Наслідки української атаки в Керчі 23 червня / Фото: Кримський вітер
Олексій Тільненко говорить, що він та більшість правозахисників дотримуються думки, що Україна не порушує норм міжнародного гуманітарного права, коли завдає ударів по військових та нафтових об’єктах в РФ та Криму. Він зауважує, що для фіксації порушень гуманітарного права на місце злочину мають допускати незалежні моніторингові місії. Натомість Росія з 2014 року намагається перешкоджати їх доступу на окуповані території.
Менеджер зазначає, що випадкові цивільні жертви під час таких атак дійсно можливі. Крім того, є ситуації, коли ракети російської протиповітряної оборони влучають у будинки, школи й інші цивільні об’єкти. Для того, щоб компенсувати такі збитки теж потрібний допуск незалежних груп, які здійснюють моніторинг та оцінку. Зважаючи на це, українська сторона неодноразово закликала людей, які мешкають в окупації поруч з російськими військовими об’єктами, переїжджати звідти.
«Така риторика з боку української держави була, і такі повідомлення раніше транслювали для мешканців тимчасово окупованих територій, особливо для тих цивільних, які проживають поблизу якихось новостворених військових об’єктів або напівлегальних військових складів, які в Криму дуже часто були на території якихось гаражних кооперативів або поблизу шкіл в густонаселених районах», — говорить Олексій Тільненко.
Разом із цим, він зазначає, що раніше такі атаки були радше епізодичними, тоді як зараз набувають більш системного характеру. Зважаючи на це, менеджер з національної адвокації вважає, що Україні варто дещо змінити свою риторику. Потрібно пояснювати людям, що така ситуація не буде тимчасовою, і криза в окупації продовжить посилюватися.
Також співробітник Кримської правозахисної групи додає, що Росія спрямовує наявні у неї ресурси передусім на забезпечення свого війська, а не підтримку мешканців ТОТ. Варто готуватися і до того, що РФ намагатиметься використати ситуацію на свою користь та переконати міжнародну спільноту, ніби Україна влаштовує гуманітарну катастрофу.
Олексій Тільненко говорить, що через розформування Міністерства реінтеграції та відсутність чіткої державної комунікації її мають також брати на себе медіа й правозахисники. Він додає, що на окупованих перебувають як українці та українки, так і громадяни РФ. Тому повідомлення для цих груп населення мають бути різними.
Громадян України, які перебувають в окупації, варто інформувати про потенційні державні плани та перспективи щодо цих регіонів, вважає менеджер. Також можна давати поради, як убезпечити себе та свої родити або виїхати на підконтрольну Україні територію чи в інші країни.
«А щодо росіян, які там проживають, мають бути зовсім інші тези. Тобто вони мають забратися з окупованих територій. Бо зрозуміло, що в процесі деокупації чим менше там буде росіян, тим простіше нашим збройним силам буде проводити фільтраційні заходи», — каже Олексій Тільненко.
За словами співробітника Кримської правозахисної групи, гуманітарна ситуація на півострові неоднорідна. У північних регіонах та окремих містах дуже відчутні відімкнення електроенергії, що поєднуються з паливною кризою та ускладненою логістикою. Разом із цим він зазначає, що харчової кризи у цих місцях немає, хоч продаж продуктів може бути більш обмежений, ніж зазвичай.
«Щодо світла і забезпечення водою — так, із цим проблеми є, бо насоси працюють від електрики, і якщо її тривалий час немає, то насоси простоюють, і доступ до води обмежений погодинно.
Варто зазначити, що ті графіки, які запроваджує окупаційна влада, фактично не працюють, і для поновлення водозабезпечення чи постачання електроенергії люди вимушені чекати закінчення аварійного відключення, а потім за графіками. Але це не так і унікально, насправді, коли блекаути були у столиці та інших українських містах, ситуація у нас була аналогічна», — говорить менеджер з національної адвокації.
Крім цього, він додає, що забезпечення ключових гуманітарних потреб населення та цивільних об’єктів, як от лікарень, у цій ситуації покладається на Росію як країну-окупанта.
Хоча багатьом кримчанам наразі не вдається покинути півострів, російські чиновники та офіцери поступово вивозять своїх родичів з Криму на територію Росії.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі