«Підкорювачки бізнесу» — це подкаст, присвячений жінкам-підприємицям, які досягають успіху в бізнесі, долаючи виклики повномасштабного вторгнення та суспільні стереотипи. Це спільний проєкт Громадського радіо та громадської організації «Український центр сприяння інвестиціям та торгівлі», створений за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».
Гостя — власниця бренду дитячого одягуSisters CherriesМарта Краснощока. Бізнес заснований у 2023 році й враховує у розробці одягу не лише якість тканин, а й зручність одягання і стильний дизайн.
Анастасія Багаліка:Історії про виробництво завжди цікаві, тому що налагодити його — це окрема велика справа, яка часто буває нелегкою. Розкажіть про ваш старт.
Марта Краснощока: Я заснувала власне виробництво у 2023 році. Моя історія почалася з того, що в мене було дуже багато часу в декреті, аби пошукати себе. І, власне, так і зародилася моя справа. Я почала шити для себе, для своїх дівчаток. Мені це дуже сподобалось, і я захотіла це масштабувати. І коли розпочалася війна, я зрозуміла, що кращого часу стартувати не буде, що завжди будуть якісь перешкоди, і коли, як не зараз. Власне, це стало поштовхом почати шукати якісь методи й способи, аби почати розвиватися.
Анастасія Багаліка: Стартувати під час війни — це ще один додатковий виклик. Я думаю, що дуже багато українських власників бізнесу це розуміють. Як ви наважились? От ви сказали, що зрозуміли, що не буде кращого часу, ніж зараз. Як це розуміння прийшло?
Марта Краснощока: Мені дуже хотілося робити те, що я розпочала. Це приносило задоволення. І мій фокус уваги був спрямований на те, аби дати собі можливість. Війна і криза — це завжди можливість для того, аби себе залучити до якоїсь справи.
Анастасія Багаліка: Зараз в Україні вже є чимало невеличких бізнесів, які шиють одяг для дітей. І з одного боку це підвищує конкуренцію, а з іншого — завжди, з погляду мами хочеться якоїсь ідеальності, зручності й комфортності. Я так розумію, що ви починали шити саме з цих міркувань?
Марта Краснощока: Так, власне, що найперше закинуло в цю справу, — це те, що коли я стала мамою, і у мене з’явилось багато дитячого одягу закордонних брендів, то я розуміла, що ми можемо зробити так само. Ми можемо виготовити такий же якісний, стильний, трендовий одяг, і при цьому залишити кошти в Україні й підтримати економіку. Не потрібно шукати чогось далі, ми можемо зробити це самі.
Про конкуренцію. Так, ви правильно говорите, що є дуже багато виробництв, які спеціалізуються саме на дитячому одязі. Конкуренція велика, і нам потрібно було чимось відрізнятися.
Наша ідея полягає у тому, що діти хочуть мати стильний, трендовий вигляд і впевнено почуватися серед одноліток, а їхні батьки якраз шукають зручності, комфорт, натуральні тканини. І, власне, наша ідея є у тому, аби об’єднати ці два аспекти в одному бренді.
Фото надане Громадському радіо
Анастасія Багаліка: Наскільки велике зараз ваше виробництво? Чи виросли ви за цей рік?
Марта Краснощока: Виробництво наше невелике. Зараз у мене є дві кравчині й, власне, я. Це є уся наша команда. Розпочинала я сама. Ба більше, у мене немає швейної освіти, я не вміла шити. Це все саморозвиток і власний досвід. У нас вже вийшло 3-4 успішні колекції. Ми співпрацюємо з місцевою школою моделей, просуваємо свій бренд через соціальні мережі.
Я пробую якось розвинути свій бренд і розповісти про нього якомога більшій кількості людей завдяки відвідуванню різних форумів. Мені дуже бракує навичок, власне, ведення бізнесу, чим я зараз і займаюся. Шити я уже навчилася, а тепер навчаюся саме в цьому напрямку ведення бізнесу.
Про стереотипи й (не)підтримку місцевої влади
Ірина Титарчук: Взагалі кажуть, що бренди, які народжуються на локальному рівні, дуже рідко розвиваються стратегічно успішно в контексті міжнародної співпраці чи національного рівня. Ви перебуваєте в Тернопільській області.
Скажіть, будь ласка, наскільки є викликом працювати в цьому регіоні? І наскільки ви відчуваєте підтримку клієнтів? Чи, можливо, місцевої влади?
Марта Краснощока: Власне, у мене немає відчуття, що я працюю на місцевому рівні, оскільки ми орієнтуємося на продаж онлайн, в основному. Але я можу сказати, що у нашому місті ми вже є доволі впізнаваними завдяки співпраці з місцевою школою моделей, тому що дітки у них тернопільські.
Щодо співпраці з місцевою владою, то поки мені не доводилося мати такого досвіду. Але я маю надію, що це ще відбудеться. Ми усіляко підтримуємо різні ярмарки або заходи для підтримки ЗСУ. На цьому все.
Ірина Титарчук: Чи ви стикалися зі стереотипами, дискримінацією на робочому місці? Або коли запускали бізнес? Оце таке ставлення чи невіра, можливо, у те, що ви можете бути жінкою-бізнесменкою, підприємицею? Чи були такі випадки у вашому житті?
Марта Краснощока: Та ні такого досвіду не було. Усі звикли, що шити — це жіноча справа. Правда, щодо ведення бізнесу я не сказала б, що відчувала дискримінацію, але легкий подив інколи був. Особливо, коли мені доводилося конкурувати з більш досвідченими бізнесами.
Про асортимент, плани й виклики
Анастасія Багаліка: Що шиєте, які групи товарів, і що вже було у ваших колекціях за цей рік?
Марта Краснощока: Ми виготовляємо одяг переважно для дівчаток віком від 4 до 14 років. Шиємо практично все, тому що хочемо забезпечити для клієнта можливість створити цілісний образ. Щоб верх підходив до низу і можна було, зокрема підібрати й верхній одяг.
Перед початком навчального року запустили шкільну колекцію, яка була дуже успішною. Перед різдвяними святами відшивали святкові піжами. Вони були дуже популярними перед новорічними фотосесіями для сімейних луків.
Зараз у нас стартувала весняна колекція. Вона близька до фешну. Ми розробляємо її з думкою про те, що діти завжди хочуть здаватися дорослими. І ми хочемо дати їм можливість відчути себе такими.
Ірина Титарчук: Які основні виклики ви бачите перед своїм бізнесом?
Марта Краснощока: Весь мій шлях — це, напевно, виклик. Він полягає у тому, що я кожного разу роблю щось уперше. Мені хотілося б, щоб люди більше дізнавалися про наш бренд, популяризувати його. Ще одна ідея на найближчий час: щоб наш одяг продавався в офлайні, співпраця з місцевими магазинами або й не лише місцевими. І також мені хотілося б спробувати виходити на міжнародні ринки. У нас уже є трохи такого досвіду. Клієнти приходили й знаходили нас самі, але я хочу спробувати виходити на Etsy.
Анастасія Багаліка: Марто, оглядаючись назад, чи вистачало знань на самому початку, коли відкривали бізнес?
Марта Краснощока: Дуже бракувало. Перші кроки я робила інтуїтивно. Якщо говорити про виробництво, то я знала і розуміла, як шити, як створити якісний одяг, як створити якусь цікаву модель. Але, власне, у плані ведення бізнесу, просування, того ж наймання працівників, мені бракувало досвіду. Я розумію, що вже змінилася відколи стартувала.
Анастасія Багаліка: Помріймо та уявімо собі, якби в Україні були якісь, наприклад, курси онлайн чи офлайн для молодих підприємців, то це було б корисно, правда? Піти навчитися, а далі вже зрозуміти, як цю модель можна втілити в життя?
Марта Краснощока: Однозначно. Я скажу, що починала без курсів, але в процесі я зрозуміла, що мені не вистачає ось цього розуміння. Зараз, завдяки підтримці державою молодих підприємців, є дуже багато освітніх програм, до яких можна долучитися. Є багато акселераторів і різних курсів. Я дуже активно беру в них участь і підвищую свій рівень.
Анастасія Багаліка: Як вам вдається поєднувати бізнес і родину? Я знаю, що це питання часто ставлять жінкам. З підтекстом, бо багато чоловіків думають, що для жінки поєднувати роботу, кар’єру і материнство — це задача, яку важко реалізувати.
Марта Краснощока: Так, це справді важко, особливо, коли ти п’ять років була мамою 24/7 і весь свій час проводила з дітьми, а тут раптом з’являється ще одна «дитина» — бізнес і мами дуже швидко не стає вдома. Дітям це було важко зрозуміти.
Моя старша донька запитувала: «Мамо, чому ти йдеш на роботу? Чому ти не можеш з нами залишитися?». Я відповідала: «Бо хочу. Мені подобається, і я хочу це робити».
Якщо чесно, то я не відчуваю якоїсь критики, чи, можливо, якоїсь іншої думки з боку родини чи чоловіка. Вони мене дуже у цьому підтримують. Інколи навіть дивуються, звідки в мене береться цей ресурс і енергія цим усім займатися. Але насправді мені це дуже подобається. Я хочу це робити. Я бачу, що мені це вдається. Можливо, не відразу ідеально, але якимись поступовими кроками я підіймаюся, йду до вершини. І головне — підтримка.
Анастасія Багаліка: Розкажіть, яка підтримка для вас є важливою з боку родини?
Марта Краснощока: Дати мені можливість і час на мою роботу. Можливо вивільнити якусь частину моїх обов’язків, перекинути, забрати. Це з фізичного боку.
Якщо ж із морального, то мені важливо, щоб мене похвалили. Чесно, мені це подобається. Я відчуваю, що роблю те, що можу зробити.
Мої доньки вже досить таки вибагливі: щось їм подобається, а щось ні.
Коли я приходжу додому з розробкою якоїсь нової моделі, приміряю її на своїх доньок. І коли старшій щось подобається, вона каже: «Мам, ти сьогодні таке класне придумала, це так круто», — то для мене це дуже важливо, бо я розумію, що у неї вже сформувався власний смак.
Фото надане Громадському радіо
Ірина Титарчук: Наскільки для жінок важлива жіноча підтримка? Оце коло сестринства, нетворкінг, спілкування? Наскільки це тебе надихає, мотивує Можливо, у тебе є приклади жінок, які тебе надихають, на яких ти рівняєшся?
Марта Краснощока: Я не можу навіть підібрати слів, наскільки це важливо. Ти маєш відчуття, базу, що жінки, які вже пройшли цей шлях, тебе підтримують.
І мені здається, це виключно суб’єктивна думка, що жіноче підприємництво кардинально відрізняється від чоловічого. Жінки, створюючи бізнес, напевно, підходять до нього з позиції мами. Вони його більше плекають, вдосконалюють. І це не лише про гроші. Жіноче підприємництво завжди має душу й ідеї, які поширюють.
Жінки підтримують одна одну завжди. Я колись на навчанні Women in почула фразу від котроїсь зі спікерок, що в пеклі є окреме місце для тих жінок, які не підтримують інших жінок. І це правда. Я відчуваю цю підтримку, зокрема, від дівчат, з якими познайомилася на навчаннях Women in. Я вже була на двох таких програмах. Я недавно була в Києві, зустріла дівчат, і ми ніби рідні люди. Ми всі обіймаємося, спілкуємося. Завжди в курсі справи, хто на якому етапі, кому яка потрібна підтримка, завжди відкриті до поради, до щирої критики, якщо вона потрібна. Я навіть скажу, коли в мене виникає потреба в якомусь продукті, то одразу у своїй голові перебираю знайомих підприємиць, хто може закрити цю потребу.
Анастасія Багаліка: Марто, ви згадували про плани з масштабування. І часто молоді бізнеси стикаються з потребою знайти кошти на таке масштабування.
Це буває непросто, тому що кошти треба вилучити з обороту і вкласти в розвиток. А це буває нелегко, особливо, якщо йдеться про бізнес, якому рік, і цей рік припадає на війну в Україні. Як ви з цим справляєтеся?
Марта Краснощока: Власне, виробництво ми заснували коштом грантів. Ми отримали грант на власну справу від «ЄРобота», чим я була насправді дуже здивована, бо не очікувала, що отримаю ці гроші з першого разу. Звісно, що всі кошти, які заробляє бізнес, ми поки що вкладаємо в наш розвиток. Поки ми не можемо сказати, що ми на бізнесі заробили якусь суму, бо всі кошти вкладені. Щодо розвитку, то я зараз також моніторю якісь грантові програми, які можуть мене підсилити, тому що, відверто кажучи, власних грошей у мене зараз не дуже багато, щоб прямо зробити якийсь такий великий ривок. Але ми ідемо своїм природним шляхом. Ми завжди потрошечки-потрошечки підіймаємося, і для мене поки що це є нормою. Я задоволена тим результатом, який ми маємо зараз.
Ірина Титарчук: Попри те, що в нас складнощі в економіці та війна, але такий позитивний твій настрій, напевне, що надихає подумати та зробити цей перший невеличкий крок для багатьох жінок. Чи маєш ти побажання або поради для тих жінок, які мають бізнес-ідею, але сумніваються у тому, чи варто її реалізовувати?
Марта Краснощока: Напевне, що не відкладати, бо ти ніколи не будеш готовою до підприємництва і ніколи не настане той найкращий час. Я не знаю людей, які сьогодні ще не готові до підприємництва, а завтра прокинулися готові. Ви ніколи не відчуєте цього і ніколи не зрозумієте.
Варто ставити собі мету, бо найкраща мета — це та, якої ви поки що не знаєте, як досягнути. Але підсвідомо ваш фокус уваги, якщо це справжня мета, буде завжди спрямований в цьому напрямку. І вихід, інвестиції та можливості знайдуться.
Якщо маєте ідею, горите цією ідеєю, робіть це сьогодні.
Анастасія Багаліка: Моя бабуся про таке говорить: «Очі бояться, а руки роблять». Мені здається, що це найважливіше. І не тільки, мабуть, в бізнесі, а й загалом у житті.
Подкаст «Підкорювачки бізнесу» створений за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України». Це спільний проєкт Громадського радіо та громадської організації «Український центр сприяння інвестиціям та торгівлі».
Анастасія Багаліка
