Олексій Цокалов: Історія Майдану та Революції гідності — це ціле життя

18 лютого 2014 року

Олексій Цокалов: Історія Майдану та Революції гідності — це ціле життя. Пригадуючи ті події, є переконання, що вони не були даремними. Україна є. Вона тримається.

Андрій Куликов: Яке у вас було передчуття напередодні 18 лютого 2014 року?

Олексій Цокалов: Насилля, яке було до цього, у січні, коли загинув Нігоян, а в лісі знайшли хлопців. Масове насилля, де ми зрозуміли, що ми вже пройшли точку неповернення — треба тільки відстоювати та перемагати. Це було небезпечно. Здавалося, що це була ілюзія. Як перемогти військо, яке екіпіроване, зі зброєю, а у нас дерев’яні щити?

На Майдані була самоорганізація. Я не бачив там таких дій, щоб хтось казав «ідемо за мною». Люди ідуть, і ти йдеш. Бо розумієш, що рух — це певні надії. Ми брали участь в Автомайдані, бо мали авто. Ми це робили, бо могли. Ніхто нас до цього не закликав. Ми могли, ми стали рядом автомобілями й поїхали. Розуміли, що це наш обов’язок.

Слухайте також: Чи є пояснення безкарності у справах Майдану

Хто стріляв?

Олексій Цокалов: Російські агенти на майдані — це здогадки. Різні були новини на майдані. Ті, хто стріляв, були в чорному. Які були внутрішні знаки у них — я не знаю. Беркут був у камуфльованому. Можливо, і були російські агенти. Не скажу. 10 років пройшло, а відповіді на це ми не маємо.

Які можуть експертизи тривати 10 років? Здається, що це питання поставили на «запасні колії». Наскільки потрібна ця інформація суспільству? Мені потрібна. Хто стріляв, як стріляв, з якої зброї.

Хтось стояв, життя поклав на Майдані за Україну, а хтось хлібні місця собі добував.

Андрій Куликов: Коли було досягнуто домовленостей між політиками, що про це казали на Майдані?

Олексій Цокалов: У ті домовленості мало хто вірив. Можна приймати різні меморандуми, але довіри немає. Майдан — це справа на випередження. Люди розуміли небезпеку. Розуміли, яка доля чекає Україну. Що її тихенько продадуть чи віддадуть навіть. Це велика небезпека.

Читайте також: Ми були наївні й думали, що свобода дасться легко — учасник Революції Гідності Борис Хмілевський

Нагадаємо, 21 листопада 2013 року відбулися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. А навесні 2014 року розпочалася військова агресія Росії, яка супроводжувалася окупацією Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.

30 листопада — річниця розгону Майдану 2013 року. Ті події призвели до того, що протест набув величезного масштабу. Хто був головним ініціатором розгону Майдану в ніч на 30 листопада? Говорили про це в етері ГР з Євгенією Закревською, адвокаткою, представницею родин героїв Небесної сотні в судах.

18–20 лютого 2014 року у Києві загинуло майже 100 учасників Євромайдану. Більш як 20 людей загинули в сутичках у Маріїнському парку та на вулицях Києва 18 лютого, декілька осіб були вбиті або згоріли під час штурму Будинку профспілок урядовими спецпризначенцями 19 лютого. 49 протестувальників розстріляли на Інститутській 20 лютого.

У Святошинському районному суді 18 жовтня 2023 року оголосили рішення у головній справі Майдану — справі про розстріл протестувальників на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року.

6 листопада 2023 року прокурори Офісу генпрокурора скерували до суду обвинувальний акт стосовно п’яти міліціонерів роти спеціального призначення ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України у Києві. Їх судитимуть за масові розстріли активістів на вул. Інститутській у лютому 2014 році.

Як відомо, на одному з етапів розслідування справ Майдану понад 60 осіб, яким було повідомлено про підозру, продовжували працювати у правоохоронних органах. І керівництво органів, де вони працювали, не сприяло розслідуванню, а навпаки — робило так, щоб цих осіб не притягнули до відповідальності. Про це в етері Громадського радіо сказав Сергій Горбатюк, екскерівник управління зі спецрозслідувань та справ Майдану Генеральної прокуратури України. Станом на жовтень цього року, ДБР завершило розслідування щодо найбільшої справи Майдану. Мова про справу щодо колишнього керівництва України за організацію розгону та розстрілів демонстрантів 18–20 лютого 2014 року. Обвинувальний акт направили до суду. У вчиненні цих злочинів обвинувачуються члени злочинної групи — колишні високопосадовці: президент; міністр внутрішніх справ; заступник міністра внутрішніх справ; голова СБУ; перший заступник голови СБУ — керівник Антитерористичного центру; міністр оборони; начальник Головного управління — командувач внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ; в.о. начальника ГУМВС України у Києві; заступник начальника ГУМВС України — начальник міліції громадської безпеки; командир ПМОП «Беркут» при ГУМВС України в м. Києві.

У лютому 2022 року вперше по всій Україні державні вшанування Героїв Небесної Сотні пройшли за єдиним церемоніалом. 

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі