Фото: Pexels
Ірина Земляна розповідає, що найчастіше закриваються телеканали. Йдеться про 105 медіа такого типу. Очевидно, що на телебачення треба найбільше грошей, і воно найскладніше у виробництві. На другому місці — друковані медіа. 95 друкованих видань закрились. Дуже постраждали маленькі районні медіа. Третє місце — це радіо, таких закрилось 77. На четвертому місці — онлайн-медіа, таких вже не працює 52.
Медіаекспертка пояснює, що закриття медіа повʼязані з лінією фронту. На першому місці — це окупація. Там, де територія тимчасово окупована, не може йтися ні про яку медійну діяльність. Тому 117 медіа закрилися через окупацію.
Наступними причинами експертка називає російські обстріли й воєнний стан. Неможливо виконувати свою діяльність через те, що це небезпечно. Офіси багатьох медіа були просто розгромлені росіянами. Територія стає просто непридатною для того, щоб там залишатись і робити свою роботу. Третє місце — це фінансові причини. Рекламодавці перестали рекламуватися в медіа через відсутність коштів або через те, що їхній бізнес зруйнували.
За словами Ірини Земляної, 6 медіа закрились через мобілізацію головних редакторів. Це стало несподіванкою для дослідників.
Читайте також: «Чорний піар» у медіа гірший за джинсу — аналітикиня ІМІ
Але є медіа, яким вдалось все ж відновити свою роботу. Таких є 52 медіа. Найбільше вдалось це у Херсонській області, у Луганській області та у Миколаївській області. Це ті регіони, де були звільнені території. Як тільки території звільнялися, туди поверталися люди, бізнеси, життя знову вирувало, то медіа там відновлювали свою роботу. Вони почували себе в безпеці, бачили сенс працювати та свою аудиторію. На Запоріжжі з 50 закритих медіа відновилось тільки 3, а в Херсоні з 34 закритих відновилось 14.
Дослідження ІМІ показало, що російська війна спричинила закриття медіа у всіх регіонах, окрім двох — Львівської та Івано-Франківської областей. Експертка припускає, що причиною могла бути стабільніша фінансова ситуація в цих областях. Туди найбільше переїхало ВПО.
Ірина Земляна розповідає, що через своїх регіональних представників організація періодично фіксує проблеми в медіа. За словами експертки, 329 — не остаточна цифра. Медіа закриватимуться і далі.
Зараз більшість медіа виживають завдяки донорам, міжнародним грантам, говорить фахівчиня. За її словами, це добре як тимчасова річ, але не постійна модель роботи. Тому закінчення війни нашою перемогою є надзвичайно важливо для того, щоб медіа зберігалися.
Медіаекспертка каже, що збільшилась кількість джинси в усіх медіа, що може свідчити про наближення виборів.
Нещодавно ІМІ проводив дослідження про фінансовий стан журналістів. Майже половина журналістів змушені ще працювати на інших роботах для того, щоб забезпечити себе. Значна частина з них пішли з журналістики й знайшли більш високооплачену роботу.
Читайте також: Регіональні медіа перестали публікувати джинсу та «чорнуху» після початку великої війни — Оксана Романюк
Нагадаємо, Громадське радіо увійшло до Списку прозорих та відповідальних медіа або Білого списку найякісніших українських онлайн-медіа від Інституту масової інформації.
Також до списку найякісніших медіа першого півріччя 2024 року потрапили редакції: Суспільне, Радіо Свобода, «Українська правда, «Бабель», Громадське, «Тексти», ZN.ua, «Еспресо», «Слово і діло» та «Український тиждень».
Як повідомили в ІМІ, рівень дотримання професійних стандартів на ресурсах, які ввійшли до Білого списку, в середньому становить близько 96%.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі