«Закріплена як національна валюта ще до назележності»: історія гривні

Національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр» розпочав спецпроєкт «Історичний фактчек» з Артуром Бабенком. Він спрямований на розвінчування міфів, боротьбу з російською пропагандою та висвітлення історії української державності. Спецпроєкт реалізовується за підтримки ЦЕДЕМ та фінансування IMS.

Впровадження гривні

«Розробка гривні почалася ще у 1991 році. Цікаво, що гривня як національна валюта на законодавчому рівні була закріплена ще у травні 1991 року, тобто до проголошення незалежності України. Таким чином, розробка та впровадження нашої національної валюти тривало дуже довго. Пройшло кілька поколінь керівників Нацбанку, прем’єр-міністрів та президентів, поки гривня справді не стала нашою національною валютою».

За словами Бабенка, міжнародна спільнота, за винятком РФ, сприяла впровадженню в Україні власної національної валюти.

«Звісно, Росія дуже хотіла, щоб Україна залишалася в рубльовій зоні разом з Білоруссю. Але якщо говорити про міжнародні організації, то якихось гучних промов, коли б Україну відмовляли від запровадження національної валюти, не було. Більше того, коли ми впроваджували гривню в 1996 році, МВФ дав транш на 1,5 млрд доларів для того, щоб стабілізувати економіку».

Як пояснює історик, саме стабілізація економіки була найбільшою складністю у процесі запровадження гривні.

«Існували купонокарбованці, і запроваджувати гривню було просто нераціонально. А питання обрання дизайну, людей на банкнотах були вирішені ще за чотири роки до безпосереднього запровадження гривні».

Читайте також: Мінфін: Україна потребує збільшення зовнішнього фінансування

Як обирались портрети на банкнотах

Навколо вибору діячів, чиї портрети будуть зображені на банкнотах, а також принципу, за яким їх розподіляти, виникали численні дискусії.

«Коли запроваджувались гривні, оголошувався конкурс. Виникла дискусія, як використовувати зображення діячів, наприклад, на одній гривні і на десятьох чи ста гривнях, тобто значимість цих діячів.

Було два підходи. Наприклад, відповідно до російського — чим менша банкнота, тим менш значущий діяч на ній повинен бути. За американським підходом, навпаки, чим менша банкнота, тим більш вагомий діяч. Ймовірно, це пов’язано з думкою, що менші банкноти частіше трапляються в обігу. Україна обрала американський підхід. Саме тому у нас на одній гривні Володимир Великий».

Майбутнє гривні

«Сумніваюся, що в Україні відбудеться якась серйозна грошова реформа, через яку б замінили гривню. Може відбутися девальвація, але я б не назвав це реформою, радше певні економічні корекції. Думаю, якщо Україна вступить до ЄС, що є далекою перспективою, ми можемо дискутувати, чи залишиться гривня, чи буде впроваджено євро».

В деяких країнах гроші виготовляють не з паперу, а подібного до пластмаси матеріалу. Бабенко вважає, що переймати таку практику Україні наразі немає особливого сенсу.

«Питання напівпластикових грошей більше залежить від наших виробничих потужностей і того, наскільки раціонально переходити на такі матеріали у виготовленні валюти. Зараз у нас більше використовуються безготівкові розрахунки, тож я думаю, що з роками гривня переходитиме в «цифру», а не в інший матеріальний вигляд. Це раціональніше з економічної та практичної точки зору».

Читайте також: Нацбанк увів ліміт щодо переказів з «карти на карту»

Також в Україні обговорюється замінити назву «копійка» на «шаг», що є більш історично правильним.

«Ще у 1991 році обговорювалося питання, як називати сотенні частинки гривні. Однією з версій були «шаги», але при владі було багато комуністів, тому вони відстояли назву «копійка», і вона у нас юридично закріплена. Але я вважаю, що з часом їх можуть замінити на іншу назву».