Кіберполіція: хто і навіщо?
В Україні стартував набір у кіберполіцію із зарплатю у 30 тисяч. Чи потрібен нам такий підрозділ, і хто має туди йти?
Оголошення про прийом заявок до кіберполіції коментує Іван Пєтухов, віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців з питань інформаційних технологій, голова комісії з питань науки та інформаційних технологій. Іван Пєтухов говорить, що діяльність кіберполіції залежить від того, які цілі поставлено. “Давайте подивимося на законодавчу базу. З часів Януковича в ній нічого не змінилося”. Зокрема ідеться про проблеми у відповідній стратегії, в якій передбачена можливість відключати певні ресурси та сайти без рішення суду. “Всього є два десятки законопроектів, у яких передбачена можливість без суду і слідства вимикати окремі ресурси”, – говорить Іван Пєтухов. Він вважає, що одне нове відомство не може вирішити проблему, тому треба привертати інших фахівців та інші інституції.
Євгенія Гончарук: Вчора стартував набір в кіберполіцію, Арсен Аваков говорить про те, що це має бути 400 осіб із низ близько 200 окремі спеціалісти, спецагенти кіберполіції, до речі їм обіцяють зарплатню 25-30 тисяч гривень. А решта працівників будуть отримувати від 6 тисяч гривень. Нам треба такий підрозділ?
Іван Пєтухов: А что мы хотим добиться? Я буду рад, если кто-то из наших айтишников оденет погоны и будет получать хорошую зарплату ещё и в бюджетной сфер. Давайте посмотрим на законодательное обеспечение этого всего. Что-то поменялось со времен Януковича? Сейчас разрабатывается проект стратегии информационного пространства Украины и проект стратегии безопасности. В проекте отсутствуют нормы полного доступа к инфраструктурам сетей информации в интернете. Проект не предусматривает обязательного судебного решения, по которому провайдеры телекоммуникаций прекращают оказание услуг.
Для того, чтобы люди брались, у них должны быть определенные задачи. Те задачи, которые сейчас ставятся — это несудебное выключение информации, поиск информации на сайтах и прекращение к нему доступа. За всем тем сверху должна быть стратегия и концепция, на основании чего строится дальше вся законодательная база.
Ірина Славінська: А чи зараз є проблема ризику того, що окремі сайти будуть відключатися, ким, як без суду?
Іван Пєтухов: Да. И таких законопроектов более 20. За этот год мы отбили 5 законопроектов, они либо были сняты с голосования или не прошли во второе чтение. В трех из них мы внесли изменения и еще более 12 ожидает своей очереди. В каждом из них вкраплены внесудебные моменты, что без суда и следствия по мысли оперативника будет отключаться тот или иной ресурс. Это самая большая угроза, которая есть на сегодняшний день.
Євгенія Гончарук: З приводу доступу до баз даних. В тій постанові, яку ви зараз цитуєте не мають повного доступу до якихось баз правоохоронці. Правильно я розумію?
Іван Пєтухов: Не имеют права досудебного изъятия информации. А у них уже забиваются такие полномочия, которые рассчитаны на принятие новых законов.
Ірина Славінська: Якщо повернутися до кіберполіції , вже рішення про її створення оголошене. Чи є у неї підґрунтя до існування?
Іван Пєтухов: Мы видим в каком количестве компаний были проведены наезды по кибербезопасности МВД. Они ссылаются на суды, но извините, кто-то к этим судьям ходил с таким решением? Это перекладывание ответственности.
Ірина Славінська: Але ця кіберполіція про яку ми говоримо, якщо я правильно розумію, вона центрується зокрема на софті, не на харді, не на серверах, які фізично звідкілясь виривають. Це все зокрема на захисті інформації?
Іван Пєтухов: Дело в том, что информация это не только софт. Информационные ресурсы, это наши блоги, это социальные сети. И если они за то или иное выступление в социальных сетях начнут привлекать людей, тогда мы почувствуем это на себе. Это не даст нам позитива. Важно, чтобы те люди, которые приходят, были бы юридически образованными и хорошо разбирались в IT-технологиях.