Як відбувається евакуація половецьких скульптур із прифронтових громад Дніпропетровщини

Як був організований процес евакуації артефактів?

Мар’яна Чорнієвич: Як був організований сам процес евакуації цих надзвичайно цінних артефактів? З яких саме районів їх привезли?

Олександр Старік: Із 2022 року хтось із наших співробітників пішов до ЗСУ, хтось став волонтером, хтось залишився на місці рятувати експозицію та фонди музею. І, оскільки ми методичний центр для музеїв нашої області — на нас було покладене доволі серйозне завдання.

Сталося так, що наші спеціалісти-музейники у лавах ЗСУ побачили загрозу для камʼяних половецьких статуй.

У нашому музеї одна з найбільших у Європі колекція саме половецької камʼяної пластики. І тому, фахівці не могли залишити ці статуї просто неба, розуміючи що з ними може статися.

Тут обʼєднали зусилля музейників, волонтерів, ЗСУ і сталося так, що з Донецької області були привезені 14 камʼяних статуй. І зараз вже 3 камʼяні статуї з теренів Дніпропетровщини.

Нам допомагають різні підрозділи, зокрема 3 ОШБр (на той час бригада). Вони допомогли привезти дві камʼяні статуї. Вовки Да Вінчі, 128 бригада ТрО та багато військових частин, де несуть службу музейники або просто небайдужі до збереження культурної спадщини люди. Заступник директора Фанигін, наприклад, який є волонтером, дякуючи своїм звʼязкам, теж врятував доволі велику кількість камʼяних статуй.

У нас такий невеличкий симбіоз музейників, волонтерів та військовослужбовців. Завдяки цьому вдалося налагодити логістику. Це доволі серйозно.

Адже, ви розумієте, що ми не можемо дати відрядження музейним співробітникам в місце, де ведуться активні бойові дії. Тут, без співпраці ніяк не могло обійтися. Дякуючи їй, була змога знайти маніпулятор, паливо, робочі руки та врятувати від знищення наше культурне надбання, памʼятки історико-культурної спадщини.

Мар’яна Чорнієвич: Чи мають артефакти фізичні пошкодження від вибухів, уламків?

Олександр Старік: На жаль, є. Їм і так уже багато років, бо вони в основному 12-13 століття нашої ери.

Крім пошкоджень, які вони отримали раніше, в більшості від людської діяльності, є і сучасні пошкодження.

Є вищерблені відбитки від осколків, мін, снарядів. У нас навіть є світлина, де хлопці з 3 ОШБр якраз викопують камʼяну статую на фоні великого «гриба» від вибуху.

Ми розуміємо, що ворог не буде займатися їх збереженням. Навпаки — в їхній історичній традиції завжди було протиставлення землеробських народів та кочових. Тобто, вони зробили із кочовиків ворогів та не вважають, що це памʼятки, які мають певне значення.

Хоча для нас — це степ, який впливав навіть на наші етнічні та культурні особливості.

Збереження половецьких баб важливе й у контексті протистояння російській пропаганді та її наративам

Олександр Старік: Ми вже звикли, що з ворожого боку відбувається підміна історичних фактів та понять. Розуміємо скільки коштів вони вкладають у нові підручники, як вони трактують події.

Для нас важлива кожна памʼятка, камʼяна скульптура, яка свідчить про те, які кочові племена були на наших теренах, які орди тут були та наскільки плідно наші предки торгували, воювали, співпрацювали з половецькими та іншими кочовими племенами.

Тут був певний фронтир та широкий степовий коридор, тому змішалися багато народів, етносів. І всі вони теж є нашими предками.

Як Дніпропетровський національний історичний музей захищає скульптури

Мар’яна Чорнієвич: Щодо захисту вже на території вашого музею — як це відбувається? Як ви захищаєте скульптури?

Олександр Старік: У 2022 році було дуже важливо прикрити скульптури. Це робили мішками з піском.

Однак, з часом ми бачимо, що від навколишнього середовища такий захист не рятує і навіть навпаки — він шкідливий для камʼяних статуй.

Ми з часом прибрали ці мішки з піском та замінили їх невеликими спорудами, які гості міста та дніпряни можуть побачити біля музею. Додатково ці споруди покриті шаром келуару. Також там є щілини для доступу повітря.

Такий захист зараз найбільш оптимальний для тих камʼяних статуй, які стоять на майданчику поблизу музею під відкритим небом.

Мар’яна Чорнієвич: А таких статуй скільки у вас?

Олександр Старік: Які стоять під музеєм — їх близько 40, а загальна кількість — сягнула за 120 одиниць.

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: [email protected]

Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі