Як українські атаки впливають на гуманітарну ситуацію в Криму

Чи не порушує Україна міжнародне гуманітарне право, коли завдає ударів у Криму

Олексій Тільненко говорить, що він та більшість правозахисників дотримуються думки, що Україна не порушує норм міжнародного гуманітарного права, коли завдає ударів по військових та нафтових об’єктах в РФ та Криму. Він зауважує, що для фіксації порушень гуманітарного права на місце злочину мають допускати незалежні моніторингові місії. Натомість Росія з 2014 року намагається перешкоджати їх доступу на окуповані території.

Менеджер зазначає, що випадкові цивільні жертви під час таких атак дійсно можливі. Крім того, є ситуації, коли ракети російської протиповітряної оборони влучають у будинки, школи й інші цивільні об’єкти. Для того, щоб компенсувати такі збитки теж потрібний допуск незалежних груп, які здійснюють моніторинг та оцінку. Зважаючи на це, українська сторона неодноразово закликала людей, які мешкають в окупації поруч з російськими військовими об’єктами, переїжджати звідти.

«Така риторика з боку української держави була, і такі повідомлення раніше транслювали для мешканців тимчасово окупованих територій, особливо для тих цивільних, які проживають поблизу якихось новостворених військових об’єктів або напівлегальних військових складів, які в Криму дуже часто були на території якихось гаражних кооперативів або поблизу шкіл в густонаселених районах», — говорить Олексій Тільненко.

Разом із цим, він зазначає, що раніше такі атаки були радше епізодичними, тоді як зараз набувають більш системного характеру. Зважаючи на це, менеджер з національної адвокації вважає, що Україні варто дещо змінити свою риторику. Потрібно пояснювати людям, що така ситуація не буде тимчасовою, і криза в окупації продовжить посилюватися.

Також співробітник Кримської правозахисної групи додає, що Росія спрямовує наявні у неї ресурси передусім на забезпечення свого війська, а не підтримку мешканців ТОТ. Варто готуватися і до того, що РФ намагатиметься використати ситуацію на свою користь та переконати міжнародну спільноту, ніби Україна влаштовує гуманітарну катастрофу.

Як комунікувати з українцями та українками в окупації

Олексій Тільненко говорить, що через розформування Міністерства реінтеграції та відсутність чіткої державної комунікації її мають також брати на себе медіа й правозахисники. Він додає, що на окупованих перебувають як українці та українки, так і громадяни РФ. Тому повідомлення для цих груп населення мають бути різними.

Громадян України, які перебувають в окупації, варто інформувати про потенційні державні плани та перспективи щодо цих регіонів, вважає менеджер. Також можна давати поради, як убезпечити себе та свої родити або виїхати на підконтрольну Україні територію чи в інші країни.

«А щодо росіян, які там проживають, мають бути зовсім інші тези. Тобто вони мають забратися з окупованих територій. Бо зрозуміло, що в процесі деокупації чим менше там буде росіян, тим простіше нашим збройним силам буде проводити фільтраційні заходи», — каже Олексій Тільненко.

Яка наразі гуманітарна ситуація в Криму

За словами співробітника Кримської правозахисної групи, гуманітарна ситуація на півострові неоднорідна. У північних регіонах та окремих містах дуже відчутні відімкнення електроенергії, що поєднуються з паливною кризою та ускладненою логістикою. Разом із цим він зазначає, що харчової кризи у цих місцях немає, хоч продаж продуктів може бути більш обмежений, ніж зазвичай.

«Щодо світла і забезпечення водою — так, із цим проблеми є, бо насоси працюють від електрики, і якщо її тривалий час немає, то насоси простоюють, і доступ до води обмежений погодинно.

Варто зазначити, що ті графіки, які запроваджує окупаційна влада, фактично не працюють, і для поновлення водозабезпечення чи постачання електроенергії люди вимушені чекати закінчення аварійного відключення, а потім за графіками. Але це не так і унікально, насправді, коли блекаути були у столиці та інших українських містах, ситуація у нас була аналогічна», — говорить менеджер з національної адвокації.

Крім цього, він додає, що забезпечення ключових гуманітарних потреб населення та цивільних об’єктів, як от лікарень, у цій ситуації покладається на Росію як країну-окупанта.

Хоча багатьом кримчанам наразі не вдається покинути півострів, російські чиновники та офіцери поступово вивозять своїх родичів з Криму на територію Росії.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі