Ми «несли свободу» народам у всьому світі, для цього були потрібні балістичні ракети, танки — Касьянов про освіту в СРСР

Якою була насправді радянська освіта? Чи вдалось використати її найкращі надбання?

Ведучі

Дмитро Бєлобров,

Григорій Пирлік

Гостi

Георгій Касьянов,

Сергій Квіт

Ми «несли свободу» народам у всьому світі, для цього були потрібні балістичні ракети, танки — Касьянов про освіту в СРСР
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/09/hr-antikult_2020-09-09-ranok.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/09/hr-antikult_2020-09-09-ranok.mp3
Ми «несли свободу» народам у всьому світі, для цього були потрібні балістичні ракети, танки — Касьянов про освіту в СРСР
0:00
/
0:00

Читайте також: КДБ хотіло мати своїх людей усюди, могло вчепитися як у кібернетика, так і у літературознавця — Сергій Квіт

Продовжуємо розмову з професором Школи журналістики НаУКМА, ексміністром освіти та науки України Сергієм Квітом та професором, доктором історичних наук Георгієм Касьяновим.

Про різницю у якості гуманітарної та математичної освіти

Георгій Касьянов: Мені важко про це говорити, бо я не любив математику. Все залежить від вчителя. Я абсолютно не знав фізику до 10 класу, а потім мені трапився дуже класний вчитель і я став відмінником з фізики. Дуже велика увага приділялась саме технічним, фізико-математичним наукам.

  • Ми «несли свободу» народам у всьому світі. Для цього були потрібні балістичні ракети, танки й високотехнологічні виробництва.

У нас і досі працюють рештки цієї системи. Ми й тепер постачаємо «мізки» в інші країни. Рік тому я зустрів в містечку біля Бостона двох випускників Києво-Могилянської академії, комп’ютерників, які чудово собі живуть у США. Радянський Союз був закритим суспільством, важко було порівняти з кимось. Виходячи з того, що освіта — це серйозний чинник технологічного рівня будь-якого суспільства, очевидно, що вона була досить серйозною.

Сергій Квіт: Коли я перший рік не вступив в університет, я вступив в ПТУ. Мене звідти вигнали, до речі. І, думаю, що правильно зробили. Вони були вимогливими. У цьому ПТУ предмети, які стосувалися виробництва, викладалися дуже серйозно. Ми знали маркування всіх резисторів, знали, як їх треба паяти. Хоча ми працювали руками, те, що стосується виробництва, було дуже серйозно. У нас були дуже цікаві викладачі.

Гуманітарні й суспільно-політичні дисципліни обслуговували пропаганду. Журналістика була частиною пропагандистської системи, але мені просто пощастило. У нас була хороша атмосфера на факультеті. Відвідування було вільним, тому ми покинули партійні предмети. Тільки на перших 2 курсах у нас було їх до 10: «Історія української радянської журналістики», «Історія всесоюзної радянської журналістики», «Історія комуністичної партії України» тощо.

Чи правда, що точні науки були способом внутрішньої міграції у Радянському Союзі, щоб втекти від ідеології ?

Сергій Квіт: Це не зовсім так. Втеча була у всіх науках і дисциплінах. У літературі, літературознавстві це було також. Я працював в Інституті літератури, коли я ще був на 5 курсі, застав там багатьох цікавих людей.

  • Якщо КДБ намагалось з когось зробити «сексота», «взяти в оборот», то навіть, якщо ви не хотіли, мали почати пити. З людиною, яка багато говорить, коли вип’є, ніхто не хоче зв’язуватись. 

У літературознавстві були дуже поширені свідомо не комуністичні, не ідеологічні теми. Наприклад, якісь тонкі нюанси мовознавства, метафори в літературознавстві. Головне, аби це ніяк не можна було прив’язати до ідеології й пропаганди. Втеча була скрізь. Це не обов’язково міграція з гуманітарних дисциплін в природничі. Мова йшла про середовище. КДБ хотіло мати своїх людей в академічному середовищі. Могло вчепитися у вас, були ви кібернетиком чи літературознавцем, неважливо.

Про спадок від радянської системи в українській освіті

Сергій Квіт: Радянська система освіти й система наукових досліджень вмерла сама собою у кінці 80-х років. Якщо говорити про якісь позитивні речі, то я б казав, що вони, можливо, пов’язані з традиціями Російської або Австро-Угорської імперії ще до 1917 року. Я не можу сказати, що було хорошого в системі радянської освіти.

Георгій Касьянов: Освіта — одна з найбільш громіздких й інерційних систем. Якщо ми думали, що після 1 грудня 1991 року у нас з’явилась інша система освіти, то це не так. Ми успадкували абсолютно повністю всю систему радянської освіти. Вона такою і залишалась щонайменше 10 -15 років. Дуже повільно змінювалась попри те, що приймались програми в 1993, 2001 році. Передусім йдеться про саму інфраструктуру. Всі люди, всі вчителі, викладачі перейшли з радянської системи освіти, вони нікуди не оділися.

  • Зараз є багато «радянських людей» в системі шкільної освіти, які звикли до репродуктивного типу викладання, коли ви пакуєте в голову учня факти й зовсім не навчаєте мислити критично, аналізувати.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS