facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Приборкувачка тигрів і німфоманка: 5 фактів про Раю Троянкер з «Будинку „Слово“»

Інтерв'ю

В юності вона клала голову у пащу тигру, а дорослою підкорювала літературний Харків. Говоримо на Громадському радіо про одну з дуже небагатьох українських письменниць 20-х. 

Приборкувачка тигрів і німфоманка: 5 фактів про Раю Троянкер з «Будинку „Слово“»
1x
Прослухати
--:--
--:--

Раїса Троянкер — українська поетеса і журналістка, яка народилася в Умані в 1909 році. В український прокат вийшла повнометражна художня стрічка Тараса Томенка «Будинок „Слово“» про письменників та поетів «Розстріляного відродження». Серед героїв є також Рая Троянкер. Тож ми запросили  українську літературознавицю і дослідницю літератури «Розстріляного відродження» Ярину Цимбал поговорити про неї.

1. Рая Троянкер — приборкувачка тигрів

За словами Ярини Цимбал, зовсім юною дівчиною Троянкер потрапила до цирку.

«Їй було 15 років, коли вона закохалася у приборкувача тигрів Леоніда Джордані, італійця за походженням, і втекла із своєї правовірної єврейської родини уманської. Мандрувала з цирком пару років, виступаючи, вона клала голову в пащу тигрові, і одного разу тигрів було в цирку троє.

Один тигр її цапнув, в неї був шрам на нозі, який вона охоче демонструвала пізніше, розповідаючи про цей епізод своєї біографії. І після мандрів, після розриву Джордані, вона повернулася до Умані, де приєдналася до Уманської філії спілки селянських письменників „Плуг“», — розповідає літературознавиця.

2. Існує легенда про роман Троянкер з Сосюрою

Раїса Троянкер відвідувала Уманську студію, де познайомилася з письменником Онопрієм Турганом. І вже пізніше з ним перебралася до Харкова.

Раїса Троянкер з колегами-письменниками, Одеса, 1929 рік

«Хоча існує легенда, що нібито до Умані приїхав на гастролі Володимир Сосюра, який був дуже гарний, в нього закохувалися дівчата. Особливо, коли він свій мелодійним голосом читав вірші. І нібито слідом за ним „закохана Рая поїхала до Харкова, але там дружина Сосюри її вигнала“. Та це все-таки легенда. Насправді все було дуже банально. Вона просто із чоловіком, теж письменником, перебралася до Харкова і тут вже почала брати активнішу участь у літературному житті», — додає дослідниця літератури «Розстріляного відродження» Ярина Цимбал.

У Харкові, спілкуючись із письменниками і маючи доступ до хорошої бібліотеки, вона дуже швидко розвивалася. Багато знала на пам’ять поезії: і російської, і української. І її вірші теж відповідно вдосконалювалися. Тому її перша збірка «Повінь» має вже своє поетичне обличчя, вважає Ярина Цимбал.

3. Одна у чоловічому колі авангардистів

Рая Троянкер випадково потрапила до авангарду. Засновник групи «Авангард» Валеріан Поліщук не мав аж так багато прихильників серед літературної братії. Він шукав однодумців, тих, хто підтримував його ідею, хоча, може, у творчості не завжди практикував якісь авангардистські принципи. Рая була одинокою жінкою в цьому чоловічому колі, але це взагалі не дивина для 1920-х років. Жінок-письменниць було дуже мало. У спілці селянських письменників «Плуг» було до десятка жінок, а взагалі членів організації було кількасот.

«Тогочасна критика не раз закидала, мовляв, що такого авангардного у віршах Троянкер, що вона друкується в їхньому журналі і бере участь у їхніх виступах. От якраз під час виступів Раїси Троянкер на літературних вечірках у будинку Блакитного (Будинок літераторів імені Василя Еллана-Блакитного — ред.), її запам’ятав пізніше російський дисидент Лев Копелєв. Недавно вийшли його спогади в перекладі українською мовою, де він згадує про те, як вони пацанами ще, хлопчаками, піонерами бігали на літературні вечірки, на яких читала в своїй вірші „екзальтована“ поетка Раїса Троянкер. Про те, як вона вперше віддалася. І їх це, звичайно, у їхньому пубертатному віці збуджувало і хвилювало їхню уяву. Були й такі спогади про неї», — додала.

Коли Валеріана Поліщука почали цькувати за опубліковані в «Авангарді» тексти, то Раїса Троянкер була серед перших, хто відсахнувся від свого лідера. Вона опублікувала в газеті листа, мовляв, що до «Авангарду» вона потрапила, випадково, і не має з ним нічого спільного.


Слухайте також: Життя Ґолди Меїр: дитинство у Києві, шлях до мети, розбудова Ізраїлю


4. Сергій Жадан і Юрій Гуржи поклали один з віршів Троянкер на музику

В її доробку — дві поетичні збірки, написані тут в Україні, «Повінь» та «Горизонт».

У проєкті «Фокстроти» Сергія Жадина і Юрія Гуржи, є один вірш Троянкер, покладений на музику. Про те, як Троянкер в зоопарку впізнає тигра, з яким колись виступала в мандрівному цирку.

«Тигр уже старий, хворий, і це реальний випадок. Справді, в харківському зоопарку Троянкер бачила цього тигра. Зберігся одинний лист в архіві письменника Івана Дніпровського, де вона в прозовій формі переказує цю історію про тигра, розповідає про свою молодість, про це циркове життя. Завершується композиція фразою про те, що директор зоопарка пише „Тигр хворий, здоров’я гірше“. Це така лірична балада, дуже мила, цікава, де ти співпереживаєш героям, але безперечно жодних ознак авангардної поетки», — додає українська літературознавиця Ярина Цимбал.

5. Письменник Юрій Смолич називав Раю німфоманкою

Ця інформація походить з мемуарів Юрія Смолича.

«Але це не вигадка, не легенда. У листі до Івана Дніпровського, цей лист зберігається в Харківському літературному музеї, вона пише про те, що лікується від німфоманії у лікаря по Фрейду. І це була правда. Тобто в неї була така сильна, справді, сексуальна енергія, коли вона з усіма чоловіками хотіла сексу, з більшістю з них вона його мала. І наскільки це позначилося на її поезії? Ну ніяк не позначилося, щиро кажучи. В неї є вірш, справді, де про перший секс вірш, але більше про тілесність віршів, як таких, немає.

В них цілком зрозумілі мотиви, наприклад, коли в неї народилася донька Оленка, то є вірші про материнство, про дитину, про зв’язок із дитиною. І набагато сильніше, наприклад, у її поезії тема єврейства, стосунків із батьком, із уманською родиною. Цьому відведено цілий розділ у збірці „Горизонт“, наприклад», — впевнена Ярина Цимбал.


Слухайте також: «Бий! Бий барабан печалі!»: хто такий Ґео Шкурупій 


Довідка

В український прокат вийшла повнометражна художня стрічка Тараса Томенка «Будинок Слово. Нескінчений роман». Роботу над сценарієм Тарас Томенко розпочав 10 років тому. Співавторка сценарію — поетка Любов Якимчук.

‌Фільм «Будинок „Слово“» — це історія про письменників та поетів «Розстріляного відродження». У 20-х роках XX століття за наказом Сталіна у Харкові збудували будинок, який згодом отримав назву «Будинок „Слово“». Тут під одним дахом зібрали найкращих представників української літератури, аби змусити працювати на благо радянської системи. Більшість з них ця система потім вбила.

‌Більшість героїв фільму — чоловіки. Це і Микола Хвильовий, Лесь Курбас, Володимир Сосюра, Павло Тичина, Михайль Семенко.  


Більше про авангардистський спосіб життя Раї Троянкер, а також статтю Валер’яна Поліщука «Хай живе прилюдний поцілунок в голу жіночу грудь» слухайте в доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Авторитаризм відроджується, тому що пам’ять про Другу світову минула — Портников

Авторитаризм відроджується, тому що пам’ять про Другу світову минула — Портников

«Ми заходимо в період розростання війни до глобального масштабу»: перші результати Саміту миру

«Ми заходимо в період розростання війни до глобального масштабу»: перші результати Саміту миру

«Виконувала таку роботу, на яку медиків зазвичай не посилають»: історія інструкторки з такмеду

«Виконувала таку роботу, на яку медиків зазвичай не посилають»: історія інструкторки з такмеду