єрства Гройсмана. Згідно з нашими євроінтеграційними прагненнями є вимога для того, щоб це законодавство було оновлене.

В основному зміни стосуються саме контексту після повномасштабного вторгнення. Що території тимчасово окуповані, що багато людей виїхало і так далі. І там є окремий розділ, який стосується повернення українців. Почався якийсь процес, але, як на мене, основною проблемою є те, що за нього відповідальна Державна міграційна служба, яка перебуває в структурі Міністерства внутрішніх справ. І ми всі розуміємо, яка сфера відповідальності цих органів. Що це, в основному, правопорядок, контроль за міграцію, яка здійснюється до нас так само легальною чи нелегальною. Це паспортна система і так далі.

А коли ми говоримо про повернення, про такі категорії, як самореалізація, як освіта, як соціальні послуги, як житло, то це не сфера впливу Державної міграційної служби. Це майбутнє. Тому ми маємо тільки займатися набагато ширше коло органів і навіть Верховна Рада.

Повернення через обмеження?

Маріанна Онуфрик: Ми всі розуміємо, що останні заяви президента чи його радників свідчать про те, що вони бачать повернення українців додому через якісь обмеження. Тобто: «Перестаньте, країни ЄС, платити допомогу». А не через пропозицію, яку би можна було розвивати в Україні. І так само ми розуміємо, що, очевидно, йдуть якісь домовленості, і ми розуміємо, що йде до скорочення соціальних програм. І багатьох українців це змусить повернутися додому. Але основне я хотіла би зазначити: питання не є в соціальних виплатах.

Тому що так, багато українців залежать від соціальних виплат тут, в Європейському Союзі, і це пов’язано, наприклад, з тим, що виїхали матері з дітьми, які не можуть, працювати, або їм складно знайти роботу, тому що вони доглядають за дітьми. Або виїхали сім’ї, які виховують дітей з інвалідністю, або виїхали люди похилого віку — тобто це соціальна політика. Не всі можуть собі знайти роботу не через те, що не хочуть, а через те, що в них така ситуація.

Родина з дитиною на київському вокзалі у березні 2022 року під час евакуації. Фото Станіслава Сеника для Громадського радіо.

І коли вони приїдуть в Україну, вони так само будуть потребувати соціальної допомоги. А чи Україна спроможна буде їм цю допомогу надати? Ну це велике питання в умовах війни.

Читайте також: Повернення українських біженців: Стефанішина прокоментувала переговори з ЄС

Як повідомила віцепрем’єр-міністерка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, Україна дійсно веде дискусії з Євросоюзом про повернення українських біженців, водночас про скорочення їм допомоги від ЄС наразі не йдеться.

Раніше американське видання Politico з посиланням на «поінформованих дипломатів» повідомило, що Україна проводить переговори з європейськими посадовцями про те, аби майбутні міграційні правила Євросоюзу допомогли забезпечити повернення більшої кількості українців додому наступного року, щоб ті «підтримували українську економіку».

Як повідомила пресслужба Ради ЄС, Європейський Союз завершив усі процедури, необхідні для продовження тимчасового захисту для біженців з України на один рік — з 4 березня 2024 року до 4 березня 2025-го.

Режим тимчасового захисту дозволяє переміщеним особам з України користуватися узгодженим набором прав у ЄС, зокрема доступом до житла й ринку праці, медичною допомогою, а для дітей — здобувати освіту.

Нагадаємо, станом на листопад 2023 року 4,2 мільйона українців, які втекли від війни у країни ЄС, скористалися директивою про тимчасовий захист, яка діятиме до березня 2025 року.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту