facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Ми не виконали свого обов’язку перед тими, хто загинув на Майдані — Марія Назарова

Інтерв'ю

Марія організовувала медпункти на Майдані, евакуювала поранених, вела переговори з «Беркутом», щоби доставити активістів до лікарень. Відтоді парамедицина за 10 років стала справою її життя.

Ми не виконали свого обов’язку перед тими, хто загинув на Майдані — Марія Назарова
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 6 хвилин

Щороку 20 лютого в Україні вшановують пам’ять героїв Небесної Сотні. У цей день ми згадуємо події, що відбувалися на Майдані під час Революції Гідності. Зокрема, 18-20 лютого, 10 років тому. Згадували разом на Громадському радіо будемо з бойовою медикинею, інструкторкою з тактичної медицини, а тоді — учасницею Революції Гідності Марією Назаровою.

Невиконані задачі Майдану

Ірина Сампан: В інтерв’ю ви часто говорите про те, що велику роль у вашій тодішній хоробрості на Майдані відіграв саме ваш вік. Вам було тоді 17 років. Багато чого ви просто не розуміли, як ви кажете сама, але робили це з упевненістю. Мені здається, що в цьому є така своя правда, тому що мені самій було тоді 19, трошечки більше, але я також не розуміла, що відбувається. І, мені здається, в цьому є своя правда, чому ця революція стала взагалі можлива. І у чому, на вашу думку, був феномен цієї жертовності, яку проявляла молодь?

Марія Назарова: Молодь, яка не має репресивного досвіду, більш схильна, напевно, робити те, що ми тоді робили. Але водночас, звісно, було дуже багато людей, які якраз цей репресивний досвід мали. І, можливо, відчули, що це перший такий шанс все-таки повалити той режим тоді ще міліцейського свавілля. І прямувати більше не в сторону Росії, а в сторону Європи. І, можливо, багато людей одночасно відчули, що це перша хороша така можливість, яку не можна пропустити.

Усі, хто пережив ці події, їх в прямому сенсі пережив. Але, на превеликий жаль, ті з нас, хто живий, не виконали свого обов’язку перед тими, хто загинув. Для мене шок, що в цьому році почали закриватись за строком давності провадження проти тих, хто розстрілював людей на Майдані.

І вже є один, здається, судовий кейс, який закривається, і це абсолютно ненормально. Ми, як суспільство, за 10 років не змогли розслідувати про тих, хто убив сотні мирних людей під час Майдану. Так не має бути. Для мене це найбільша проблема, яка показує неспроможність судової системи нашої, але напевно, я відчуваю частинку якоїсь колективної провини.

Марія Назарова, Фото з Facebook

Що нам, як громадянам, варто було би робити зараз?

Марія Назарова: Я гадаю, що потрібно реалізовувати ті цінності, за якими стояли тоді, продовжувати це робити. Ця парадигма, яка пішла для людей, які в 2014 році були на Майдані — це долучатись до Збройних сил або до Сил оборони, волонтерити для Сил оборони і так далі. Напевно, більше людей усвідомило ці цінності в 2022 році, коли почалася так звана повномасштабна, або велика війна.
Але це все один логічний ланцюг.

Це боротьба за виживання нашої нації, яка починається з мирних протестів і закінчується тільки перемогою у військовому плані.


Читайте також: Роспропаганда поширюватиме фейки про Майдан, початок війни та польських фермерів — ЦПД


Сучасний стан парамедицини в Україні

Марія Назарова: Якщо згадувати порівняно з 2014 роком, то це просто еволюція неймовірна, небо і земля, як від палки-копалки до телескопа Hubble.

Тобто саме на Майдані багато хто з нас зустрівся з деякими моментами, які пізніше перейдуть в тактичну медицину, використання турнікетів, сортування поранених. І багато знань з військової медицини на той час були виключно теоретичними. Тобто викладалися в межах військової кафедри, але ніколи не було навіть думки, що вони будуть використовуватися.

Це я так згадую відчуття тих часів. Тому що саме 18 лютого, наприклад, ми зробили сортувальний пункт біля готелю «Козацький», коли горів будинок Профспілок. І потрібно було відсортовувати поранених, хто їде на Михайлівський в хірургію, хто може зачекати, кого потрібно евакуювати й приватними машинами довезти додому.

Якщо, може, хтось не пам’ятає, то тоді «швидка» також мала накази. У кожній лікарні сиділа міліція і приймала наших майданівців.

І тому досить багато медсестер, лікарів приймали вдома у себе поранених, просто щоб їх не забрали потім в міліцію.

І оцей сортувальний пункт — це було перше використання знань військової кафедри, яке потім стане на війні абсолютно базовою річчю. Всі медики будуть знати, як його зробити. Хоча це було абсолютно неможливо уявити собі.


Слухайте також: Ми були наївні й думали, що свобода дасться легко — учасник Революції Гідності Борис Хмілевський


Досвід військових місій США

Марія Назарова: Ми еволюціонуємо, звісно, і ми почали з того, щоб обрати досвід військових місій США, бо він найкраще описаний. І досі найкращі показники з виживання будуть у тих, хто використовує такі настанови. А для того, щоб ми почали навчати весь світ, або навчати країни НАТО, нам потрібно більше інституціалізувати свій досвід, покласти на папір ту статистику, яку ми маємо.

І дійсно, у нас є унікальний досвід зараз по подовженому догляду за постраждалими в умовах бойових дій. Тому що у нас немає евакуації на гелікоптері за 15 хвилин, у нас немає тої золотої години, за яку поранений попадає до хірургів, і у нас є евакуації по 6, 12, 20 годин. Бойові медики весь цей час надають допомогу в дуже обмежених ресурсах.

Ну і звісно, є такі виключні випадки, як «Азовсталь» або Авдіївський «Коксохім», де люди перебувають ще набагато довше і не знають, чи буде в них можливість вийти. І це також треба вивчати. Перекладати на папір і навчати інші країни.

Ми поспілкувалися з американцями, порозповідали їм наш досвід, їм дуже цікаво, але, здається, що вони взагалі не відчувають, що можливі ще якісь війни на світі, і що все-таки варто готуватися.


Читайте також: Маша Назарова: Можливість критикувати командування залежить від того, як далеко ти готова зайти


Про Медичні сили й комунікацію

Марія Назарова: Інструкторів не вистачає. Тому я закликаю людей долучатись до Сил оборони, в тому числі для того, щоби вивільнити більш досвідчених людей, які воювали довший час, щоби вони могли бути інструкторами для навчання рекрутів.

А щодо питання про комунікацію нового командування Медичних сил, то, можливо, не комунікація надає допомогу, але комунікація є запорукою того, щоб ми не замовчували якісь ті речі, які заважають всій системі надавати якісну допомогу пораненим. Тобто новий командувач медичних сил почав свою каденцію з комунікації й з волонтерами, й з військовими медиками всередині спільноти. І я вважаю, що це дуже хороший знак.

Тому що, якщо командування розуміє, що є певний такий нагляд зі сторони експертної спільноти й громадськості, то, я вважаю, що це найкращий варіант.
Тому що в нас є можливість і ідеї, які доводилось раніше просто мало не нести на транспаранті, то зараз з ними можна вийти в нормальну робочу комунікацію і пропрацювати.


Слухайте також: Олексій Цокалов: Історія Майдану та Революції гідності — це ціле життя


Щороку 20 лютого в Україні вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні. З 18 по 20 лютого 2014 року силові підрозділи режиму Віктора Януковича вбили 78 людей у центрі Києва. Після 20 лютого від поранень померло ще понад 20 протестувальників. 105 Героям Небесної сотні посмертно надали звання Герой України, а троє іноземців посмертно отримали ордени Героїв Небесної сотні. 17 лютого 2021 року Верховна Рада визнала Революцію Гідності одним із ключових моментів українського державотворення.

Крім того, сьогодні — 10-ті роковини початку російського збройного вторгнення на територію України. Саме цього дня російська армія почала окупацію Криму. З того часу український народ щодня виборює право на вільну, незалежну Україну.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Як громади спільно розв’язують проблеми в умовах обмежених ресурсів

Як громади спільно розв’язують проблеми в умовах обмежених ресурсів

108 днів у Оленівці та жодної компенсанції за полон від держави

108 днів у Оленівці та жодної компенсанції за полон від держави

Під час евакуації захищали дисертації — дослідниця про Кабінет єврейської культури

Під час евакуації захищали дисертації — дослідниця про Кабінет єврейської культури