Мобільні користувачі повідомляють, що під час відключень світла якість мобільного зв’язку погіршується. Це пов’язано з тим, що за відключень електроенергії українці масово переходять на мобільний інтернет. Нещодавно навіть президент доручив віцепрем’єр-міністру Федорову на найближчому засіданні Ставки представити аналіз того, чи готові мобільні оператори до відключень світла.

Як каже Костянтин Корсун, нині оператори набагато краще готові до відключень, ніж у 2022 році. За спостереженнями спікера, два роки тому, коли відключення тривали понад 10 годин, мобільний зв’язок міг зникнути вже за дві години без електрики. Нині ж навіть на шостій годині без світла мобільний інтернет працює «пристойно».

Втім, вважає Корсун, оператори могли підготуватися і краще. За його словами, вони не витрачали всі гроші на батареї живлення для базових станцій до весни цього року. А коли ситуація з енергетикою погіршилася, батареї почали докуповувати.

«Але не забуваймо про те, що батареї не нескінченні, вони мають свій ресурс. Не може оператор 12 годин підтримувати сотові вежі на батареях. Нема таких батарей, щоб вони тримали так довго. Можливо, 3-5 годин. У це треба вкладати гроші. А вкладати треба у багато батарей. До того ж ми не знаємо, наприклад, чи стало більше абонентів у Києві. А кількість абонентів прямо впливає на те, як швидко на вежі закінчиться батарея. Чим більше абонентів, тим скоріше воно все видихається», — пояснює експерт з кібербезпеки.

Також на заряд батареї базової станції впливає те, як абоненти використовують мобільний трафік. Якщо користувач на мобільному інтернеті споживає текстовий контент, то він витрачає у 8-10 разів менше трафіку, ніж користувач, що дивиться відео. Відповідно, більший трафік швидше розряджає батарею базової станції.

Читайте також: Як залишатися на зв’язку під час відключень світла: поради експерта

Але мобільні оператори можуть контролювати трафік й, відповідно, економити заряд батареї на базовій станції. Костянтин Корсун поясню це, моделюючи ситуацію: якщо в батареї лишилося умовно 15-20% заряду, то оператори сильно зменшують швидкість передачі даних на базовій станції. І відео на такій швидкості подивитися не вдасться.

«Вони це роблять свідомо, щоб залишити оці 15-20%. Адже невідомо, скільки ще воно буде триматися без електрики. Залишають нам мобільний зв’язок звичайний, щоб зателефонувати у “швидку”, газову службу, поліцію. Тому мобільний трафік майже до нуля падає. Примусово», — каже наш спікер.

На вимогу Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) від 20 лютого 2024 року, до кінця листопада цього року оператори мають забезпечити роботу не менше 50% своїх базових станцій автономним резервним живленням щонайменше на чотири години.

На думку Костянтина Корсуна, в мобільних операторів знайдуться гроші на виконання цієї вимоги. Але постає питання щодо термінів. Адже в Україні дуже багато базових станцій, і потрібен час та людський ресурс, щоб забезпечити всіх їх автономним живленням.

«У Києві базові станції більш-менш компактно стоять, бо люди щільно живуть. А по всій Україні треба бригаді сісти в машину, поїхати, завантажити обладнання, щоб встановити, щоб це не вкрали. Треба подбати про це якимось чином, забезпечити це все», — розповідає експерт з кібербезпеки.

Більше про базові станції

Нагадаємо, за останні пів року в Україні встановили рекордні 2 295+ базових станцій у понад 300 населених пунктах. Як повідомляють у Мінцифри, на місяць мобільні оператори в середньому встановлюють 240 нових базових станцій.

У травні Мінцифра разом із партнерами представила стратегію розвитку електронних комунікацій до 2030 року. Одна з ключових цілей — 98% населення до 2030 року мають мобільний зв’язок та широкосмуговий доступ до інтернету. Зараз цей показник на рівні 91%.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту