«Фюрера загнали в кут, він скулить, а монголам треба дешеві вуглеводні. Цим і пояснюється цей візит. Приводом для нього є відзначення боїв на озері Хасан і Халхин-Голі. Якраз вересневі дні — це дні завершення першої та другої операцій. І хоч там визначних успіхів радянські війська не досягли, щобільше, вони продемонстрували свою нездалість, але ж радянська, а тепер і російська імперська історіографія показують це як шалений успіх.

Керівництво Монголії, використовуючи цей привід, запросило Путіна. А фюреру треба показати, що його не загнали в межі російської імперії й він може відвідувати державу. У тому числі країну, яка підписалась під Римським статутом, ратифікувала його. Щобільше, більше як місяць тому навіть отримала суддю у Міжнародному кримінальному суді», — говорить Безсмертний.

Він вважає, що це буде використовуватися пропагандистськими ЗМІ та ідеологами Кремля як шалений успіх. За звичайних умов, Путін не обділив би увагою монголів, а за нинішніх умов з цього зроблять грандіозну перемогу.

«Навіть візуальні зображення, які от уже зараз надходять із цієї зустрічі, дають дуже такий добрий ґрунт для роздумів. Насамперед це було нічне прибуття. Він, як і всі злочинці, прибув, щоб його ніхто не бачив, тишком-нишком. Його зустрічали театралізовані війська Чингісхана, в цих шоломах, які всю історію подавали як шоломи слов’янських воїнів», — каже дипломат.

Безсмертний додає, що Монголія використовує це для того, щоб поповнити свої економічні потужності, фінансові можливості коштом дешевого російського газу.

Читайте також: Політолог назвав мету візиту Путіна в Монголію

Про Монголію

Монголія — це країна, яка розвивається, каже дипломат. Досить складно сказати, що це вже стала демократична держава, але вони намагаються таку будувати. Зокрема, попередній президент, дуже чітко реагує на всі інформаційні викиди Москви. Він публікував у соцмережі «Х» карту Монгольської імперії, куди входила Росія у відповідь на зазіхання Путіна щодо території України.

Нинішній очільник країни вважає за можливе відзначати дату спільних боїв на озері Хасан і Халхин-Голі.

«Ситуація така, що є можливість використати привід, то його використовують для того, щоб якось там розв’язати свої питання. Якби вдалося прокласти будь-який продуктопровід, то це капіталовкладення, робочі руки, використання матеріалів, оренда території, яка потім буде оплачуватися постійно. Я вже не кажу, що плата за транзит для Монголії з її бюджетом, це дуже серйозні кошти.

Думати про якісь іміджеві втрати для Монголії, для країни, яка спинається на ноги, це вже питання для них другорядне. Вона перебуває в оточенні таких друзів у лапках, як Росія і Китай, що їй дуже складно. Тим більше, що співпраці стабільної із демократичним, цивілізованим світом постійної немає. Звідси очевидно, що треба маневрувати», — зауважує політик.

Читайте також: Що означає візит Путіна в Монголію, яка визнає юрисдикцію МКС

Детальніше

Нагадаємо, 2 вересня Володимир Путін прибув з робочим візитом до Монголії. Ця держава ратифікувала Римський статут, що дозволяє їй арештували лідера Росії, але цього не відбулося.

Про майбутню поїздку очільника Кремля до Монголії стало відомо ще 30 серпня.

У березні 2023 року Палата досудового провадження II Міжнародного кримінального суду видала ордери на арешт президента РФ Путіна, а також Марії Львової-Бєлової, яка є уповноваженою президента РФ у справах дитини. Ордери видані у зв’язку із ситуацією в Україні.

Путіна та Львову-Бєлову підозрюють у скоєнні воєнного злочину — незаконній депортації та переміщенні дітей з окупованих районів України до Російської Федерації, що відбувалось щонайменше з 24 лютого 2022 року.

Слідчий комітет РФ порушив кримінальну справу стосовно прокурора і суддів Міжнародного кримінального суду за «незаконне притягнення до відповідальності завідомо невинного» президента Путіна. Заступник голови Радбезу РФ, колишній російський президент Дмитро Медведєв пригрозив ракетним ударом по МКС.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту