«Заперечує, що правда є високою цінністю»: як російський фольклор унормовує брехню

Брехня у російських прислів’ях та приказках

Богдан-Олег Горобчук та його дружина Елла Євтушенко проаналізували, з одного боку, збірку українських прислів’їв і приказок Матвія Номиса, складену 1861 року на основі робіт різних етнографів, а з іншого — аналогічне творіння Володимира Даля, видане ним у ті ж роки. Дослідження показало, як за допомогою фольклору росіяни толерують ненормальні форми комунікації. 

Богдан-Олег Горобчук каже, що на це дослідження їх з дружиною спонукали певні принципи поведінки, які ми спостерігаємо у росіян. Це брехня, яка проявляється у них на державному рівні, це крадіжки та пияцтво як те, що вітають у російському суспільстві. 

«Отже, ми дійшли до висновків, що така поведінка московитів диктується, зокрема, і тим, що знання про певні патерни поведінки, певні цінності вони передавали з покоління в поколінні, зокрема через фольклор, через прислів’я й приказки, через пісні тощо. Проаналізувавши цілий масив такої інформації, яка містилася, зокрема, у Даля, ми знайшли велику кількість приказок і прислів’їв, які б свідчили про лояльне ставлення до брехні, про ледве не заохочення до неї, коли це доречно», — розповідає автор проєкту «Культуртригер».

Спікер наводить кілька прикладів російських приказок: «Все люди ложь, и мы тож», «Правдою жить — что огород городить: что днем нагородишь, то ночью размечут». 

За словами Горобчука, ці вислови є ніби виправданням стилю життя, де правда не є надто великою цінністю.

До того ж толерування брехні відбувалося у росіян ще із самого дитинства. Адже саме фольклор був способом передачі знань від старшого до молодшого покоління.

Читайте також: Ріпин, Малевич, Гоголь, Айвазовський — як росіяни крали українських митців

А що з брехнею в українському фольклорі

За словами Богдана-Олега Горобчука, в українському фольклорі також є місце для неправди. Але у країнці в прислів’ях та приказках не виправдовують брехню, а висвітлюють її з іронічної сторони чи коментують окремі її вияви.

Ось кілька прикладів: «Нема того дерева, щоб на йому яка птиця не сиділа, нема того чоловіка, щоб хоч трохи не збрехав», «Тільки що ще задумаєш свататись, то й станеш зараз брехати; без брехні ні жоден чоловік не сватався».

Ці вислови не декларують принцип по життю. Вони іронізують з приводу того, що люди, особливо в контексті весілля, здатні прикрашати себе.

Російські ж прислів’я, каже Горобчук, фактично заперечують, що правда є високою цінністю. І ось приклади: «Умная ложь лучше глупой правды», «С кривдою жить больно, с правдою тошно». 

«В Україні, відповідно, різниця полягає в тому, що такого масиву виправдання брехні у нас не існує. У нас, скоріше, брехунів характеризують негативно. Ось, наприклад: “Прямий (тобто правдивий), як свинячий хвіст” або “як вірьовка в мішку”. Тобто так говорять про брехуна. Відповідно, це явне засуджене брехні», — пояснює завідувач кафедри соціогуманітарних дисциплін Київської державної академії ім. Михайла Бойчука.

Читайте також: Сьогодні ChatGPT допомагає брехати в промислових масштабах — ІТ-журналістка

Нагадаємо, ви можете послухати подкаст «По факту» на Громадському радіо, де аналітики та фактчекери розкривають російську брехню та борються з ворожою пропагандою.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі