САП відокремлюється від Офісу генпрокурора: що це змінює?

Навіщо зміни 

Євген Крапивін: У САП був доволі високий рівень автономії, але виявилося, що його недостатньо. Наприклад, у 2020 році був конфлікт з Іриною Венедіктовою, коли вона була генпрокуроркою. Венедіктова скористалася тим, що був в.о. керівника САП і віддала провадження не у Вищий антикорупційний суд, а у Печерський. Це стосувалося справи Татарова.

Тоді європейці та представники G7 у своїх рекомендаціях та звітах вказали, що має бути ще більша незалежність САП. У грудні торік ухвалили відповідний закон. Першого січня цього року він набрав чинності. Учора відбувся початок імплементації закону.

Йдеться про зміни до процесуального кодексу та про те, що керівник САП є більш самостійним. Він є в усіх антикорупційних провадженнях кінцевою точкою, з якою має бути все узгоджено. Раніше це був генпрокурор, який міг втрутитися у процеси. Це мало негативний вплив, коли йшлося про чутливі політичні питання.

Читайте також: «Здатний протистояти тиску, але є питання щодо його досвіду»: Щербан про нового голову НАЗК

Про які зміни у роботі САП ідеться

Євгенія Гончарук: Що дає самостійність САП? З того, що я встигла побачити, йдеться про зміни до процедури конкурсного добору на посади керівника, заступників прокурорів, можливість проводити незалежний аудит і за його підсумками звільняти керівника. Чи щось іще є в рамках змін?

Євген Крапивін: У законі є чотири важливі складові. Одна з них – це те, що САП стане окремою юридичною особою. Конкурс на керівника САП, керівників середньої ланки та на адміністративні посади раніше теж відбувалися. Уточнення стосувалося того, що конкурси мають стати більш прозорими. Йдеться про те, щоб ці процедури ще більше розвинути й деталізувати.

Є тепер норма в законі про САП щодо незалежного аудиту.

У нас є велика проблема з тим, що реформи відбуваються, але їхня результативність може бути по-різному трактована. У суспільстві є абсолютно протилежні думки.

Хтось вважає, що реформа поліції була ефективною, а хтось вважає, що ні. Декому здається, що створення НАБУ принесло користь, інші гадають, що ні. Щоб уникнути суб’єктивних оцінок, має бути процедура аудиту, яку роблять незалежні аудиторські фірми на замовлення держави. Вони оцінюють ефективність за певний період роботи цього органу. Такі норми є у законодавстві щодо НАБУ, але ще жодного разу аудит не проводили.

На етапі впровадження законопроєкту йшлося про те, що має бути якась окрема комісія з дисциплінарних процедур. Єдиний шлях звільнення з прокуратури – це притягнення до дисциплінарної відповідальності за невиконання або неналежне виконання службових обов’язків. Зараз цим займається Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів. Цей єдиний орган перебуває в Києві, складається з 11 членів, обраних органами прокурорського самоврядування.

Комісія працює доволі ефективно, але повільно розвиває свою практику. Критики вважають, що вона уникає політичних питань.

Дисциплінарну процедуру дещо змінили. Тепер, коли приходить будь-яка скарга на прокурора САП, спочатку її розглядає внутрішня інспекція антикорупційної прокуратури. Це буде окремий новий підрозділ, який вивчатиме інформацію про всі порушення керівників САП, фільтруватиме заяви. Коли підрозділ побачить наявність для відповідальності, то передасть матеріали до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Це потрібно для того, щоб не завантажувати КДКП необґрунтованими скаргами, які часто надсилають адвокати.

Однак, я ставлюсь до цього рішення радше скептично, бо в КДКП працював секретаріат, який теж непогано вивчав ті скарги. Але оцінки можуть бути різними. Це була вимога чи рекомендація ЄС. Фахівці з Брюсселю бачили її саме так. Залишається відкритим питанням, якими сценаріями та аналітикою вони керувались. Однак, ми не могли не виконати їхню рекомендацію. З часом дізнаємось, чи матимуть зміни свою ефективність.

Як на мене, дві третини з цих норм мало що змінять на практиці. Позитивно вплине те, що стосується необхідності менше погоджувати слідчі та процесуальні дії з генпрокурором та заступниками. Усі прокурори процесуально підпорядковані саме керівнику САП.

Не варто мати великі сподівання, що зараз усе зміниться. Найбільша проблема САП полягає в іншому – у процесуальному законодавстві. Йдеться про те, коли сторона захисту зловживає процесуальними правами та затягує строки, так звані «правки Лозового».

Читайте також: Деякі політики використовують трекери від російського «Яндексу» в себе на сайтах — аналітикиня Руху ЧЕСНО про безпеку персональних даних

Президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт про реформу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який парламентарі тільки сьогодні ухвалили.

Депутати проголосували цей проєкт закону, не скасувавши повністю «правки Лозового». Залишили ключову норму, де зазначено, що підставою для закриття провадження після повідомлення особі про підозру є закінчення строку досудового розслідування. Таким чином, під ризиком закриття будуть десятки справ ТОП-корупціонерів.

Нагадаємо, «правки Лозового» ухвалила Рада попереднього скликання, але нинішній склад парламенту їх не скасував, хоча і розглядав президентський законопроєкт, у якому пропонувалося це зробити. Сам Андрій Лозовий був нардепом від «Радикальної партії Олега Ляшка».

Центр протидії корупції реєструє петицію до президента з вимогою скасувати «правки Лозового» в повному обсязі.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі