«За 146 днів оборони там не був жоден журналіст» — співавторка книги про Луганський аеропорт

6 квітня 2014 року в окупованому Луганську підконтрольні РФ загони захопили будівлю СБУ. Щоб не допустити захоплення Луганського аеропорту, що могло призвести до перекидання російської армії повітрям, українське командування 8 квітня направило в аеропорт 80-ту аеромобільну бригаду. Вона мала узяти його під охорону. З того дня офіційно почалася оборона Луганського аеропорту.

У річницю початку оборони летовища ми поговорили з Анастасією Глотовою, активісткою Луганського майдану, волонтеркою та співавторкою книги «У вогняному кільці», у якій зібрані свідчення оборонців аеропорту. 

Про оборону Луганського аеропорту

Анастасія Глотова: 11 червня 2014 року Луганський аеропорт закрили, тоді там перебували тільки військові, він уже не функціонував. 

А от весь квітень і травень він працював. Ще прилітали до Луганська різні політики: Ляшко, Тимошенко, Єфремов. Також відлітала луганська футбольна команда «Зоря» на матчі в інші міста. Тобто ще два місяці аеропорт функціонував.

Далі його зачинили, і у волонтерів з Луганська не було змоги туди возити допомогу. Але місцеві жителі села Переможне, яке під аеропортом, довший час, впродовж літа, могли возити хлопцям їжу, воду, те, що було потрібно. 

Відомо, що потім багато з цих людей поплатилися за допомогу оборонцям аеропорту власними життями. Бо коли наші військові в кінці літа відходили, то заходили сепаратисти з російськими військами й просто розстрілювали багато людей у їхніх дворах за те, що вони допомагали свого часу українським військовим.

Щодо бойових дій, то перші обстріли там почалися ще на початку травня, але то було щось несерйозне. А вже починаючи з червня все перейшло в гарячу фазу. У ніч на 14 червня сталася велика трагедія — збили літак Іл-76. Тоді загинули всі військовослужбовці з Дніпра, які там були. 

Відтоді почалися серйозні бойові дії, і аеропорт був оточений практично місяць, до 13 липня. Тому наша книга й називається «У вогняному кільці», бо якщо порівнювати з обороною Донецького аеропорту, то Луганський аеропорт повністю був оточений.

Наші військові місяць могли отримувати забезпечення тільки літаками — з великої висоти їм скидали забезпечення, боєприпаси. Так вони трималися. І тільки 13 липня пробили «дорогу життя» — єдиний сухопутний шлях до аеропорту, яким могли надходити постачання, підкріплення, нові угрупування.

Читайте також: «Найбільше вразило те, як хлопці ховали тіла побратимів»: історія оборони Луганського аеропорту 2014 року

Про роботу над книгою «У вогняному кільці»

Анастасія Глотова: Ми почали роботу над книгою у 2016 році. Мій чоловік, Сергій Глотов, від самих початків, ще з квітня 2014 року, підтримував постійний контакт з оборонцями, особливо з 80-ю львівською бригадою львівською. Перебралися ми у Львів, тому ця співпраця надалі продовжувалася.

Сергій часто бував на фронті  2014-2016 роках, возив туди багато допомоги, спілкувався з хлопцями, які пройшли через оборону аеропорту. Вони йому постійно наголошували, що їм прикро, що про Донецький аеропорт всі знають, а про Луганський знають одиниці в Україні.

Усе тому, що Луганський аеропорт був повністю оточений, і за всі 146 днів оборони туди не потрапив жодний журналіст. Тобто не було такого висвітлення подій, як з Донецьким аеропортом.

Тож це була ідея Сергія — ушанувати подвиг оборонців аеропорту, вшанувати всіх загиблих у тих операціях. І це треба було зробити у форматі книги. 

Первісно була ідея зібрати певну кількість спогадів учасників оборони, і на цій основі створити художній твір, у формі роману. Ми мали колегу-письменника, який був готовий долучитися до такого проєкту.

Але коли ми кинули оголошення про те, що ми збираємо свідчення учасників оборони Луганського аеропорту, то не сподівалися, що буде такий резонанс, що так багато людей відгукнеться, що це будуть бійці, військовослужбовці, добровольці з дуже багатьох підрозділів.

Ми почали збір свідчень, і це вийшло понад 120 інтерв’ю. Ми зрозуміли, що художнього твору точно не буде. 

Це була величезна робота, яку ми почали в кінці 2016 року, а в червні 2018 року, 6 років тому, вийшла книга.

Читайте також: Перше літо війни в облозі: історія захисників Луганського аеропорту та волонтерів, що їм допомагали

Що вразило під час роботи над книгою «У вогняному кільці»

Анастасія Глотова: Вразили надзвичайно тяжкі розповіді про втрати, про загиблих побратимів.

Вразило й те, що я вже згадувала: досі, на жаль, багато українців не знають, скільки місцевих людей підтримувало там хлопців. Ризикуючи своїм життям, люди возили їм допомогу. 

Ми досі не знаємо цифр про те, скільки місцевих жителів загинуло за допомогу ЗСУ в Луганському аеропорту. Але йдеться про десятки сімей. Не людей навіть, а сімей. І я сподіваюся, що коли закінчиться війна, ми це все встановимо, і будуть відомі дані, бо це теж герої нашого опору.

Найтяжчий момент — робота над списком загиблих. Список загиблих — це список зі 194 військовослужбовців й добровольців різних підрозділів, які містяться в кінці цієї книги. Це, напевно, найважливіша частина цієї книги, бо це, перш за все, віддання шани їхньому подвигу. Над списком працювала наша співавторка Ірина Грабовська. Я б, напевно, не змогла цю роботу зробити, бо це дійсно дуже емоційно складно.

Читайте також: У Луганському аеропорту я був змушений викликати вогонь на себе — генерал-майор Ковальчук

Де придбати книгу «У вогняному кільці»

Анастасія Глотова: Свого часу книга «У вогняному кільці» була бестселером серед військової тематики. Це дуже важлива публікація про перший етап російсько-української війни. Як кажуть видавці, це не тільки бестселер, а лонгселер, бо книгу досі купують. 

Придбати видання можна в книгарнях Folio й на сайті Folio. А з авторським підписом можна придбати у нас на Facebook.

Нагадаємо, бої за Луганський аеропорт точилися у 2014 році під час АТО на сході України за встановлення контролю над летовищем Луганського міжнародного аеропорту. Українські десантники тримали оборону аеропорту з квітня 2014 року у повному оточенні без наземного сполучення. У липні українські війська пробили дорогу до аеропорту, розблокувавши його.

Внаслідок серпневого наступу російських регулярних військ аеропорт повторно потрапив у оточення. Будівлі аеропорту були вщент зруйновані російською артилерією. У ніч на 1 вересня 2014 року українські захисники вийшли з руїн аеропорту, після 146 днів його оборони.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі