«Міністр оборони ДНР» розповідав моєму батькові, що той погано виховав сина — колишній полонений
Військовий Олексій Кодьман потрапив у полон проросійських бойовиків у листопаді 2015-го. Під час великого обміну 27 грудня 2017 він повернувся додому, де на нього чекала тривала реабілітація і після полону, і, згодом, після серйозної операції на нозі
Валентина Троян: За яких обставин ви потрапили у полон?
Олексій Кодьман: Я проходив службу у 56-й окремій маріупольській мотопіхотній бригаді, у розвідувальній роті. Під час одного з бойових завдань так сталося, що я і ще двоє хлопців потрапили у полон. Це було 25 листопада 2015 року.
Валентина Троян: У яких умовах вас утримували?
Олексій Кодьман: Спочатку сидів на так званій ямі у будівлі СБУ, в одиночній камері без світла. Камера була десь метр на два. Була лавочка, на ній спав. Потім перевели до спецвідділу «на підвал» (це колишній архів СБУ), то там полки були, стелажі залізні. То ми на них спали. Були там матраци, ковдри, подушки. Коли перевели до спільної камери, то возили нас на роботи на окупованих територіях Луганської та Донецької областей — Амвросіївка, Іловайськ.
Валентина Троян: Що це за робота була?
Олексій Кодьман: Брудна робота — ми прибирали, чистили цистерни.
Валентина Троян: Це були військові об’єкти?
Олексій Кодьман: Так, це були військові.
Валентина Троян: Як ваші рідні дізналися, що ви у полоні, і чи мали можливість поспілкуватися з ними?
Олексій Кодьман: Я не знаю, як вони дізналися. Потім, через два тижні, як нас випустили з одиночної камери, нас вивезли з будівлі СБУ та привезли на площу Леніна, де нас трьох поставили і ми записали відео, що ми живі і з нами все нормально, а потім, коли в СБУ сиділи, давали раз на місяць у присутності охорони телефонувати додому.
Валентина Троян: Про обмін що говорили?
Олексій Кодьман: Мій батько приїжджав у Донецьк. Трохи побачив його. Здивувався — ще один сусід по камері буде. Він був на зустрічі з так званим їхнім міністром «ДНР», той сказав, що віддавати ніхто не буде — тільки через обмін. Дали мені побачитись хвилин 15 і все.
Валентина Троян: А батько як? Це ж треба наважитися приїхати?
Олексій Кодьман: Ну, на тій стороні сепаратисти також здивувалися, як він проїхав, ще й з Тернополя. Як він розповідав, поїхав по закордонному паспорту.
Валентина Троян: Він перетнув лінію розмежування чи приїхав із боку Росії?
Олексій Кодьман: Розмежування.
Валентина Троян: А коли він був на лінії розмежування, він же показав свій документ.
Олексій Кодьман: Він сам із Криму. Прописка Тернопільска, а місце народження — Крим.
Валентина Троян: І це підкупило бойовиків?
Олексій Кодьман: Напевно.
Повну версію розмови слухайте у доданому аудіофайлі
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо: