facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Як живе Хутір-Михайлівський на Сумщині під ворожим прицілом

Інтерв'ю

Про історію та особливості життя міста Хутір-Михайлівський в Сумській області говоримо з журналісткою, очільницею «Кордон.Медіа» Альоною Яциною.

Як живе Хутір-Михайлівський на Сумщині під ворожим прицілом
1x
Прослухати
--:--
--:--

Про Хутір-Михайлівський

Журналістка Альона Яцина каже, що на початку минулого століття Хутір-Михайлівський називався просто — Михайлівський. Населений пункт входив до так званої імперії Терещенків. Він, власне, був названий на честь Михайла Терещенка, внука відомого благодійника й цукрового підприємця Миколи Терещенка. У Михайлівському був розташований один з цукрових заводів Терещенків.

Михайло Терещенко

Згодом селище отримало назву Хутір-Михайлівський. А у 60-х роках минулого століття його перейменували у Дружбу. Це назва, яка символізувала нібито дружбу трьох народів — українців, білорусів та росіян. Річ у тім, що у населеному пункті, на залізничні станції «Хутір-Михайлівський», сходилося два шляхи — з України в Білорусь та з України в Росію.

«Коли ми там були, місцеві розказували, що раніше, ще до 2014 року, щороку у місті відбувалися так звані народні гуляння. Приїжджали росіяни, білоруси, і в місті відбувалося таке собі свято дружби трьох народів. Після вторгнення (місто фактично близько 8 км від кордону) до населеного пункту зайшла російська армія, росгвардія. З тих часів у місті одразу думали про повернення до історичної назви. І нарешті це сталося», — розповідає Яцина.

За словами журналістки, ініціатива перейменування населеного пункту пішла від місцевих мешканців. Територія нинішнього Хутора-Михайлівського — це територія трьох колишніх сіл. І одне з цих сіл мало назву Журавське. Тож це був один з варіантів перейменування. Але містяни таки надали перевагу назві «Хутір-Михайлівський», адже так називається залізнична станція.

«Знаєте, я не зустрічала серед місцевих тих, хто був проти перейменування. Хоча, можливо, такі і є. Населення тут дуже російськомовне, але при цьому позиція в нього геть не проросійська», — підкреслює журналістка. 


Читайте також: Примусову евакуацію дітей оголосили ще у 90 населених пунктах Сумщини


Особливості Хутір-Михайлівської громади

Альона Яцина розповідає, що Хутір-Михайлівська громада вирізняється серед інших прикордонних громад Шосткинського району Сумщини. Журналістка починає з влади. Голова цієї громади — колишній силовик, і він, за словами Яциної, вибудував досить жорстку структуру управління, тож у громаді — порядок. Очільниця «Кордон.Медіа» вважає, що це допомагає триматися громаді у непрості часи. 

«У них була досить цікава історія опору місцевого під час вторгнення російської армії у 2022-му році. В принципі, певна стійкість громади й лишається», — зауважує журналістка.

Ще Альона Яцина зауважує архітектурні особливості громади. По-перше, не в усіх приватних будинків є паркани. Тобто двері з сіней відразу виходять на вулицю, а не у двір, як зазвичай на Сумщині. Також у приватних будинках на вікнах збереглися різьблені ставні.

Інформаційний вакуум на Сумщині

Окремо Альона Яцина ділиться ситуацією з поширенням інформації на Сумщині. За її словами, місцева обласна військова адміністрація настільки відмежована від журналістів і будь-якого інформування населення, що це стає схожим на велику катастрофу, тому що інформування фактично відсутнє. Журналістка каже, що медійники намагаються з цим справлятися, але важко без відсутності офіційних коментарів, позицій.

«Коли ми говоримо, про війну, то від інформації дуже часто залежить життя людей. І люди інформації цієї наразі не мають. І за цим жахливо спостерігати. Це так само впливає на евакуаційні заходи, які відбуваються по області. Нема нічого, окрім команди: “Ми вас евакуюємо”. Медійникам досить складно добитися якихось деталей, щоб донести це і роз’яснити людям. Одна річ, коли вивозять якесь невеличке село на прикордонні, де кілька десятків людей живе. Ми розуміємо, що це можна, а десь і варто, зробити тихо. Інша річ в тому, як, наприклад, зараз евакуйовується 30-тисячне  місто Глухів», — каже очільниця «Кордон.Медіа».


Читайте також: Евакуація з Глухова на Сумщині не налагоджена — журналістка


Нагадаємо, уночі 5 жовтня росіяни 18 разів обстріляли прикордонні території та населені пункти Сумської області. Зафіксовано 21 вибух. Обстрілів зазнали Хотінська, Білопільська, Річківська, Краснопільська, Великописарівська, Охтирська, Глухівська, Есманська, Свеська громади.

6 жовтня ніч на Сумщині була відносно тихою. Менш як 20 ударів припало по області. За словами журналістки Альони Яциної, для жителів області це майже тиша.

Також нагадаємо, що Служба безпеки України з метою запобігання загроз ворожої розвідувально-підривної діяльності 5 жовтня проводила безпекові заходи у Сумах.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Серцево-судинні й онкозахворювання: значення заборони гідрогенізованої оліїї

Серцево-судинні й онкозахворювання: значення заборони гідрогенізованої оліїї

Хто з ЄС може представляти інтереси України в діалозі з Трампом

Хто з ЄС може представляти інтереси України в діалозі з Трампом

«Хороші республіканці» — це як «хороші русскі»: експерт з політики США

«Хороші республіканці» — це як «хороші русскі»: експерт з політики США