Ілюстративне фото: Генштаб
16 липня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 11322. Документ відкриває можливість повернення на службу військовослужбовців, які вперше самовільно залишили частину (СЗЧ) або вчинили дезертирство під час дії воєнного стану. Якщо законопроєкт ухвалять в цілому, то таких військових звільнять від кримінальної відповідальності.
У законопроєкті йдеться, що військові, які вчинили СЗЧ, можуть добровільно звернутися до слідчого чи прокурора з наміром повернутися до військової частини для продовження служби. Намір військовослужбовця має схвалити командир.
Федір Веніславський каже, що цей документ дозволить людям, які хочуть продовжувати військову службу, не мати судимості. А також він розвантажить правоохоронну систему, органи досудового розслідування від розслідування випадків СЗЧ та дезертирства.
«Цим законопроєктом ми поповнюємо ті військові частини, з яких ці військовослужбовці самовільно втекли чи залишили місце служби, і даємо можливість людині не мати судимості. Тому це абсолютно правильний законопроєкт. Я переконаний, що до другого читання ми врахуємо максимальну кількість пропозицій колег, де і запобіжники передбачимо, і досягнемо тих цілей, про які я щойно говорив», — каже нардеп.
Читайте також: У війську немає масового СЗЧ та дезертирства — Веніславський
Перед інтерв’ю з Федором Веніславським журналістка Громадського радіо Ірина Сампан поспілкувалася з кількома командирами батальйонів і бригад щодо цього законопроєкту. Один з командирів батальйону морської піхоти розповів, що він вкрай негативно ставиться до цього документа, тому що це нібито буде ще один суттєвий крок до впровадження корупції в армії. За його словами, це буде ніби вид відпустки, про який всі знають. До того ж командир вважає, що так буде загроза некомплектації підрозділів. Тому до випадків СЗЧ навпаки варто ставитися жорсткіше.
Федір Веніславський, коментуючи це, запевняє: законопроєкт передбачає, що повторне вчинення СЗЧ чи дезертирства буде однією з обтяжливих обставин притягнення до кримінальної відповідальності.
«Я не думаю, що такі ризики є настільки суттєвими. Тому що в будь-якому випадку, коли людина самовільно залишає військову частину, то залишається інформація в її особистій справі, і тут також є певні негативні моменти. Але якщо людина залишила частину і вирішила повернутися на військову службу, то ми, напевно, маємо враховувати ситуацію, щоб у нас в країні було менше людей, які мають судимість. Якщо людина усвідомила свою поведінку і повернулася, то, я думаю, це правильний підхід», — каже Веніславський.
Інший командир, як каже Ірина Сампан, не проти практики, яку пропонує законопроєкт. Але він вважає, що варто чітко розмежовувати тих, хто вчинив СЗЧ, і дезертирів, адже це різні рівні злочинів.
Веніславський каже, що таке розмежування — це компетенція Комітету з питань правоохоронної діяльності ВР. Також нардеп зауважує, що всі ситуації різні, і військовий, до прикладу, не зможе поновитися на військовій службі, якщо не буде згоди прокурора/слідчого чи командира військової частини.
«Думаю, коли людина залишила військову частину або дезертувала з неї під час бойових дій, під час участі у безпосередньому виконанні бойових завдань, і це призвело до якихось негативних наслідків, то це буде оцінюватися вже й органами досудового розслідування, і прокурором, думаю, і командирами військової частини. Тому тут все буде прописано в законі (до другого читання — ред.) таким чином, щоб мінімізувати ризики, загрози, не призвести до масового явища залишення військової частини», — повідомляє нардеп.
Ще один командир, коментуючи законопроєкт № 11322, каже, що військовим, які вчинили СЗЧ чи дезертирство, варто давати випробувальний термін після повернення в частину. Вже після того командир може дати точний вердикт щодо повернення.
Федір Веніславський вважає, що такий випробувальний термін справді можна встановити. Нардеп запевнив, що поговорить з колегами з правоохоронного комітету щодо такої ініціативи.
«Але тут треба також розуміти, що є і механізми, які передбачені внутрішніми документами, порядком несення військової служби, статутами тощо. Тому, я думаю, це питання може бути врегульовано і поза межами питання звільнення від кримінальної відповідальності й можливості повернення на військову службу. Але загалом будь-які конструктивні пропозиції завжди знаходять підтримку в парламенті під час голосування», — каже член комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки
Читайте також: Можна змінити вид діяльності в межах військової служби за релігійними переконаннями — адвокатка
Згідно з Кримінальним кодексом України: самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Дезертирство в умовах воєнного стану, за ККУ, це фактично те саме СЗЧ, але з метою ухилитися від військової служби. Воно карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі