Військових має мотивувати не кримінальна відповідальність, а командири — правозахисниця

Про проблеми командування у війську

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський ухвалив рішення відправити в зону відповідальності 59-ї окремої мотопіхотної бригади, командування якої звинувачують у великих втратах особового складу, робочу групу на чолі з начальником Військової служби правопорядку Збройних сил.

На тлі ситуації з 59-ю бригадою Ольга Решетилова каже, що Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ) вже не перший рік займається захистом прав військовослужбовців й бачить, що відбувається на різних ділянках фронту. За словами спікерки, там дуже багато залежить від здатності командирів середньої ланки (командирів батальйонів, бригад) трансформувати накази від вищого командування і передавати їх до особового складу. Командири мають вміти робити організовані операції, а не посилати людей «на м’ясо».

«Велика доля відповідальність лежить на цих командирах. Якщо командир не справляється, не компетентний, то і відбуваються такі ситуації в бригаді чи в іншому підрозділі», — каже голова МІПЛ.

Решетилова також згадала Міжвідомчу нараду з питань захисту прав військовослужбовців, яка пройшла в Офісі генпрокурора. Там, зокрема, обговорювали закон про посилення кримінальної відповідальності військовослужбовців, ухвалений наприкінці 2022 року. Цей нормативно-правовий акт забрав у військових можливість укладати угоду зі слідством, підвищив їм санкції з 5 до 10 років. Командування Генштабу очікувало, що це покращить дисципліну в армії, але, за словами нашої спікерки, цей закон ніяк не змінив ситуацію.

«Коли у військовослужбовців є питання загинути тут і зараз чи підпасти під кримінальну відповідальність, то дуже часто вони роблять вибір на користь другого. І не кримінальною відповідальністю потрібно мотивувати військовослужбовців, а командири повинні це робити власним прикладом, повинна бути якась система моральної мотивації», — роз’яснює Решетилова.

Читайте також: В Офісі генпрокурора провели велику нараду щодо дотримання прав військових — правозахисниця

При цьому голова МІПЛ каже, що в Генштабі інша позиція. Там вважають, що проблема в армії в тому, що нині 80% військових — це колишні цивільні, і вони нібито не хочуть виконувати накази й не переймають «армійський світогляд». З погляду Генштабу, вважає експертка, армійський світогляд — це військовослужбовець, який мовчки виконує будь-що, йде вмирати без будь-якого розголосу.

Решетилова пояснює, що проблеми, про які заявляють в Генштабі, в армії були й раніше, лиш не в таких масштабах. Але питання у тому, що свій світогляд має змінювати командування, і військовослужбовець не має бути рабом свого командира.

«Так, військовий повинен привчатися до дисципліни. І у правозахисних організацій є консенсус: ми не за те, щоб порушувалася дисципліна чи закон в армії. Навпаки, ми якраз і моніторимо те, щоб всі були законослухняні. Тут питання в іншому. Питання в тому, як використовують закони, статути, наскільки компетентними є командири. Тобто це дуже великий, колосальний обсяг проблем. Але біда в тому, що командування і Збройних сил, і Нацгвардії заперечують ці проблеми, не хочуть їх бачити», — розповідає спікерка.

Решетилова додає, що є й позитивні зрушення в діяльності державних структур. Так, МІПЛ співпрацює з Центральним управлінням захисту прав військовослужбовців при Міноборони, яке допомагає розв’язувати проблеми військових. За звітом цього управління, вони вже відреагували на понад 900 звернень.

Про відповідальність командирів

Як каже голова МІПЛ, питання відповідальності командирів — це біль правозахисних організацій. Річ у тім, що, починаючи з 2014 року, жоден командир не поніс відповідальність за незаконний наказ чи рішення (умисне чи ненавмисне), які призводили до великої кількості невиправданих втрат.

«Тому саме у військовослужбовців з’являється ось це відчуття несправедливості. Для них є посилена кримінальна відповідальність за невиконання наказу, за непокору тощо, а для командирів цієї відповідальності немає», — розповідає спікерка.

Решетилова пояснює, що якщо військовий бачить некомпетентні дії командира, то він може звертатися до МІПЛ. Організація анонімізовано, за допомогою адвокаційних методів, спробує донести проблему до вищого командування. Головне — не мовчати.

Також початково можна звертатися до таких організацій, як «Принцип» чи «Юридична сотня».

Читайте також: Зараз, якщо військовий заявляє про правопорушення командира, то розбираються не зі зверненням, а з бійцем — юристка

Нагадаємо, парамедикиня Катерина Поліщук «Пташка» звернулася до президента Володимир Зеленського із проханням провести службову перевірку у 59-й окремі мотопіхотній бригаді ім. Якова Гандзюка, у якій вона служила. За її словами, дії керівництва бригади призвели до гибелі великої кількості військовослужбовців.

За її словами, через «нелюдське та непрофесійне ставлення Шевчука (командира 59-ї бригади — ред.)» парамедикиня змушена припинити співпрацю з цією бригадою.

Напередодні про 59-ту бригаду також писала керівниця медслужби батальйону «Вовки Да Вінчі» Аліна Михайлова, що входить до складу цієї бригади. Її скарга стосувалась очільниці медичної служби усієї 59-ї бригади — пані майора Аліни Осієвської.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі