На «Коксохімі» ми всі були з посмішками на обличчях — боєць 3 ОШБр
Як молоде покоління змінює армію? Чи бояться 18-річні юнаки смерті? Та чи вважають, що розплачуються за помилки своїх батьків, які призвели до широкомасштабної російської агресії? Про це все говоримо з бійцем Третьої штурмової з позивним Серфер, який полишив навчання за кордоном, дочекався повноліття, і пішов у військо.
Боєць Третьої штурмової бригади з позивним Серфер вважає, що граничний вік мобілізованих можна опустити до 18 років. Про це він заявив в інтерв’ю Ірині Сампан на Громадському радіо. Юнак полишив навчання на психолога за кордоном, дочекався свого повноліття, і пішов у військо.
«Це ж не зобов’язує тебе одразу йти у 18 років штурмувати. Це був мій свідомий вибір, і для того, щоб мені піти штурмувати, я ще дуже довго показував командуванню те, що я можу це робити. Так само молоді хлопці можуть виконувати багато різних функцій на війні. Тому що люди постійно потрібні. Мені здається, що 18 — це саме той вік, коли ми маємо почати мобілізацію. Тому що 25, 26 навіть — це треба чекати, а зараз треба постійно люди», — зазначив боєць.
Серфер — штурмовик. Він погоджується з думкою, що не всі у 18 років є достатньо дорослими.
«Навіть там 18-річні хлопці, які під час наших бойових завдань не так були готові, як я, умовно, це було видно по їх очах і по їх діях іноді. Але все ж таки вони все одно дуже сильно допомагали. Я не кажу про штурмові дії. Молоді набагато більше можуть зробити в плані того, що є якісь нові ідеї, вони привносять щось нове. Одна з ключових ролей, які у нас є зараз на війні, це молоді хлопці і молоді дівчата, які воюють», — зазначив він.
Читайте також: Володимир Стецик: Хлопці та дівчата, які зараз на фронті — знайте — вас чекають
За його словами, у Третій штурмовій з навчанням все добре. Бійці навчаються на злагодженні. КМБ триває декілька місяців.
«Перший мій бойовий досвід був в „Коксохім“, Авдіївський напрямок. На „Коксохімі“ всі ці знання я використовував, і використовував ефективно. Мої враження на „Коксохімі“ були такі, як ейфорія, умовно. Тому що ми вже дуже сильно хотіли на ті бойові, ми їх чекали, ми до них готувалися, всі вмотивовані. На „Коксохімі“ ми всі були з посмішками на обличчях. Це було важко, іноді страшно, але всі ми робили те, що мали. Постійно пересувалися. Найсильніші враження, які я запам’ятав з „Коксохіма“, це от саме вночі, коли ми проводили ротацію груп з позицій, знімали. Коли ти проходиш повз „Коксохім“, там повна темрява вночі. І от коли КАБи або якась ворожа артилерія вражала „Коксохім“, то там був різкий спалах такий. І ти бачиш умовно 100 метрові якісь будівлі, і ти все це на секунду так бачиш, і це такі дуже незабутні враження. Я не знаю, от я чомусь саме це запам’ятав», — пригадав боєць.
За словами Серфера, у його підрозділі завжди було так, що молоді тягнуться до старших, і старші тягнуться до молодих.
«У нас, як кажуть, на війні — всі рівні. У нас у двох, у мене і у мого побратима, який набагато старший за мене, у нас у двох автомат і попереду у нас один і той самий ворог. Це головне. І тому немає такої вікової прірви на бойових. Звісно, прірва вікова велика, але ми все одно знаходимо спільний контакт один з одним. Постійно спілкуємося, щось там робимо краще. Є якась стара схема, як роблять там в армії, як при Совку робили так-то, так-то, і ця людина, яка там служила, постарше, каже: „Зробімо отак, як вони робили це в минулому“. І молодий приходить, він каже: „Ні, давай краще зробимо отак, отак, і це виходить набагато краще, творчо і ефективніше“. І з ним погоджуються, бо він придумав щось цікавіше. І от так повністю система молодих і немолодих на війні працює», — додав боєць Серфер.
На думку бійця, молодь може швидше знайти вихід з тої чи іншої ситуації.
«Зараз саме наше покоління і ваше покоління, боремося за те, щоб наступне наше майбутнє покоління не бачило цієї війни. У мене двоюрідний брат, йому 10 років скоро буде, і він каже, що він хоче бути військовим. І я трішки боюся цього. Тому що я хочу, щоб він був футболістом, або льотчиком. Але досить вже нам війни. Я вважаю, що наше наступне покоління має вже розвивати цю країну у якомусь іншому руслі», — додав він.
Слухайте також: Посадка стріляла в мене, я стріляв в посадку — Максим Курочкін, драматург і військовослужбовець ТрО
Додатково:
Третя окрема штурмова бригада — добровольчий підрозділ, сформований у перші дні повномасштабного вторгнення. Засновник — перший командир полку «Азов» Андрій Білецький. Третя окрема штурмова бригада сформована на тих самих принципах, на яких стоїть легендарний «Азов» та весь Азовський рух. Базові світоглядні засади азовських підрозділів — україноцентризм, традиціоналізм, ієрархія й відповідальність. Пройшовши складний відбір, до наших лав потрапляють лише високомотивовані та сильні духом бійці, готові до постійного вдосконалення та важких боїв з ворогом на передовій. Кістяком добровольчого загону ТрО, створеного 24 лютого 2022 р., з якого починається історія бригади, стали ветерани ОЗСП «Азов» НГУ та представники Азовського руху. 9 березня загін був розширений до ОПСП «Азов» у складі Збройних Сил України, а згодом реформований в окремий підрозділ ССО «Азов» ЗСУ. У січні 2023 р. ССО «Азов» перейшов до складу Сухопутних військ ЗСУ та був розширений до бригади.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що мобілізація в Україні збільшилася після ухвалення відповідного закону. Про це він сказав на спільній пресконференції з учасниками третього саміту Україна — Північна Європа.
Нагадаємо, з 18 травня чинності набув оновлений закон про мобілізацію, згідно з яким усі чоловіки віком 18-60 років протягом 60 днів (до 16 липня включно) повинні оновити свої облікові дані. Зокрема, це можна зробити онлайн через застосунок «Резерв+», який доступний для завантаження на смартфонах через App Store та Google Play Market.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту