Чи може Україна вплинути на проведення російських «виборів» на ТОТ

«Нічого нового не можна було очікувати від так званих «виборів»

Альона Нестеренко: Отже, давай розпочнемо з того, як ти особисто сприйняла усі ці вкиди? Чи було щось для тебе, що ти побачила нове? Або, в принципі, як думала, так воно і сталося, і нарантиви ті самі, які й були?

Олена Чуранова: Нічого нового не можна очікувати від так званих «виборів», коли вони відбуваються під дулом автомата, як це й відбувалося на тимчасово окупованих територіях. Тобто, в принципі, те, що прогнозували ще влітку і казали, що Росія буде малювати «найвищу явку» на тимчасово окупованих територіях, так і сталося. Навіть для мене показовим було і навіть смішним те, що в Криму «явка», наприклад, була «48%», там в Севастополі «63%».

Тобто вони навіть вже у Криму роблять таку явку… Нижче. Нижче, схожу на реалістичну. Тому що, якщо ми кажемо про російські опозиційні медіа, вони кажуть, що реальна явка там має бути десь на рівні 30%.
То в Криму там 48%. Вона вже там більш схожа на ту, що малюють, в принципі, в Росії. А то, звичайно, на нових окупованих територіях вони намалювали якомога вищу цю явку.

Як це прогнозувалось, так і сталося. В принципі, щодо «результатів виборів», навіть сенсу немає дивитися на ті відсотки, які вони намалювали. Тут точно сюрпризу немає. Тому на ці цифри точно немає сенсу дивитися.

Те, на що ми маємо звертати увагу, звісно, це на реакцію міжнародної спільноти на ці так звані «вибори», на те, які там були так звані «міжнародні спостерігачі», які використовувалися для легітимізації цих «виборів», хоча вони абсолютно не були офіційними міжнародними спостерігачами. Те, що людина приїхала із Австрії, але вона вже 10 років працює на Кремль…

Є люди, які живуть навіть на наших тимчасово окупованих територіях. І хто з 2014 року проживає і вже повністю у цій ідеології перебуває. І так, як вони мають паспорти інших країн, то, звісно, хтось просто «корисний ідіот», як завжди вони теж є. І з таких людей складається пул оцих «міжнародних спостерігачів», хоча вони ними не є. На це ми маємо звертати увагу, звісно, і розказувати, підкреслювати, наскільки ці «вибори» абсолютно не є легітимними.

Але, в цілому, нічого нового, все як завжди. В принципі, «вибори» в Росії і «вибори» на наших територіях окупованих, як, на жаль, це і в 2014 році відбувалося у Криму, і потім відбувалося на так званих «ДНР-ЛНР», так само це відбувалося і зараз. Але, водночас, я додам, що Росія вперше цього року спробувала інтегрувати саме тимчасово окуповані території України, оці нові, до своєї політичної системи в форматі цих окремих одномандатних округів.

Альона Нестеренко: І от наскільки ми відреагували, як держава, вчасно на ці маніпуляції Росії, чи не відреагували, чи можна було би краще, і як далі бути з цими результатами, ми поговорили з Альоною Луньовою, адвокаційною директоркою Центру прав людини ZMINA.

Альона Луньова: Україна робила доволі багато кроків для того, щоби міжнародна спільнота не визнавала результати «голосування» і, загалом, досуджувала проведення «виборів» так званих на окупованих територіях.
І це відбувалося із 2014 року, з першого так званого «референдуму», який був проведений на території тимчасово окупованого Криму.

Я не думаю, що якщо попередні «вибори» Росія провела, то ці «вибори» вона б не провела, і ми, Україна, або партнери, могли б ефективно щось із цим вдіяти. Тому що організація проведення «виборів» на тимчасово окупованих територіях для Росії знаходиться у фарватері їхньої політики.

Вони декларують, що включили — незаконно, як ми знаємо,— регіони України до свого складу, і дивно було би для Росії, якби вони сказали, «але вибори там проводити не будемо». Вони їх проводили, починаючи з перших місяців окупації Криму, і так звані «референдуми», «вибори», і продовжуватимуть це проводити. Важливо розуміти, що Україна може зробити.

І от те, що Україна може зробити, мені здається, вона зробила. Україна зробила багато для того, щоб, принаймні, попередити жителів окупованих територій про недопустимість участі в незаконних «виборах», і про кримінальну відповідальність за організацію процесів виборів. Ми звернулися до міжнародної спільноти і сказали про те, що ще раз закликали їх не визнавати ці «вибори» і засудити їхнє проведення.

Ми звернулися від Верховної Ради, від МЗС до партнерів із цим закликом. Виходить, що наступний день після так званого останнього дня «голосування», в понеділок вже була засуджуюча заява Євросоюзу про те, що, вони не визнають результати «виборів», організованих на окупованих територіях. І ми, власне, справедливо очікуємо, що такою буде позиція інших партнерів.

Тому мені здається, що тут важливо розуміти межі, де Україна щось може впливати на якісь процеси, і ми, мені здається, впоралися цього разу. На процес організації «виборів», на жаль, ми ефективно не вплинули. Що ми могли би зробити краще, звичайно, це раніше комунікувати людям на окупованих територіях, закликати не долучатися до організації «виборів».

Тому що, на жаль, ми не можемо ані вплинути на те, що Росія із озброєними військовими ходить по домівках і змушує людей голосувати. Але ми точно можемо більше комунікувати, що для того, щоб провести «вибори», росіянам необхідно залучати людей. Якщо вони залучають людей із окупованих територій, для цих людей може наставати кримінальна відповідальність, якщо вони беруть участь, якщо на дільничній виборчій комісії спостерігачі, агітатори.

«Ми, громадські організації, медіа, мусимо розвінчувати страхи, які Росія будує на окупованих територіях»

І це, напевно, можна було зробити краще або довше про це інформувати. Але СБУ інформувала також перед цими виборами. Тому, що можна робити зараз? Зараз можна закликати до санкцій, і мені здається, що також Євросоюз в своєму стейтменті сказав про санкції щодо тих людей, які брали участь в організації проведення виборів, так званих на окупованих територіях.

Ми можемо зі свого боку розслідувати, хто був залучений і в організаційні процеси, і для цього є Кримінальний Кодекс і кримінальна відповідальність. І мені здається, що це те, що можна робити зараз. Продовжувати пояснювати людям те, що, по-перше, вони не несуть кримінальну відповідальність, якщо вони голосували. Тому що цей страх, він шириться, що якщо ти сходив на виборчу дільницю, то, значить, завтра при в’їзді на територію, підконтрольну України, тебе посадять. Мені здається, нам треба пояснювати, що за це немає кримінальної відповідальності. Треба чітко розмежувати, за що може бути, за що не може бути кримінальна відповідальність.

Тому що Росія, вона мішає в одну кучу, власне, щоб люди не виїжджали на територію, підконтрольну Україні. А держава мусить робити свою роботу. Документувати факти, вчинення колабораційної діяльності, документувати і розслідувати.

Документувати факти залучення «спостерігачів». Ініціювати санкції, збирати цю первинну інформацію. Тому що Європейський Союз не буде збирати цю інформацію, він буде очікувати, що Україна її збере.

Ми, громадські організації, медіа, мусимо розвінчувати страхи, які Росія будує на окупованих територіях, і пояснювати межу кримінальної відповідальності. Мені здається, зараз це те, що ми можемо робити.

Є кримінальна відповідальність, якщо людина бере участь в організації «виборів». Це допомагає їм статися. Вона агітує, вона спостерігає, вона працює на «виборчій дільниці», вона є членом «дільничої виборчої комісії».

Є реальні вироки, є реальні кримінальні провадження для таких людей. І навіть якщо члена «дільничої виборчої комісії» або «територіальної виборчої комісії» думає, що якщо списки їхні не оприлюднені публічно, то Держава Україна і Служба безпеки України про них не дізнається, то це не так.

Тому тут межа проходить між участю в організації процесу і неучастю в організації процесу «голосування» і так званих «виборів» на окупованій території. Вона доволі чітка.

Слухайте подкаст повністю у доданому аудіофайлі та дізнавайтеся ще більше, а також переходьте до попереднього випуску: Як російські «маги» та «гадалки» просувають повістку Кремля