«Наше навчання – шанс відстояти свої права»
Хлопці кажуть, що навчання дає їм імпульс для подальшого життя і адаптації в мирних умовах. Кажуть, що в Києві вони відпочивають душею, бо відчувають, що тут серце України
Воїни АТО почали складати сесію як студенти юридичного факультету Національного університету ім. Т. Шевченка. Студенти їх називають між собою «ХУНТА-228», тому що у цій групі — вояки Збройних сил України та Національної Гвардії України, які були поранені в ході російсько-української війни, а під час лікування у Київському госпіталі їх зарахували на юридичний факультет.
Хлопці кажуть, що навчання дає їм імпульс для подальшого життя і адаптації в мирних умовах. Кажуть, що в Києві вони відпочивають душею, бо відчувають тут серце України.
Якщо Станіслав Логвинов і Владислав Поліщук на рідній Дніпропетровщині бачать проукраїнськи налаштованих земляків, то Едуард Ткач у Миколаєві, звідки родом, ще не знаходить достатню кількість однодумців і патріотів. Часто громадяни агресивно ставляться до людей у військовій формі, все ще перебуваючи під впливом російських ЗМІ.
Щодо реформи судового устрою в Україні, то майбутні юристи кажуть, що не варто міняти всіх фахівців на нових, оскільки досвідчені професіонали потрібні у всіх галузях. Кажуть, що нові можуть теж швидко стати корумпованими.
Потрібно міняти докорінно систему судочинства, щоб працювали нові прозорі правила і закони.
Галина Бабій: У гостях воїни АТО зі студентської групи «ЮЗН–228». У цій групі вояки Збройних сил України та Національної гвардії, які були поранені. Їх студенти називають між собою «Хунта 228». З яких ви бригад?
Станіслав Логвинов: Я з Дніпропетровскьої області, Павлограда, 93-та бригада.
Едуард Ткач: Я служив у 79-й аеромобільній бригаді.
Владислав Поліщук: Із 25-ї бригади.
Галина Бабій: У Вас зараз сессія?
Станіслав Логінов: Так, уже третій день.
Наталя Соколенко: І які іспити Ви складаєте?
Станіслав Логвинов: На цій сесії у нас буде іспит з української мови. Іспит з логіки і судоустрію.
Наталя Соколенко: Яким ви бачите реформування судової системи? Відкритий конкурс чи переатестація старих кадрів? Який варіант кращий?
Едуард Ткач: Кажуть, треба змінити всіх суддів і набрати нових. Якщо в нас зараз така система, то немає гарантії, що нові судді не будуть так само корумповані. А різниця — лише у витрачанні бюджетних коштів. Необхідно змінити систему. Треба створити нову систему правосуддя. Зробити її більш прозорою, дозволити людям вільно ходити на судові засідання. Адже законом передбачена така можливість. Однак, потрапити на судове засідання вільному слухачеві дуже важко.
Галина Бабій: Ви уже стикалися з тим, що вам треба захищати свої права?
Едуард Ткач: Будь-який учасник АТО стикається з порушенням своїх прав. Якщо ти не юрист, а просто солдат, то не замислюєшся, що тобі потрібні якісь документи. У Києві юристи і волонтери роз’яснюють, на що ти маєш право. А в інших містах — ближче до Сходу, люди на знають цього.
Галина Бабій: У Вас були випадки, коли ви доводили свій статус?
Едуард Ткач: Кожен учасник АТО добивається свого, «вигризаючи зубами».
Галина Бабій: Це навчання дає новий фах чи допомогає адаптуватися у мирному житті?
Владислав Поліщук: Це навчання не відволікає від армії, бо я й досі служу на контрактній основі. На сесію приїжджаю з зони бойових дій. Тепер, коли я приходжу в адміністрацію,то можу вимагати те, що мені передбачено законом.
Наталя Соколенко: Тепер ви будете військовим чи юристом?
Владислав Поліщук: Будемо дивитися, як буде розвиватися армія, чи не будуть забувати про військових.
Галина Бабій: Як ставляться до Вас? Люди відвертають очі?
Станіслав Логвинов: Відсотків на 50 це правда. Ставляться до нас не дуже добре.
Едуард Ткач: У Києві патріотична ситуація, а в Миколаєві все інакше.
Наталя Соколенко: Як складаються відносини з іншими студентами?
Едуард Ткач: Нормально. Без особливих труднощів.
Наталя Соколенко: Хтось із вас планує стати суддею?
Владислав Поліщук: Спочатку треба закінчити навчання, а там буде видно.
Станіслав Логвинов: Треба прагнути бути найкращим у своїй справі.