Сапер ДСНС на відкритій місцевості / Фото: ДСНС Чернігівщини
Наразі Україна є найбільш забрудненою вибухонебезпечними предметами країною світу. Йдеться про площу 133,3 тис. кілометрів квадратних. За попередніми оцінками, до розмінування доступна лише 21 тис. кілометрів квадратних. Решта забруднених земель перебуває під окупацією чи належить до регіону активних бойових дій.
Як пояснює Сергій Рева, оперативне чи бойове розмінування — це заходи, які здійснюють уповноважені державні органи, зокрема ДСНС, Нацполіція чи ЗСУ. Такі точкові завдання виконують невідкладно, щоб убезпечити населення та захистити об’єкти критичної інфраструктури. Натомість гуманітарне розмінування — це плановий комплекс робіт, що виконують оператори протимінної діяльності, які мають відповідну сертифікацію. За словами посадовця ДСНС, цим можуть займатися як державні органи, так і комерційні чи благодійні організації.
«Це планові заходи, які регулюються Центром протимінної діяльності. Такий план складається на кожен рік і має певні етапи, які закінчуються після розмінування контролем якості та видачею відповідного сертифікату про те, що територія, на якій проводилися заходи гуманітарного розмінування, вже не містить небезпеки. Приймаючи ці роботи від оператора протимінної діяльності, держава бере на себе відповідальність, що там уже нічого немає», — пояснює Сергій Рева.
Директор Департаменту заходів протимінної діяльності зазначає, що наразі паралельно здійснюються заходи як гуманітарного, так і оперативного розмінування. Скажімо, на кожне місце влучання у Києві вирушають не лише пожежно-рятувальні підрозділи, але й підрозділ саперів. Він обстежує ділянку прильоту й забезпечує безпеку для інших служб та місцевих мешканців.
Сергій Рева розповідає, що найбільш замінованими залишаються області, де проходять бойові дії: Харківська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, а також певною мірою Миколаївська. На рівень забруднення також впливає рельєф, повторні замінування, використання дронів, ракет, РСЗВ та дистанційне замінування.
«Зараз, на п’ятий рік повномасштабної війни, ми вже заходимо на щільно забруднені території. Це лісові насадження, в яких складно працювати, населені ділянки місцевості. Якщо на початку це були великі сільгосп-угіддя, на яких можна було повноцінно залучати машини механізованого розмінування, заводити більшу кількість підрозділів, враховуючи заходи безпеки, то зараз на невеликих ділянках лісів, на жаль, не можемо так інтенсивно це робити. Тут більш кропітка і складна робота, ніж поля», — говорить посадовець ДСНС.
Протягом повномасштабної війни практика та інструменти розмінування суттєво змінилися. Як зазначає Сергій Рева, за цей час підрозділи ДСНС укомплектувалися багатьма сучасними засобами. Крім цього, від початку повномасштабного вторгнення кількість підрозділів розмінування служби зросла майже у чотири рази.
«Звісно, сучасна техніка, інноваційні технології сприяють розмінуванню. Ми освоюємо засоби дистанційного визначення ділянок, які можуть бути забруднені, за допомогою безпілотних літальних апаратів з навісним обладнанням, чи штучний інтелект. Використовуємо машини механізованого розмінування, які не тільки прискорюють процес, а й підвищують безпеку для персоналу», — зазначає директор Департаменту заходів протимінної діяльності.
За його словами, найбільшу небезпеку для саперів становлять протипіхотні міни-пастки, пртитранспортні чи протитанкові міни у пластмасових корпусах. Вони містять малу кількість металу, через що їх складно виявити. Є також приховані міни-пастки на розтяжках у лісових насадженнях.
Великою проблемою стає повторне дистанційне замінування через обстріли й застосування дронів. Сергій Рева зазначає, що є багато випадків, коли територію, що вже була очищена, забруднюють знову, і аграрії викликають служби на ті ж ділянки. Особливо часто це стосується регіонів, наближених до лінії розмежування.
Посадовець ДСНС говорить, що процес розмінування залежить і від погодних умов та пори року. Так, взимку відбувається лише оперативне розмінування, а з ранньої весни до пізньої осені відбуваються планові гуманітарні роботи. Промерзання ґрунту, сніг та інші умови холодного сезону у певних аспектах унеможливлюють виконання планових робіт з дотриманням правил безпеки.
Від початку повномасштабного вторгнення було визначено послідовність пріоритетів, згідно з якими відбувається розмінування території. Передусім обстежуються населені пункти, під’їзні шляхи та об’єкти критичної інфраструктури. За ними слідують роботи на сільськогосподарських угіддях, у лісових насадженнях та водоймах.
«Якщо говорити про планові роботи гуманітарного розмінування та їхню пріоритетність або черговість, то ми маємо взаємодію з Центром протимінної діяльності, який пріоритезує ці заходи у взаємодії з місцевими органами влади. Якщо ми говоримо про сільгосп-угіддя, то береться до уваги економічна доцільність, безпекова ситуація», — говорить Сергій Рева.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіоайлі