87% опитаних медійників хочуть висвітлювати тему екології, але більшість відчуває брак знань – дослідження КЖЕ та «Екодії»

87% журналістів хочуть висвітлювати теми екології, але більшість відчуває брак знань. Про це свідчить дослідження Комісії з журналістської етики та «Екодії». 64% опитаних медійників та медійниць вважають, що українські медіа приділяють недостатньо уваги проблемам довкілля. Говорили із членкинею Комісії з журналістської етики, головою ГО «Жінки в медіа» Єлизаветою Кузьменко та виконавчою директоркою ГО «Екодія» Наталією Гозак.

Єлизавета Кузьменко: Ми хотіли дослідити, яких саме знань не вистачає журналіст/кам та редакціям для того, щоб вони могли більше висвітлювати теми захисту довкілля, зміни клімату. Цьогорічне дослідження «Довкіллєва проблематика у публічному інформаційному просторі України» показало, що упродовж двох останніх років теми екології становили 2% медіаполя загальнонаціональних ЗМІ та 3% регіональних медіа України.

Журналісти не знають, де шукати експертів та експерток з цих тем. Є багато ГО, які відстоюють інтереси великих забрудників. Тож журналістам треба бути пильними, коли звертаються по експертизу. Варто обов’язково перевіряти репутацію людини, у якої берете коментар.

Помітили непрофесійні дії журналістів? Подайте скаргу через сайт Комісії з журналістської етики

Для висвітлення екологічної тематики у більшості ЗМІ нема спеціальної людини. Не виходить всеохопно отримати інформацію, писати специфічно, системно на теми змін клімату. Брак журналістів та журналісток такої спеціалізації впливає на контент українських медіа.

Найбільше медіа потребують знань щодо змін клімату: скорочення викидів парникових газів, наслідки зміни клімату для України й світу. На другому місці — нестача інформації про якість повітря, як зменшити забруднення від викидів промислових підприємств.

Журналісти та журналістки також говорили, що необхідна активна державна політика у цій сфері.

Де можна отримати необхідні знання?

Єлизавета Кузьменко: Ми  21 грудня проведемо навчання для журналістів та журналісток «Не тільки про апокаліпсис. Як повідомляти про зміни клімату». Назва зумовлена тим, що багато хто не цікавиться журналістикою рішень. Воркшоп проведуть Комісія з журналістської етики та «Екодія», а також журналістка Мар’яна Вербовська. Вона нині працює у Центрі кліматичної комунікації при університеті Джорджа Мейсона у Вірджинії у США.

Як і де шукати експертну думку?

Наталія Гозак: Нема суспільного запиту на тематики про захист довкілля. Тому, імовірно, журналіст/ки не так часто пишуть на ці теми. До нашої громадської організації часто пишуть, телефонують з медіа. Кажуть, що коли звертаються до держорганів, їм складно отримати оперативну відповідь. Науковці можуть давати швидко, ґрунтовно коментарі у цій темі. Однак для них характерна вузька спеціалізація.

Громадські організації можуть мати документи, думку з багатьох питань, якими займаються. Тому журналіст/кам легше працювати з ГО. Однак варто пам’ятати про заангажованість окремих з них. А також їхні можливості представляти інтереси не тільки суспільства і довкілля, а й окремих бізнес-структур. Вони не заявляють про це відкрито. Тут важко зорієнтуватися, тому важливо не зупинятися на коментарях однієї ГО. А опитувати принаймні кілька.

Читайте також: Дискримінація у топ-3 порушень стандартів ЗМІ — членкиня Комісії з журналістської етики

Програма виходить за підтримки Комісії з журналістської етики

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS