Фото: Укрзалізниця
Ірина Солошенко: З березня 2022 року, коли постала необхідність перевозити велику кількість поранених в безпечніші шпиталі далі від лінії фронту, «Укрзалізниця» разом з Командуванням медичних сил зробили перші прості, але важливі рішення. У плацкартних вагонах видалили бокові сидіння для того, щоб змогла заїхати каталка. Це було дуже важливо. За допомогою цих вагонів, у перший місяць повномасштабного вторгнення вдалось вивезти багато поранених. Це була така екстрена робота, яка врятувала в той час.
Потім «Укрзалізниця» разом «Лікарями без кордонів» створили проєкт медичних вагонів задля вивезення цивільних. Ця організація має свою місію — вони займаються тільки допомогою цивільному населенню.
Наш проєкт разом з «Укрзалізницею» і Командуванням медичних сил народився, коли я приїхала на евакуацію. Коли від Києва відігнали росіян, то стало зрозуміло, що в таких умовах перевозити поранених не дуже добре. Ця ідея спала на думку мені.
Я сказала, що треба переробити вагони й зробити їх зручними, бо зрозуміла, що війна надовго. Тому послуга перевезення і надання лікування пораненим під час евакуації потрібна буде довгий час.
Я знайшла телефони керівників «Укрзалізниці» і відчула від них підтримку. Там одразу погодилися на мою пропозицію.
Робили ми це інтуїтивно. Привезли зручну каталку, яка мала функції підняття. Встановили її там. На підлозі малювали крейдою, щоб зрозуміти, скільки таких каталок поміститься.
Треба було зробити зручне місце, до якого буде підхід для медичного персоналу з усіх боків. Потім дивилися, як це працює та що треба змінити. Кожен вагон — це абсолютно автономна історія. Реанімаційна бригада працює з 5 пацієнтами. Йдеться про важкі випадки, коли людей підключають до апаратів ШВЛ. Вони отримують лікування і забезпечується його безперервність.
Ми змогли розвантажити Дніпро у перший місяць роботи вагонів. Це місто приймає поранених на госпітальний медичний етап у першу чергу, тому воно було переповнене. Після цього стало зрозуміло, що треба продовжувати, й «Укрзалізниця» надала нові вагони на реконструкцію.
Читайте також: «До краси — на часі»: як записатися на безкоштовну пластичну операцію постраждалим від війни
Ірина Солошенко: Коли я приїхала одного разу на евакуацію, то зрозуміла, скільки часу вона займає і як це важко. Я набрала керівників «Укрзалізниці» і через три дні вже з ними зустрілась. Ми знайшли пустий вагон, з якого можна було почати реконструкцію. На нього було важко збирати кошти. Підприємство зробило простий ремонт у вагоні, встановило розетки, замінило лінолеум, пофарбувало та помило все.
Наш благодійний фонд купив каталки, матраци, медичні шафи, генератори. Ми хотіли зробили кожен вагон автономним. Цю ідею вдалось оцінити під час блекаутів, нам дуже це допомогло. Завдяки генераторам можна було підтримувати стан важкого хворого понад три години. Таке відбувалось, коли потяги зупинялись.
Потяг збирається за запитом КМС. Вони вказують, скільки поранених і яких потрібно перевезти. Тоді вже формуються вагони для цього.
Держава не повинна сприймати людей з активною громадянською позицією як конкурентів. На початку великої війни й в часи зламів на суспільстві трималась міць. Ми не конкуренти, а командні гравці.
Читайте також: Для захисників і захисниць це непосильні кошти — волонтерка про операції на обличчі
Ірина Солошенко: Основний консультант — це головний анестезіолог ЗСУ Олександр Бугай. Я познайомилася з ним в шпиталі у 2014 році. Коли ми жили всі разом в приймальному відділенні Київського військового госпіталю, то чергували з їхньою бригадою анестезіологів. Це було в час, коли Київ був прифронтовим містом. Ми приймали поранених прямо з поля бою, сортували, реанімували. Першу допомогу надавали прямо в фоє приймального відділення.
Саме з цього виник мій наступний проєкт — облаштування госпіталів у немедичних приміщеннях на великій території. Це дійсно сучасне приймальне відділення, в якому буде доступність, зручність.
Усі обстеження можна отримати прямо в одному місці, не треба возити поранених по всьому шпиталі. У другому проєкті теж залучена держава. Спершу виникла ідея фандрейзерити на все це. Потім, на зустрічі з Кубраковим, домовились спільно шукати фінансування. Оскільки в цьому процесі залучена велика кількість держустанов, то виникають затримки.
Ми намагаємося знайти спільну мову з державою і запуститися якомога швидше для того, щоб знову показати пораненим і їхнім рідним турботу. Приймальне відділення — це обличчя госпіталю. Його бачать у першу чергу. Ми хотіли б надати гідні умови захисникам, поки вони чекатимуть лікаря.
Читайте також: «Озбройте нашу піхоту» — командирка екіпажу медичної евакуації
Нагадаємо, 15 лютого в Україні створили Асоціацію операторів та інструкторів з першої допомоги й тактичної медицини. Це найбільша національна асоціація, яка об’єднала різні напрями, що пов’язані із першою допомогою, тактичною та військовою медициною, волонтерською та медичною діяльністю, реабілітацією.
Тактична медицина — це не тільки турнікети й аптечки особового складу. Сюди входять евакуаційний транспорт, оснащення цих машин, рюкзаки медика, переливання крові. Треба забезпечувати бойових медиків від зводу, роти, батальйону й вище.
Про особливості роботи екіпажу медичної евакуації у нашому ефірі розповіла командирка екіпажу медичної евакуації медичного батальйону «Госпітальєри», аналітикиня Міжнародного центру української перемоги Тата Маргарян.
За словами співзасновника волонтерської організації UA First Aid Леся Якимчука, 90% усіх смертей на фронті стаються від втрати крові.
Як зазначив в етері Громадського радіо ексзаступник міністра охорони здоров’я Валерій Івасюк, до повномасштабного вторгнення Росії в Україну щонайменше 40% людських втрат у нашій країні були не від тяжкості поранень. А через відсутність кваліфікованої допомоги та боротьби з крововтратою.
Валерій Івасюк додав, що ще з радянських часів в Україні є порочна практика: власні станції переливання крові мають лише великі хірургічні центри. Однак усе має бути уніфікованим.
Як писало Громадське радіо, військовий стандарт «Спільна об’єднана доктрина з медичної евакуації», який розроблено на основі стандарту НАТО STANAG 2546 — AJMedP-2, затверджено наказом начальника Центрального управління метрології й стандартизації Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України у 2016 році.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі