Місцеві вибори: як медіа маскують замовні матеріали під чесні новини?

Як саме журналісти маніпулюють фактами та порушують стандарти професії? На що звертати увагу, щоб не вестися на брехню? Про це говоримо у спецпроєкті Громадського радіо та Комісії з журналістської етики.

Ведучі

Вікторія Єрмолаєва

Гостi

Діана Дуцик,

Максим Дворовий

Місцеві вибори: як медіа маскують замовні матеріали під чесні новини?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/10/hr-ne_vedys-2020-10-22.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/10/hr-ne_vedys-2020-10-22.mp3
Місцеві вибори: як медіа маскують замовні матеріали під чесні новини?
0:00
/
0:00

Коаліція громадських організацій провела моніторинг щодо того, чи дотримуються регіональні ЗМІ стандартів, коли пишуть про вибори. Експерти дійшли висновку, що тема виборів не є топовою у місцевих онлайн-медіа, перший моніторинг показав всього 7 місце. ЗМІ не дотримуються гендерного паритету, водночас деякі з них продовжують транслювати риторику Кремля. Деталі розповіла виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації, членкиня Комісії журналістської етики Діана Дуцик.

Діана Дуцик

Діана Дуцик: За даними другого моніторингу тема виборів трохи піднялась — з 7 на 5 місце. Цього все одно не достатньо в умовах, коли триває активна виборча кампанія. Саме на місцеві медіа покладається основна функція інформування громадян про виборчий процес і про кандидатів, які беруть у ньому участь.

Я припускала, що в нас не зовсім добре з висвітленням виборчої кампанії. Ми охопили 33 місцевих медіа у 12 регіонах. Я навіть не можу виділити якесь медіа, яке б адекватно представляло виборчу кампанію. Фактично відсутня аналітика, просвітницькі матеріали, які б пояснювали людям нові умови виборів. Я мовчу вже про те, що практично немає матеріалів про кандидатів і партії. На місцях у регіонах картина дуже різна, в кожному регіоні — унікальна, медіа мали б це пояснювати й показувати.

  • Якщо взяти одне онлайн-ЗМІ у конкретному регіоні, то видно, що кожен сайт обирав фаворита, якого підтримує або який їм більше платить. Саме цього кандидата чи партію вони висвітлювали, інші опинялися поза увагою.

Це стосується не одного чи двох медіа, а всіх, які ми моніторили. Тобто виборець, який читає тільки один ресурс, просто не матиме інформації про ці вибори взагалі. Це дуже сумна історія.

Порушення етики й стандартів залишається великою проблемою, є велика кількість «джинси». Ми розуміємо, що онлайн-медіа потрібно заробляти, але заробляти можна по-різному. Коли відсутнє нормальне інформаційне висвітлення виборчого процесу, є лише «джинса» про конкретних кандидатів, то це серйозно спотворює загальну картину виборчого процесу. За таких умов я не уявляю, як виборці можуть приймати зважені рішення.

Вікторія Єрмолаєва: Як це мало б бути, враховуючи журналістські стандарти, зобов’язання перед законодавством?

Діана Дуцик: Кампанія триває два місяці, жовтень мав би бути спрямований на інформування виборців. Ми цього не побачили. Можу сказати, що медіа могли б працювати принаймні більш прозоро. Лише кілька медіа чесно публікували замовні матеріали з плашкою «політична реклама».

  • Деякі медіа нібито маркували матеріали, але це було в дуже специфічний спосіб: ставили якусь зірочку, а десь наприкінці писали, що під зірочкою вони мають на увазі рекламу.

Вікторія Єрмолаєва: Як звичайному користувачу інтернету відрізнити неякісний журналістський матеріал та «джинсу»?

Діана Дуцик: У контексті виборів це дуже просто. Неякісний виборчий матеріал — це компліментарний матеріал, коли є неприхований піар однієї політичної сили або одного політика. Якщо таке є, то це очевидно «джинса». Виборець має критично ставитись до такого матеріалу. Дуже багато кандидатів в мери зараз є чинними мерами. Лише компліментарні матеріали про чинних мерів мають викликати сумніви. Адже я не вірю, що не було помилок.

  • Журналіст має відсторонено подивитися на цю кандидатуру, зважити, що доброго зробила ця людина, які мінуси, що було не так. Це має бути представлено збалансовано і бажано з коментарями незалежних експертів. Тоді це буде якісний матеріал.

Проблема місцевих медіа в тому, що вони практично не звертаються до експертів. Дуже багато матеріалів — це просто передруки пресрелізів. Мало того — деякі навіть не соромляться підписувати, що це пресреліз партії, при цьому нема позначки, що це політична реклама.

***

Маніпулювати журналісти можуть по-різному, а один з найдієвіших способів — це статистика, результати опитувань, які кожного разу перед будь-якими виборами з’являються по кілька на тиждень. Звісно, часто результати різні, інколи ЗМІ навіть не вказують звідки інформація, хто проводив опитування, яка була похибка, скількох людей опитали. Хоча журналістські стандарти передбачають, що необхідно вказувати всю цю інформацію. Як працює маніпуляція статистикою і навіщо це робити? Щоб вплинути на наш вибір. Адже якщо кожного дня повторювати, що лідер рейтингів — політик А, а політик Б не має підтримки, то велика ймовірність, що ми теж вирішимо думати як всі, проголосуємо за політика А.

Якщо ж ми знаємо, як мають працювати журналісти, то ми можемо себе захистити. Розібратися на конкретних прикладах нам допоміг юрист Лабораторії цифрової безпеки, що готував висновки для Комісії з журналістської етики Максим Дворовий.

Максим Дворовий

Вікторія Єрмолаєва: Комісія з журналістської етики розглядає скарги на ЗМІ. Одна зі скарг — матеріал, опублікований на сайті «Рівне.Медіа» під назвою «Результати соцопитувань: Віктор Шакирзян лідер електоральних вподобань у Рівному». 

Цитую: «На початку вересня серед жителів Рівного та Квасилова провели опитування стосовно їхніх електоральних вподобань. Результати оприлюднив соціолог Роман Микитюк, який не вперше прогнозує результати виборів, зазвичай вони досить точні. Також він має досвід співпраці зі всеукраїнськими соціологічними структурами, як от група «Рейтинг» та TNS». Що має насторожити, коли ми читаємо подібний матеріал?

Максим Дворовий: Має насторожити те, що не вказана компанія, яка проводила те чи інше опитування. Не вказано також замовника цього соціологічного опитування, а це можуть бути як окремі політичні партії, так і громадські організації. Також в конкретному випадку було надзвичайно велике наголошення на ролі одного кандидата.

  • Матеріал, у якому наголошують на лідерстві одного кандидата, має тенденцію до того, аби таким чином подавати інформацію про те, що саме цей кандидат має найбільше шансів перемогти на виборах, а значить не має сенсу голосувати за інших.

Таке подання є достатньо небезпечним, оскільки може спотворювати вільний вибір громадян і є порушенням як етичних норм і стандартів, так і виборчого законодавства.

Вікторія Єрмолаєва: Окрім цього велика проблема залишається в тому, що журналісти дозволяють собі публікувати замовні, проплачені матеріали під виглядом новин, аналітики, тощо.

Основними замовниками політичної «джинси» в онлайн-медіа 20 регіонів України стали місцеві партії та «Зе!Команда»/«Слуга народу». Такими є результати дослідження ГО «Інститут масової інформації». Третє місце за рівнем «джинси» посіла партія «За майбутнє» (11,5%).

Як можна подати таку «джинсу? Наприклад, агітацію без плашок повісити на сайті у рубрику «Політика». Ви йдете читати новини, а потрапляєте на агітацію. Наприклад, КЖЕ розглядала скаргу на сайт «Обозреватель», де вийшла стаття під назвою «Влада знущається з людей – Пальчевський». Окрім прямої мови Пальчевського з Telegram, нічого немає. Чи означає це, що це замовний матеріал?

Максим Дворовий: Насправді матеріал був редакційною обробкою посту Андрія Пальчевського в Telegram. Те, що його слова подані не дослівно, а в обробці може свідчити про те, що видання свідомо йшло на те, щоб подати інформацію компліментарно.

Також вони окремо навели цитату політолога Володимира Цибулька: «Пальчевський, на відміну від своїх конкурентів, займається розв’язанням реальних проблем людей». Таким чином вони ніби спробували надати коментар експерта. Але теж компліментарний.

Проте ця цитата взагалі не стосувалась того, про що Пальчевський говорив у своєму відео, а Володимир Цибулько має сумнівну репутацію як політолог. Маю сказати, що це достатньо поширена тенденція під час цих виборів — просто брати новини з соціальних мереж, месенджерів, Telegram-каналів і ставити їх дослівно, без аналізу, надання бекграунду, спроб залучити до коментарів незалежних експертів.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису