Якою буде реформа СБУ: пояснює ексспівробітник спецслужби

Найуспішніші операції СБУ від початку повномасштабного вторгнення

Олег Климчук: Назвіть хоча б три-чотири найуспішніші операції, які провели спецпідрозділи Служби безпеки від лютого 2022 року.

Іван Ступак: По-перше, це робота СБУ в Київській області. Це без перебільшення. Вона працює всюди, але Київська область була форпостом креативності. Були випадки, коли знищували кадирівських військових саме через пастки. Наприклад, придушували мобільний зв’язок, але залишали окремі ділянки, де був мобільний інтернет. На ці ділянки в Київській області з’їжджалися кадирівці, щоб вивантажити контент в TikTok. І там їх накривали або артилерію, або розстрілювали. Тобто знищували справді дуже креативно.

Можна виділити операцію зі знищення російського військкора Владлена Татарського, який казав: «Ми всіх уб’ємо, всіх пограбуємо». Також операція проти Захара Прилєпіна, який теж є ідеологом «російського світу». Трішки невдала була операція через те, що він в останній момент пересів в автівці з переднього місця на заднє. Таким чином тільки отримав пошкодження ніг. 

Кримський міст — це зрозуміло. Дві спроби, причому дуже серйозні. Плюс Ілля Кива, якого знищили в Підмосков’ї під час його звичайної прогулянки. І це те, про що взагалі можна говорити. Ми не кажемо вже про тисячі колаборантів та зрадників, яких викрили. Є 47 викритих агентурних мереж. Це робочі, які працювали під егідою або ФСБ, або військові розвідки РФ.

Не забуваймо про роботу на фронті, адже СБУ є не тільки в тилу. Підрозділ «Білий вовк» працює на фронті з FPV-дронами, влаштовує засідки: за офіційними даними, знищено 800 ворожих танків, 400 комплексів радіоелектронної боротьби, протиповітряної оборони.

Читайте також: Гіркіна затримали в аварійно-пожежному режимі — ексспівробітник СБУ

Функції СБУ

Олег Климчук: За українським законодавством, які на сьогодні залишаються функції Служби безпеки України?

Іван Ступак: Вони залишаються незмінними. Це захист, контррозвідувальна діяльність. Тобто це пошук шпигунів, диверсантів, зрадників всередині України.

Це захист національної державності, протидія тероризму, різноманітному тероризму, робота по церковниках.  Є слідча діяльність, а також дуже сильні й активні кіберфахівці. Вони після війни журналістам розкажуть, яким чином вони виявляють на каналах зв’язку різноманітних зрадників, які виходять ініціативно на зв’язок з РФ і пропонують свої послуги.

Є економічний підрозділ, який шукає російські гроші в Україні, які намагаються інвестувати в нашу економіку, щоб впливати на різноманітні процеси, викуповувати, наприклад, великі стратегічні підприємства, а потім знищувати їх. Ну і є багато-багато різних підрозділів, про які говорити не можна. 

Спецпідрозділ «Альфа», до речі, працює на фронті. Це силовий підрозділ: снайпери, диверсійні групи, дрони. Тобто це хлопці, які працюють просто «на нулі» і навіть далеко за ним.

Олег Климчук: Ви згадали про підрозділ економічної безпеки. Його часто критикували. Критикують за те, що Служба безпеки зловживає цим. Мовляв, треба його функції передати іншим органам, які мають дуже близькі за своїм прямим призначенням функції. Цього вимагають від нас також в ЄС та США. 

Як ви вважаєте, під час війни цю функцію можна забрати від СБУ? Чи вона має залишатися? Чому ця служба так тримається за неї?

Іван Ступак: Теоретично, можна забрати цю функцію. Тоді залишається якась кількість людей, і їх в аварійному режимі намагатимуться кудись запахнути, щоб потім розібратися. Якщо ми хочемо один раз це зробити, то це має бути вже після війни. 

Коли будують будинок, то є архітектурний проєкт, технічний проєкт, щоб бачити, що в кінці ми збудуємо. Не можна щось просто прибрати, поставити, зашити, і хай біжить далі ця служба. Так не піде, треба підходити більш раціонально. Адже це люди, і ми викидаємо їх на вулицю під час війни.

У відкритих джерелах є інформація про орієнтовно 30 тисяч співробітників СБУ. Це було до початку повномасштабного вторгнення. Ми зараз не знаємо скільки цих співробітників, це державна таємниця. Водночас, наприклад, в Німеччині на 80 мільйонів населення орієнтовно 6 тисяч співробітників контррозвідки, а у Великобританії на 60 мільйонів населення приблизно 5 тисяч співробітників контррозвідки. Їх там недостатньо, бо ми бачимо, яка загроза з боку Російської Федерації, цього занадто мало. Але, швидше за все, 30 тисяч це забагато.

Тобто треба обирати якусь цифру з урахуванням фінансування, потреб, задач, а потім влаштовувати реформу. Просто так висмикувати людей ми не можемо. Адже куди їх потім спрямовувати? Хто буде виконувати функції? Яка візія цієї організації? Тобто тут ліпше за один підхід зробити це якісно та нормально, щоб всі були задоволені: як ми, так і наші західні партнери. Але в першу чергу Україна, бо це ж наша безпека.

Читайте також: Митники, БЕБ, СБУ на митниці — монгольське іго, яке треба розігнати — нардеп Ярослав Железняк

Про Матрицю реформ

Олег Климчук: В лютому Кабінет міністрів України та Світовий банк, за консультацією з Міністерством фінансів, підготували так звану Матрицю реформ. Вона передбачає, що за СБУ залишать кібербезпеку, боротьбу зі шпигунством, контррозвідку і боротьба проти тероризму. А також мають створити дисциплінарний комітет і посилити парламентський та цивільний контроль за роботою цієї української спецслужби.

Тут бачимо, що економічного підрозділу боротьби проти економічних злочинів теж не передбачено.

Іван Ступак: Але він буде. Буде виключно всередині контррозвідки. Тобто там не займатимуться слідчими функціями, не будуть бігати за ФОПами, ТОВками та вимагати документацію. Там займатимуться контррозвідувальною діяльністю: шукатимуть, наприклад, гроші, які злочинні організовані угруповання намагаються вкласти в Україну, відмити їх. Також стежитимуть за намаганнями таких угрупувань викуповувати цілі галузі економіки України для того, щоб потім шкодити державі.

Тобто економічний підрозділ повинен буде виявляти вищезгадане, але він не буде займатися слідчими діями, а передаватиме далі за компетенцією. Швидше за все, це буде Бюро економічної безпеки.

Як можна покращити роботу СБУ 

Іван Ступак: Покращити роботу СБУ можна наданням більших повноважень середній ланці, щоб це не була високоінтегрована організація. Бо з нижчої ланки на вищу передають документацію на погодження, а потім ще і ще нагору. Це займає певний час. А коли начальник десь виїхав, наприклад, на нараду у Верховну Раду, і його півдня немає, то документи не підписані, і гальмується певна кількість процесів.

Тобто варто дати можливість середній ланці самостійно ухвалювати рішення. Звісно щось треба обмежити, визначити, це має бути під контролем громадськості та парламенту. Але варто довіряти своїм співробітникам.

Тим паче під час повномасштабного вторгнення в Київській області хлопці середньої ланки на своїх спинах витягнули окупацію. Всі ті активні, зухвалі заходи на Київщині впроваджували «з коліс».

Є молоді хлопці, які готові ухвалювати рішення, готові брати на себе відповідальність, але вони вимагають винагороди. «Я ухвалюю, беру на себе відповідальність, все вдалося, тож, будь ласка, нагородіть мене й хлопці, які брали участь зі мною», — це я ретранслюю. Тобто це буде справедливо, це буде заохочувати.

Нагадаємо, в січні 2021 року Верховна Рада схвалила за основу законопроєкт №3196-д президента Володимира Зеленського про реформу Служби безпеки України. Втім, станом на березень 2024 року, проєкт очікує другого читання.

У травні минулого рок голова української делегації в Парламентській Асамблеї НАТО Єгор Чернєв розповідав для «Укрінформу», що реформа СБУ вже напрацьована. Вона, за його словами, є однією з основних вимог для євроатлантичної інтеграції. Чернєв також розповів, що одна з основних вимог партнерів полягає в тому, що спецслужба має виконувати виключно антитерористичні та контррозвідувальні функції. Тобто мета реформи — позбавлення СБУ функцій розслідування економічних або корупційних злочинів, бо в державі для цього створено інші органи.

Як згадувалося вище, Матриця реформ, яку підготував Кабмін у співпраці зі Світовим банком, передбачає обмеження повноважень СБУ функціоналом контррозвідки, кібербезпеки, боротьби з тероризмом, а також створення дисциплінарного комітету та посилення парламентського і цивільного контролю за роботою цієї спецслужби. Крім цього, Матриця реформ передбачає завершення етичної та професійної атестації тих, хто буде прийнятий на службу в СБУ.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі