facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«У росіян більше людей, але вони не наберуть одразу 400 тис. контрактників» — Киричевський

Інтерв'ю

Про мобілізацію у РФ та ворожий наступ на Донбасі говоримо з військовим експертом порталу Defence Express Іваном Киричевським.

«У росіян більше людей, але вони не наберуть одразу 400 тис. контрактників» — Киричевський
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 9 хвилин

Про засоби ППО в Україні

Анастасія Багаліка: Кореспондент Bild Юліан Рьопке заявив, що в України закінчились ракети до систем Patriot і IRIS-T. Наскільки виправдана така гучна заява?

Іван Киричевський: Я зроблю зусилля, щоб уникну традиційної самоіронії відносно компетенції пана Рьопке. Реальну кількість наявних ракет і засобів до них може знати тільки командування Повітряних сил.

Я думаю, нам цілком достатньо заяви голови держави, яка могла прозвучати в телемарафоні, про те, що якщо буде збережена інтенсивність російських ракетних обстрілів, то нам нинішнього боєзапасу систем ППО може вистачити хіба що до кінця квітня.

Нам, особливо зараз, варто в першу чергу уважніше слухати й читати те, що є в офіційних джерелах, а потім опиратися на повідомлення західних медіа. 

Адже спочатку президент в умовному телемарафоні говорить про те, що засоби ППО можуть закінчитись до кінця квітня, тому треба щось терміново робити. Міністр іноземних справ Кулеба вже говорить про варіант взяття в оренду Patriot, тобто платити за них гроші самостійно. 

Якось це все пройшло повз, і тут виходить Рьопке — людина, яка думає, що вміє воювати краще за Бундесвер і ЗСУ разом взятих — і пише, що знає, що ракети до Patriot закінчились. Але звідки знає? Він агент російської розвідки? Тобто ми маємо певний парадокс.

До речі, якщо говорити про загрозу і ракети, поєднавши це з мобілізацією, то треба пригадати одну річ: наших бійців мають й продовжують готувати на полігонах країн Заходу не тому, що там інструкторський склад класний, а тому, що якусь частину наших бійців треба було вивезти від загрози. Бо влітку 2022 року були епізоди, про які повідомляли у медіа, що росіяни б’ють по «учебках».

Цю історію треба буде пам’ятати, коли буде йтися про аспекти підготовки мобілізованих. Треба зробити так, щоб це не попало у вічі ворогу, щоб він не використав це для просадки нашого мобілізаційного потенціалу.


Читайте також: «Я не розумію, чому Україна не має бити по Росії» — Віталій Портников


Про мобілізацію у РФ

Анастасія Багаліка: Був анонсований великий російський наступ в Україні. На травень-червень РФ готується до цього, планує набрати ще більшу кількість людей. Що можете сказати про це?

Іван Киричевський: Я так розумію, що ви робите відсилання до заяви міноборони Великої Британії про те, що росіяни хочуть набрати 400 тисяч контрактників. Тут, на перший погляд, може одразу виникати така механіка: росіяни до літа наберуть одразу 400 тисяч. Це викликає тривожні настрої. 

Росіяни — ворог, який нас ресурсно переважає. У росіяни, в контексті набору людей, краща ресурсна база. Але 400 тисяч контрактників вони зможуть взяти тільки в одному випадку — коли всіх строковиків вони одразу зобов’яжуть підписувати контракт. А контракт робить солдатів російської армії більш безправним. Відповідно, це кращий інструмент впливу. 

Може бути така історія, що тих людей, які росіяни планують призвати, 150 тисяч по призову, потім запишуть в контрактники. Президент говорив, що росіяни спробують набрати близько 300 тисяч людей під наступ, і це теж контрактники. Щобільше, контрактниками можуть бути найманці з африканських чи азійських країн.

У росіян завжди людей більше. Вони демографічно переважають. У них є гроші, щоб платити своїм людям. Але це все не на такому катастрофічному рівні, що вони одразу наберуть 400 тисяч контрактників. Адже нема у світі мобілізаційної системи, яка б могла «проковтнути» одразу настільки велику кількість людей. 

Можливо, нам наші внутрішні проблеми варто порівнювати із зовнішніми. Не скажу, що нам від цього стає краще, але можливо, це нам дещо прояснить. 

Ми можемо скільки завгодно розмірковувати, чи можна ще понизити мобілізаційний вік, бідкатися, що нам дорікають західні партнери про те, як нам давати зброю, якщо в нас нібито нема людей в армії. Але західна доктрина ведення війни якраз була підв’язана то того, щоб якомога менше залежати від людського фактора. Тобто, щоб техніка допомагала, а не люди замість неї воювали. 

Але річ у тім, що у тих країн, які нас повчають, ситуація ще гірша. Американські конгресмени скільки завгодно можуть говорити нам про мобілізацію молоді, але вони самі визнають, що в них ще гірші проблеми з найманням молоді у військо. У нас є молоді й загиблі герої, а там вони воліють жити у світі, де є соцмережі, і де молодь в армію навіть за гроші не затягнеш. 

Коли ми не порівнюємо свою ситуацію з ситуацією в США, то ми, можливо, себе принижуємо. Тому що, на щастя, у нас ще є люди, які, попри проблеми, йдуть служити. А в найпотужнішій державі у світі молодь не хоче йти в армію. Навіть політики нічого з цим не можуть зробити, а потім приїжджають вчити нас життю. А краще б дали грошей і зброї.


Читайте також: «Новини про мобілізацію у РФ можуть означати загрозу для країн Балтії» — Левусь


Про очікуваний російський наступ на Донбасі

Анастасія Багаліка: Очікуваний російський наступ пророчать на Донбасі. Йдеться про те, що росіяни спробують завдати такого удару, щоб врешті, за два з половиною роки, спромогтися вийти на кордони Донецької та Луганської областей. Що можете про це сказати?

Іван Киричевський: Спочатку можна звернути увагу, що наш Генштаб, коли пише зведення по напрямках, то в Бахмутський напрямок тепер включає Білогорівку Луганської області. Ту саму, де росіян потопили на спробі переправи.

Анастасія Багаліка: Я цього не зауважувала. Чому так?

Іван Киричевський: Я думаю, що наше військове командування може оцінювати, що росіяни використають Часів Яр — якщо, не дай Боже, у них там буде якийсь успіх, — як стартову точку для розвитку наступу в глиб Донбасу і спробують створити загрозу для наступу на Краматорськ, Слов’янськ і Костянтинівку. Відповідно, зараз битва за Часів Яр є не стільки битвою за місто, як битвою за те, щоб не дати росіянам реалізувати їхні наміри.

Цілком можливо, що окремим напрямком наступу буде Новопавлівський (той, що колишній Маріїнський), щоб спробувати вийти на Вугледар. Це теж не варто виключати. 

Але, якщо проскочити кілька ходів в аргументах, то можна зробити припущення: зважаючи на наш стан і стан противника (противник себе переоцінює, а ми себе чомусь недооцінюємо), може вийти так, що черговий анонсований великий російський наступ на Донбасі закінчиться тим, що росіяни будуть так само далекі до досягнення своєї стратегічної мети з окупації всього Донбасу, як і зараз. Це буде навіть у тому випадку, якщо росіяни отримають якісь просування, болючі для нас. 

Відповідно, всі дії нашого військового командування зараз можуть бути спрямовані саме на те, щоб зробити росіянам максимально боляче, щоб вони мали мінімально допустиме просування. 

Якщо нам вдасться затримати росіян максимально, якщо вони матимуть високі втрати при мінімальних просуваннях, то це буде наш стратегічний успіх.


Читайте також: Я не бачу в росіян мобільного угруповання, що могло б закріпити їх наступ під Авдіївкою чи рушити в напрямку великих міст — Бен Годжес


Про Часів Яр та допомогу від союзників

Анастасія Багаліка: Багато пишуть у соціальних мережах про те, що росіяни зараз на околицях Часового Яру. Що скажете про це?

Іван Киричевський: А чим мірити поняття «околиці Часового Яру»? Тому що, з одного боку, ми не можемо заперечувати той факт, що росіяни просуваються до Часового Яру. Якщо стежити за ситуацією навколо цього міста, то треба дивитись не тільки щодо висот, що переважають, а й щодо того, як можуть бути захищені різні присілкові дороги до водного каналу в східній частині міста. Тому що в росіян є потенціал знайти там обходи в обороні. 

Але поки завчасно говорити про околиці, коли росіяни за кілька кілометрів до міста. Це не скасовує проблем в обороні наших військ там, тому що туди треба більше ресурсів. Просто треба бути обережнішими в оцінках щодо околиць. Коректніше буде говорити, що росіяни намагаються наближатися до самого Часового Яру.

Часів Яр. Скриншот з сайту deepstatemap.live

Анастасія Багаліка: Весною 2022 року ситуація зі швидкістю постачання систем для нас та засобів для ворога була дещо схожою. Хоча тоді ні у росіян, ні у нас не було такої ешелонованої оборони. Проте, швидкість постачання теж грала свою роль.

Іван Киричевський: Все-таки тоді нам давали зброю значно гірше. Якщо говорити про тодішні весну й літо, то були актуальні перекази про те, що навіть просто гаубиці калібру 155 міліметрів — це ескалація. А нині, на щастя, про ескалацію не говорять ті країни, які нам регулярно якесь озброєння постачають. Це й Німеччина, й інші європейські країни. 

Тобто, на щастя, зараз ситуація, хоча б з постачанням зброї, дещо краща. Хіба з тією різницею, що США нам знову розповідають про червоні лінії. Десь ми таки вже бачили цю реакцію.

Анастасія Багаліка: Тобто все-таки цього разу постачання буде швидше? Я так розпитую і кажу тому, що заклики до союзників звучать на вищих тонах, ніж весною і влітку 2022 року.

Іван Киричевський: По-перше, у нас стала сильнішою політична позиція, тому ми можемо дозволити собі заклики на вищих тонах. По-друге, треба не давати засинати нашим західним союзникам.


Нагадаємо, міністр оборони РФ Сергій Шойгу оголосив 20 березня, що у 2024 році Москва утворить дві нові армії. Про це у своєму зведенні зазначало Міноборони Великої Британії.

Повідомляється, що дві армії будуть сформовані з 14 дивізій та 16 бригад. Точний тип, розташування та склад цих підрозділів не були зазначені, хоча найімовірніше це буде поєднання механізованих, бронетанкових, артилерійських та логістичних підрозділів.

У британському міністерстві припускають, що цілком імовірно ці підрозділи можуть бути достатньо укомплектовані особовим складом, але такі плани зіштовхнуться з нестачею нової техніки та проблемами з інфраструктурою.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Злочини кояться не тільки фізично, а й в інфопросторі: дослідниця Кримської правозахисної групи

Злочини кояться не тільки фізично, а й в інфопросторі: дослідниця Кримської правозахисної групи

Як не вигоріти — історія витривалості волонтерства на Франківщині

Як не вигоріти — історія витривалості волонтерства на Франківщині

Аби довести непридатність, відтепер треба пройти 2 ВЛК — юрист

Аби довести непридатність, відтепер треба пройти 2 ВЛК — юрист