Фото з відкритих джерел
Олександр Ябчанка в етері Громадського радіо розповідає, що коли він писав те, що увійшло до книги, він не писав книгу, він просто писав свою рефлексію стосовно подій, які відбувалися з ним та його побратимами.
«Основний текст книги я написав, коли лежав в лікарні після другого поранення. Тоді часу у мене було більше. Це якраз було під час драматичних подій у Бахмуті. Дорога життя, яка описується у книзі, це була наша передова позиція у посадці, яка впиралася в дорогу Часів Яр-Хромово. Ця дорога мала вкрай важливе значення. Бо це був основний логістичний шлях на той час для Сил оборони Бахмута. Тоді неймовірними надзусиллями, проявом професіоналізму та героїзму Бахмут і тримали. Якби цю дорогу перерізав ворог, він би нам порушив основний логістичний шлях. Найближче та небезпечніше, де ворог міг це зробити, це в лісопосадці. У ній було кілька бліндажів. Передній вже був окупований ворогом. Ми вибили звідти противника і далі закріпилися на тому рубежі. Там і відбувалися ті драматичні події, які описані у книзі «Жмур». Але там не тільки опис цієї позиції. Там ще деякі мої роздуми, рефлексії на події. Роздуми непрості».
Коли Олександр був на відновленні після третього поранення, друзі порадили йому зібрати усе написане в книгу, в центрі якої будуть ці драматичні події біля Бахмуту.
«У книзі є есей, який називається «Діалог між моїми світоглядами». Це філософська фікція наче я зустрів себе, але себе часів 2012 року. І говорю з собою тим. З цього книжка починається. Фактично я починаю книжку з розповіді про себе. Багато у чому ця книга — дискусія сама з собою».
За словами Олександра, назву книжки придумав не він.
«Назву придумав Олексій з позивним «Кліщ». «Жмур» — це позиція, той самий бліндаж. Коли ми вибили росіян з тої посадки, там залишилося 4 трупи. По тій позиції ворог працював з артилерії в день і вночі. Без перебільшення. Не було можливості голову підняти. Ті трупи там лежали, бо не було можливості їх винести. Тому Олексій назвав цей бліндаж «Жмур». Так та позиція, і увійшла в історію».
У книзі є не лише ілюстрації, а й реальні відео з фронту, які можна подивитися, скориставшись qr-кодом.
«За qr-кодами можна подивитися відео зачистки тої самої посадки, про яку мова. Також є відео одного з боїв, який є чи не найдраматичнішим. Це тоді, коли ми мало не втратили ту позицію. Це цікаво — почитати, як я бачив це своїми очима, і подивитися як це відбувалося. Відео записані з лобних камер.
Найважливіше у книзі «Жмур» — це пам’ять про тих людей, яких я мав честь зустріти на цій війні. Це неймовірні люди. Найважливіший мій читач — батьки хлопців, які загинули».
Читайте також: Чому рекрутинг в армію — це важливо
Нагадаємо, Міністерство оборони спільно з Генеральним штабом ЗСУ працюють над створенням власної рекрутингової агенції, щоб якомога тісніше комунікувати з людьми, які хочуть пов’язати долю з армією.
В Україні розробляють проєкт для цифрового рекрутингу до української армії. Він буде націлений на пошук операторів дронів. Про це повідомив віцепрем’єр з цифрової трансформації Михайло Федоров. Метою проєкту є пояснити, скільки буде тривати навчання на оператора дронів, якою буде зарплата, які будуть бойові задачі.
У рамках рекрутингової кампанії батальйонам і підрозділам дали змогу запрошувати бійців та бійчинь на службу. Про це в етері Громадського радіо нагадав лейтенант, офіцер-психолог 23-ї ОБСП окремої президентської бригади Андрій Задерейко.
Наприкінці 2023 року Міноборони уклало угоди із чотирма компаніями, які надали безплатно свої майданчики й почали співпрацю в інтересах поповнення українського війська мотивованими фахівцями. Нині відомство співпрацює із платформами розміщення вакансій Lobby X, Work.ua, robota.ua, OLX Україна.
Згодом у Міністерстві оборони повідомили про «позитивну реакцію» на вакансії у війську, 389 підрозділів Сил безпеки та оборони України розмістили оголошення про 1847 вакансій на рекрутингових сайтах.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі