Фото: pexels.com
Катерина Аврамчук зазначає, що активний розвиток ринку електронної книги в Україні розпочався приблизно з 2021 року. Відтоді з’явилися перші застосунки, які дають читати електронні книжки.
Також на зростання популярності е-книг зумовлене чинниками війни: блекаути, виїзд людей з країни. Тобто за кордоном доступ до паперової української книжки обмежений, тож українці використовують для читання електронні носії. Але на думку нашої спікерки, наведені фактори не є вирішальними, це закономірний розвиток ринку.
«Блекаути — дуже дискусійне питання. Тому що ті люди, які не читали книжки до цього, не почнуть їх читати просто через те, що немає світла. Вони будуть далі собі сидіти в телефоні», — каже директорка онлайн-платформи «Абук».
За словами Катерини Аврамчук, у світі частка цифрових книг сягає 15-25% від загального ринку книжки. Як зауважує спікерка, Україна наближається до цих показників:
«У перспективі п’яти років частка цифрового контенту (електронні книжки плюс аудіо книжки) дійде до 20% від загального ринку».
Читайте також: Люди звикли бігти в аптеку за фуфломіцином, але не бігти до книгарні — Коваль
Хоч ми й доганяємо світові тенденції, та у нас не дуже розвинена культура плати за цифровий контент, а також є велика проблема з піратством, що є ключовою проблемою на цифровому ринку наразі, розповідає директорка «Абук». Тому багато додатків для читання захищені й не дають завантажувати файли з книгами. Те саме роблять і видавці книг.
Річ у тім, що у нас нерозвинене законодавство стосовно авторського права, тож від піратства складно захиститися. Розвиток законодавства, за словами Катерини Аврамчук, дав би великий поштовх розвитку ринку цифрової книги.
Нині боротьба з піратством займає багато часу або ж взагалі неможлива. Наприклад, можна написати скаргу до YouTube на певну піратську аудіокнижку, але книжковим платформам треба доводити право власності на цю книгу. Та й «відловлювати» піратські книги важко, а в Telegram, як каже наша спікерка, взагалі «нереально».
В оновленому законодавстві щодо авторського права, як зауважує Катерина Аврамчук, має бути питання відповідальності за піратство, а також треба врегулювати те, які органи відповідатимуть за дотримання закону. Це б загалом розвивало культуру споживання цифрового контенту, тобто не лише книг, але й відео, музики тощо.
«Законодавство — це перше. Друге — чітко проговорити, які органи або структури цим займаються. Третє — комунікація з усіма можливими гравцями ринку щодо необхідності поваги, культури споживання цифрового контенту», — підкреслює директорка «Абук».
Читайте також: «Конкуренція лише у центрі Києва»: негативний бік буму книгарень в столиці
Катерина Аврамчук пояснює, що важливим елементом у формуванні ціни на електронну книгу є роялті, тобто та частка, яку видавець сплачує правовласнику (автору або його представнику). Спікерка поясню, що на паперову книжку роялті, в середньому, складає 15% від отриманого видавництвом доходу від продажів. На електронну ж — 30% і більше.
До собівартості також входить комісія платформи (Google Books, «Абук» тощо), через яку видавництво продає книжку.
Роялті й комісія платформ — найбільша частина витрат на книгу. Але також сюди входять витрати на переклад книжки і її верстку. Адже читати книгу в PDF незручно, і потрібне створення нових форматів.
Нагадаємо, 17 червня президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт № 11251, який запроваджує сертифікати на придбання книжок та передбачає державні субсидії на оренду приміщень для книгарень.
Закон передбачає, що отримати книжкові сертифікати на суму 908 грн зможуть:
Отримати такий сертифікат можна буде через Дію і скористатися протягом 1 року.
За словами директорки Українського інституту книги Олександри Коваль, на програму сертифікатів закладено 370 млн гривень. За ці кошти українці зможуть купити книжок, що дасть видавцям змогу додатково надрукувати 1,5–2 млн примірників.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі