Фото: Pexels
Директорка Інституту книги Олександра Коваль розповідає, що після набрання чинності закону щодо підтримки розповсюджувачів видавничої продукції та надання державної допомоги на придбання книг, все буде рухатися в такому напрямку, як їм би й хотілося.
«Кілька років тому ми подавали пропозицію включити сертифікати на книжки, які мали отримувати громадяни України. Ми вважали, що саме скерування коштів на підтримку читачів позитивно вплине і на розвиток всього ринку. Опосередковано бенефіціарами цієї програми стануть і видавці, і книгорозповсюджувачі. На 2024 рік у державному бюджеті на цю програму передбачено трохи більше як 372 мільйонів гривень. Ці гроші розраховували так, що на одну людину, яка досягла 18-річного віку, будуть витрачати три десятих прожиткового мінімуму. Третина прожиткового мінімуму – це 902 гривні. За даними Держстату, 18-річних українців у 2024 році є близько 400 тисяч. Кожен з них зможе зареєструватися, витратити свої 900 гривень на книжки, а вже ці гривні потраплять до книгорозповсюджувачів», — пояснює Коваль.
Вона додає, що теперішній оборот на книжковому ринку складає 3,5 мільярди гривень. 372 мільйони гривень додадуть ще 10%, якщо такі ж обсяги продажів зберігатимуться.
Читайте також: «Конкуренція лише у центрі Києва»: негативний бік буму книгарень в столиці
Директорка Інституту книги вважає, що книгарні, як і будь-які точки торгівлі, з’являються там, де вони критично необхідні. Попит диктує пропозиції.
«У нас люди звикли бігти в аптеку купувати фуфломіцин, але не звикли бігти купувати книжку, яка їм, можливо, допоможе більше, ніж всі ці фейкові ліки. Ми провели дослідження. Опитування виявили, що в Україні діє щось близько 500 книгарень. Очевидно, що не всі ми охопили, можливо, якісь дрібненькі ще лишилися. Ще є місця торгівлі книжками, наприклад, у супермаркетах. Є трохи більше книгарень, ніж ми думали, розпочинаючи планування стратегії розвитку читання. Це тішить. Дуже хочеться, щоб цих книгарень було ще хоча б вдвічі більше. Якби ми дійшли до 1 тисячі книгарень на неокупованій території України, то це було б супер. Книжки купують там, де вони потрапляють на очі», — зауважує очільниця Інституту книги.
За словами Олександри Коваль, субсидії для книгарень відкладені до закінчення воєнного стану. Це стосується і надання фінансової допомоги на придбання книжок для батьків новонароджених. Законотворці вирішили відкласти це. Директорку Інституту книги це обурює.
Читайте також: «У Польщі 1900 книгарень, у нас — 200»: розмова з Олександрою Коваль про ринок і книги з РФ та Білорусі
Нагадаємо, 23 травня російська окупаційна армія завдала масованого ракетного удару по Харкову. Ракети ворог скерував по двох районах міста. Внаслідок обстрілу загинули 7 людей, 21 людина отримала поранення. Під ударом російської армії опинилась друкарня «Фактор-Друк», де друкують свої книги чимало українських видавництв, зокрема одне з найбільших — Vivat.
Харківську друкарню «Фактор-Друк», у яку 23 травня влучила російська ракета, планують відновити протягом 4-5 місяців. Кошти на це виділить фонд американського філантропа Говарда Баффета.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі