Як держава захищає інформаційний простір на прифронтових територіях України

Ольга Герасим’юк розповідає, що вони постійно працюють над тим, щоб захистити інформаційний простір на прифронтових і прикордонних територіях України від російських атак і проникнення ворожого сигналу. Бо це ледь не найважливіша задача зараз — забезпечити прикордоння українським мовленням.

«Адже коли росіяни розпочали свої атаки ще у 2014 році, перше, що вони робили — почали поширювати на ці території своє мовлення та свою пропаганду. Частоти, які належать РФ, заповнені пропагандою, токсичним контентом, який має на меті змінення свідомості людей. Тому для нас найважливіше, щоб ми якомога більше мали українського мовлення. Це не проста задача.

Росіяни використовують різні інструменти, щоб поширювати своє мовлення: соцмережі, Telegram-канали, свої інтернет-провайдери. Тому для нас важливо запустити туди мовлення місцевих медіа, які б спростовували російську пропаганду».

Проєкт підтримки радіо

За словами Ольги Герасим’юк, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення серйозно працює над тим, щоб підтримувати українське радіо та друковану пресу. Зараз вони  розпочали проєкт, який працює разом із фондом «Партнерство за сильну Україну».

«Фонд виділив велику суму грошей на підтримку 16 частот Донеччини, Харківщини, Запоріжжя, Одещини, Сумщини, Херсонщини та Чернігівщині. Там ми маємо запустити українське мовлення з 5 радіостанцій. 23 липня на Донеччині, наприклад, 2 радіостанції вже почали своє мовлення. Це переміщені радіостанції. В інших регіонах теж вже маємо результати.

Це все вдалося здійснити завдяки потужній співпраці з фондом «Партнерство за сильну Україну». Зі свого боку ми видали дозвіл на тимчасове мовлення, а фонд взяв на себе витрати за доставку послуг та розповсюдження сигналів. Фонд на це виділив майже 4 млн гривень. Це донорська програма, яка підтримується нашими партнерами з Естонії, Британії, Канади, Нідерландів, США, Фінляндії, Швейцарії та Швеції».

Ольга вважає, що цей проєкт посилить захист українського медіапростору від російських атак і проникнення ворожого сигналу на наші території.

«Ми активно працюємо, щоб поширити покриття на прифронтових і прикордонних територіях. Станом на сьогодні ми виділили дозвіл на 121 частоту».

---

Читайте також: Громадське радіо виграло конкурс на частоти у Сумах та Чернігові

---

За якими критеріями обирають медіа для співпраці?

Щоб обрати серед бажаючих — найкращих, ми дійсно маємо критерії.

«Це незалежність, здійснення суспільного мовлення, надання суспільству достовірної та збалансованої інформації про Україну і світ, підтримання стандартів якісної журналістки, прав людини і демократії. Ми підтримуємо регіональних і місцевих мовників, які можуть працювати з місцевими громадами. Підтримка регіонального мовлення навіть важливіша, ніж національного. Обирати дуже непросто. Усі по-своєму важливі.

Хотіла б відзначити Громадське радіо. Яке зараз уже має ліцензію на мовлення у багатьох населених пунктах. Це дуже важливо. На жаль, через окупацію певних міст, мовлення там припинено. Але сподіваюся, ви скоро туди повернетеся. Завтра матимемо засідання, на якому будемо голосувати, щоб Громадське радіо мовило в Покровську. Сподіваюся, ви зможете підключитися і туди».

---

Читайте також: «Довіра до телебачення впала вдвічі» — аналітикиня ОПОРИ про зміну медіаспоживання українців

---

Нагадаємо, представник ГУР Андрій Юсов в інтерв’ю проєкту «Повертаючи своє» розповів про російський слід в Telegram та підтвердив зафіксовані випадки співпраці платформи із російськими спецслужбами на території Росії. Юсов зазначив, що роботу месенджера в Україні треба унормувати та деанонімізувати.

У червні Громадське радіо припинило вести свій канал у Telegram. У цій публікації зібрані аргументи, які засвідчують небезпечність цього месенджера.

---

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі