Ілюстративне фото: Defence Australia
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський ухвалив рішення відправити в зону відповідальності 59-ї окремої мотопіхотної бригади, командування якої звинувачують у великих втратах особового складу, робочу групу на чолі з начальником Військової служби правопорядку Збройних сил.
На тлі ситуації з 59-ю бригадою Ольга Решетилова каже, що Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ) вже не перший рік займається захистом прав військовослужбовців й бачить, що відбувається на різних ділянках фронту. За словами спікерки, там дуже багато залежить від здатності командирів середньої ланки (командирів батальйонів, бригад) трансформувати накази від вищого командування і передавати їх до особового складу. Командири мають вміти робити організовані операції, а не посилати людей «на м’ясо».
«Велика доля відповідальність лежить на цих командирах. Якщо командир не справляється, не компетентний, то і відбуваються такі ситуації в бригаді чи в іншому підрозділі», — каже голова МІПЛ.
Решетилова також згадала Міжвідомчу нараду з питань захисту прав військовослужбовців, яка пройшла в Офісі генпрокурора. Там, зокрема, обговорювали закон про посилення кримінальної відповідальності військовослужбовців, ухвалений наприкінці 2022 року. Цей нормативно-правовий акт забрав у військових можливість укладати угоду зі слідством, підвищив їм санкції з 5 до 10 років. Командування Генштабу очікувало, що це покращить дисципліну в армії, але, за словами нашої спікерки, цей закон ніяк не змінив ситуацію.
«Коли у військовослужбовців є питання загинути тут і зараз чи підпасти під кримінальну відповідальність, то дуже часто вони роблять вибір на користь другого. І не кримінальною відповідальністю потрібно мотивувати військовослужбовців, а командири повинні це робити власним прикладом, повинна бути якась система моральної мотивації», — роз’яснює Решетилова.
Читайте також: В Офісі генпрокурора провели велику нараду щодо дотримання прав військових — правозахисниця
При цьому голова МІПЛ каже, що в Генштабі інша позиція. Там вважають, що проблема в армії в тому, що нині 80% військових — це колишні цивільні, і вони нібито не хочуть виконувати накази й не переймають «армійський світогляд». З погляду Генштабу, вважає експертка, армійський світогляд — це військовослужбовець, який мовчки виконує будь-що, йде вмирати без будь-якого розголосу.
Решетилова пояснює, що проблеми, про які заявляють в Генштабі, в армії були й раніше, лиш не в таких масштабах. Але питання у тому, що свій світогляд має змінювати командування, і військовослужбовець не має бути рабом свого командира.
«Так, військовий повинен привчатися до дисципліни. І у правозахисних організацій є консенсус: ми не за те, щоб порушувалася дисципліна чи закон в армії. Навпаки, ми якраз і моніторимо те, щоб всі були законослухняні. Тут питання в іншому. Питання в тому, як використовують закони, статути, наскільки компетентними є командири. Тобто це дуже великий, колосальний обсяг проблем. Але біда в тому, що командування і Збройних сил, і Нацгвардії заперечують ці проблеми, не хочуть їх бачити», — розповідає спікерка.
Решетилова додає, що є й позитивні зрушення в діяльності державних структур. Так, МІПЛ співпрацює з Центральним управлінням захисту прав військовослужбовців при Міноборони, яке допомагає розв’язувати проблеми військових. За звітом цього управління, вони вже відреагували на понад 900 звернень.
Як каже голова МІПЛ, питання відповідальності командирів — це біль правозахисних організацій. Річ у тім, що, починаючи з 2014 року, жоден командир не поніс відповідальність за незаконний наказ чи рішення (умисне чи ненавмисне), які призводили до великої кількості невиправданих втрат.
«Тому саме у військовослужбовців з’являється ось це відчуття несправедливості. Для них є посилена кримінальна відповідальність за невиконання наказу, за непокору тощо, а для командирів цієї відповідальності немає», — розповідає спікерка.
Решетилова пояснює, що якщо військовий бачить некомпетентні дії командира, то він може звертатися до МІПЛ. Організація анонімізовано, за допомогою адвокаційних методів, спробує донести проблему до вищого командування. Головне — не мовчати.
Також початково можна звертатися до таких організацій, як «Принцип» чи «Юридична сотня».
Читайте також: Зараз, якщо військовий заявляє про правопорушення командира, то розбираються не зі зверненням, а з бійцем — юристка
Нагадаємо, парамедикиня Катерина Поліщук «Пташка» звернулася до президента Володимир Зеленського із проханням провести службову перевірку у 59-й окремі мотопіхотній бригаді ім. Якова Гандзюка, у якій вона служила. За її словами, дії керівництва бригади призвели до гибелі великої кількості військовослужбовців.
За її словами, через «нелюдське та непрофесійне ставлення Шевчука (командира 59-ї бригади — ред.)» парамедикиня змушена припинити співпрацю з цією бригадою.
Напередодні про 59-ту бригаду також писала керівниця медслужби батальйону «Вовки Да Вінчі» Аліна Михайлова, що входить до складу цієї бригади. Її скарга стосувалась очільниці медичної служби усієї 59-ї бригади — пані майора Аліни Осієвської.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі