Дональд Трамп. Ілюстративне фото: REUTERS
Як писало видання «Голос Америки», під час своєї переможної промови в Айові після кокусу Республіканської партії Дональд Трамп заявив, що закінчити війну Росії проти України він може «дуже швидко».
Говоримо про такі заяви з політологом Дмитром Левусем.
Дмитро Левусь: Слова Трампа, скоріше за все, це передвиборча бравада, бо ми вже бачили такі речі неодноразово, в тому числі під час попередньої каденції Трампа. Ми бачимо, що така риторика і вербальний радикалізм загалом для нього притаманні, як і для значної кількості політиків. Він, м’яко кажучи, нестандартний президент, тож я схиляюся до такої оцінки.
Але пан Трамп дійсно може бути достатньо контрсистемним. Під час його минулої каденції система стримування і противаг, яка вибудувана надійно в США, дійсно стримувала радикальні рухи, в тому числі чітко прописаними повноваженнями. Але його друга потенційна каденція може мати дещо інший вигляд. Тобто у нього вже є досвід, як уживатися з цією системою, чи як її зламувати. Тому є побоювання, є небезпека.
Хоча можна згадати недавні слова нашого міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, який сказав, що Трамп знову може стати президентом, і саме при Трампі Україні передали ту зброю, яка нам була необхідна. Саме Трамп протистояв будівництву «Північного потоку», який збільшував вплив Росії й залежність Європи від російського газу. Тобто ці справи Трампа не були такими однозначними, як про це можна було б казати.
З огляду на особистість Трампа, є певна небезпека того, що просте рішення запропонують і його намагатимуться імплементувати. Але я не думаю, що це надто фатально, бо нинішня риторика Трампа орієнтована на звичайного виборця, який вважає, що справді можна робити прості рішення. Але зрозуміло, що такі рішення не працюють. Тому, якщо такі дії відбуватимуться, доведеться шукати інший вихід.
Україна не погодиться на прості рішення Трампа, і це однозначно.
Читайте також: Що означає перемога Трампа в Айові? Пояснює політолог
Дмитро Левусь: Президент Зеленський не вперше запрошує Трампа відвідати Україну, щоб той переконався, якою є ситуація, й розкрив свій план. Хоча раніше Трамп не був настільки конкретним. Один раз він ігнорував запрошення, іншого разу відмовлявся від нього, пояснюючи неможливість візиту. Але це говорить про те, що в його оточенні є люди, які можуть оберігати від радикалізму.
При цьому РФ завжди намагається скористатися моментом передачі влади, і в цьому є велика небезпека.
Олег Климчук: На Всесвітньому економічному форумі в Давосі глава МЗС Польщі висловився про переговори з РФ, до яких підштовхують Україну: «Не бракує «кишенькових Чемберленів», готових пожертвувати іншими людьми заради свого спокою». До кого він це адресував?
Дмитро Левусь: Є спокуса сказати, що це було адресовано Дональдові Трампу. Але я думаю, що не настільки однозначною є ситуація.
На четвертій зустрічі політичних радників щодо української формули миру в Давосі висловлювався швейцарський радник. Він високо оцінив нашу формулу. Але побивався, що, наприклад, КНР не бере участь в зустрічі, хоча на попередніх заходах представники Китаю були.
На зустрічі також були думки, що треба залучати Росію до переговорів, хоча та однозначно щодо цього висловлюється, і її ніяк не можна залучити. Але, на жаль, це один з напрямів традиційної зовнішньої політики в Європі — розв’язувати питання коштом когось. Взяти навіть колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель, в якої була, м’яко кажучи, різноманітна позиція. Тому, думаю, глава МЗС Польщі говорив про європейський контекст.
Я б не став говорити про всіх наших союзників, але є певна ілюзія, що можна створити аналог Мінських угод, після якого буде замороження конфлікту.
Певні напруження є, але це точно не провина України. І це не фатальний процес, бо це суперечка з певним напрямом думки європейських партнерів і союзників, які досі не зрозуміли, що таке Росія. А те, що Росія сприймає можливі перемовини як перерву для накопичення сил, — це беззаперечно. Якщо для деяких європейських гравців це не так, то в них завжди буде можливість переконатися у протилежному.
Читайте також: Частина іноземців все-таки вірять у міф про «російське миролюбство» — Андрій Куликов з Давосу
Нагадаємо, колишній президент США і раніше не раз говорив, що має «план» із забезпечення миру в Україні протягом 24 годин у разі повернення на найвищу посаду. У листопаді 2023 року Володимир Зеленський запропонував Трампу приїхати в Україну, але той відмовився, пославшись на «конфлікт інтересів» із чинною адміністрацією Джо Байдена.
20 грудня, торік, стало відомо, що Верховний суд штату Колорадо ухвалив рішення про видалення Дональда Трампа зі списку кандидатів на праймеріз від Республіканської партії у 2024 році. Рішення ухвалене з огляду на роль, яку відіграв експрезидент у повстанні 6 січня 2021 року, коли його ж прихильники захопили будівлю Конгресу США.
На початку цього року, у січні, у 34 американських штатах ініціювали виключення Дональда Трампа з виборчих списків. Подекуди суди відхилили такі позови виборців. Вимоги зняти Трампа з виборів ґрунтуються на його ролі у заворушеннях 6 січня 2021 року. Тоді після його виступу натовп прихильників вирушив громити будівлю Конгресу Сполучених Штатів.
Однак Дональд Трамп переміг на перших республіканських праймериз у штаті Айова, набравши 51% голосів. Він залишається одним з головних претендентів на перемогу на наступних президентських виборах у США, якщо буде до них допущений. Головною конкуренткою Трампа називали Ніккі Гейлі, однак вона у цих праймериз зайняла третє місце, набравши 19%. Друге місце посів губернатор Флориди Рон ДеСантіс з 21%.
Після перемоги на республіканських праймериз в Айові Трамп пообіцяв «дуже швидко» закінчити війну в Україні, висловивши упевненість, що зможе залучити до діалогу президентів України та Росії. Трамп заявив, що «добре знає» Володимира Зеленського і Володимира Путіна.
Відомо, що 8 лютого має відбутися засідання Верховного суду, щодо застосування 14-ї поправки щодо Трампа. У ній ідеться про те, що певні особи, причетні до заколотів, не можуть обіймати державні посади.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі