Існує фотохроніка, де радянські і німецькі солдати стоять в одному строю — історик Василь Павлов про спільний парад у Бересті

8 травня Європа відзначає День перемоги, а Україна — День пам’яті та примирення. 9 травня традиційно День перемоги святкують у пострадянських країнах.

Ведучі

Григорій Пирлік,

Дмитро Бєлобров

Гостi

Василь Павлов

Існує фотохроніка, де радянські і німецькі солдати стоять в одному строю — історик Василь Павлов про спільний парад у Бересті
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/05/hr-antikult_na-ranok_13.05.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/05/hr-antikult_na-ranok_13.05.mp3
Існує фотохроніка, де радянські і німецькі солдати стоять в одному строю — історик Василь Павлов про спільний парад у Бересті
0:00
/
0:00

Слухайте розмову про початок війни з істориком Василем Павловим.

Про готовність Червоної Армії на початку війни у вересні 1939 року

«Армія не була боєздатною та готовою до ведення війни проти Німеччини. Радянська армія на той момент не мала досвіду масштабних бойових дій. Червона армія не була готовою і до ведення оборонних боїв, військо навіть формально до цього не готувалось».

22 вересня 1939 року, спільний парад

Про спільний парад вермахту і Робітничо-Селянської Червоної Армії у Бересті під керівництвом Гудеріана і Кривошеїна

«Якщо взяти спогади про цю подію, то можна сказати що певною мірою відбувалась процедура передачі міста однією окупаційною владою іншій. Було використання спільної символіки, на одній трибуні стояли Кривошеїн і Гудеріан. Існує фотохроніка, де радянські й німецькі солдати стоять в одному строю. Також є німецька література з цього приводу: у німецькій варіації чітко прописано, що відбувся парад. У польській же прописано, що відбулася дефіляда (урочисте дійство, гучне свято — ред.). Фактично з боку російських дослідників це просто маніпуляція словами й фактами».

22 вересня 1939 року, спільний парад

Про нерадянські землі України

«Бомби на українську територію впали ще у вересні 1939 року, коли відбулось бомбардування Львова, Луцька, Станіславова. Потрібно ще згадати події березня 1939 року, коли відбулась спроба проголошення української держави на Закарпатті. Це фактично був перший збройний опір агресії союзників нацистської Німеччини, опір угорським військам. Називають цифру у приблизно 120 тисяч українців, які вступили у війну проти нацистської Німеччини у якості вояків Польського війська. Українці відзначились більш, ніж вагомо у польській армії».

Пісня української повстанської армії «Йшли селом партизани».

Фінська пропагандистська пісня часів радянсько-фінської війни «Нєт, Молотов». Пісня висміює невдалі спроби СРСР захопити Фінляндію, глузує з міністра іноземних справ СРСР Вячеслава Молотова.

Пісня Володимира Висоцького цікава тим, що там опосередковано вказують на момент, коли радянські та німецькі військові співпрацювали та були побратимами ще до початку Другої світової війни.

Запис розмови слухайте у доданому файлі.

Слухайте повний випуск — Сталіну було легше бути у союзі з Гітлером, який ділив Європу — Владислав Гриневич.