ФСБ в Росії намагається повернути собі владу — фактчекерка
У Білорусі знайшли в російському чаї плісняву, і російська журналістика раптом стала нейтральною. Про це розповідає на Громадському радіо керівниця відділу дослідження дезінформації в Texty.org.ua Юлія Дукач.
Гостя — керівниця відділу дослідження дезінформації в Texty.org.ua Юлія Дукач.
Фейки про «зовнішнє управління» Україною
Вікторія Єрмолаєва: Якщо говорити про ті наративи, які Росія паралельно зі своїми новинами про паводки розповсюджувала, про що вони брехали… То це ситуація на фронті, і те, що відбувається начебто за їхньою версією в наших містах прифронтових, зокрема в Харкові, і в Одесі. І якщо говорити про ті наративи, які можуть на нас впливати, от що тут відзначається?
Юлія Дукач: Серед того, що може якось потрапляти й впливати, власне, на нас, то це, в першу чергу, «зовнішнє управління». Як Україною, так і Збройним Союзом України. Вони продовжують продукувати величезну кількість фейків і маніпуляцій стосовно того, як Велика Британія впливає. Що саме «британські силовики допомагають українцям влаштовувати диверсії». Саме Британія «навчає ЗСУ бомбити Росію». Саме в Британії «повідомили, коли ЗСУ планують вдарити по Кримському мосту».
Ненависть до України в Росії вже дуже висока. І тому будь-які сторони, будь-які країни, будь-які люди, особистості, які пов’язуються з Україною, — демонізує усіх.
І оскільки Британія є нашим дійсно важливим партнером, то, відповідно, це потрапляє в російську стрічку. Щоб з одного боку показати, що «Британія — це ворог Росії», а з іншого боку, ще нагадати про те, що «Україна є маріонеткою». Що українці «самі б не додумалися до такого, якби з Британії ними не керували».
І тому у нас вже постійно йде ось ця хвиля фейків. Їх дуже важко спростувати, бо мова йде про якісь «інсайди, темники». «Хтось поїхав у Британію, щоби зі своїми кураторами домовитись про подальші дії». Вони постійно кажуть, що Зеленський їздить в Британію «на килим». Вони постійно кажуть, що «підлеглі Зеленського, депутати Верховної Ради постійно звітують Мі-6». Фактично, таким чином показують, що «Росія воює не з Україною, а з силами НАТО», тільки натівських військ немає.
Читайте також: Як росіяни за допомогою Булгакова доводять «нелегітимність влади в Україні»
Про Білорусь, чай і плісняву
Юлія Дукач: Ми вже якось в ефірі обговорювали, як Росія блокує еквадорські банани. Якщо якась політика чиєїсь країни Росії не до вподоби, то Росія починає блокувати імпорт цієї країни. Так, свого часу Росія блокувала «Боржомі» і грузинські вина, аж поки не прийшли до влади проросійські сили. Так вони блокували не так давно банани з Еквадору, одного з найбільших постачальників бананів у світі. І дуже цікаво спостерігати, як в Росії діють в разі, якщо відбувається щось навпаки.
У Білорусі знайшли в російському чаї плісняву. Це саме відомі торгові марки Tess і Greenfield. Ми пам’ятаємо, що це російський виробник, і навіть якщо ми їх бачимо на ринку, їх ми краще не купуємо. Відправили на експертизу, побачили, що дійсно там є пліснява. І минулого тижня якраз у Білорусі заблокували імпорт цих торгових марок з Росії. І ось тут якраз було цікаво подивитися, як в Росії починають інформувати про цей інцидент. У цей момент журналістика російська перетворюється на журналістику, на нейтральну.
Якщо ми подивимось випадкові новини, вони виглядають як професійні новини. Але водночас ми побачили, що вони пишуть про це як про факт. Але мені сподобались основні аргументи. Перший аргумент, що «можливо, це пов’язано не з виробництвом, а з умовами зберігання». Тобто прийом перекладання відповідальності. А з іншого боку, вони сказали: «російське законодавство взагалі не має норм про зміст і кількість допустимих бактерій в чаї». Тому, фактично, «навіть якщо там бактерії та пліснява в тому чаї, то цей чай не порушує російське законодавство». А ми пам’ятаємо, що ставлення Росії до своїх всіх партнерів дуже імперське. І дуже часто ми бачимо, як країни, які є російськими партнерами, наслідують російські закони.
І для Росії це є стандартною ситуацією, що її законодавство ніби зразкове. А відповідно, що «якщо в російському законодавстві немає норми про те, що в чаї не може бути пліснявої бактерії, то, відповідно, ніяких правил не порушено».
Читайте також:«Усі фейки починаються з Telegram»: як РФ поширює дезу протягом 2 років повномасштабної війни
«Успішні операції ФСБ»
Юлія Дукач: «Крокус», тема, пов’язана з терактами, з радикальними релігійними течіями та з тим, як Росія від цього захищається — це все продовжує турбувати російське населення. Тому це має своє місце в російській новинній стрічці.
Вони завжди активно звітували про будь-які спецоперації, про те, як «терористів викривали», «запобігали терактам», як «знаходили когось на службі української розвідки», хтось «здавав позиції російських військових».
Це постійний елемент російської інформстрічки: показати, «які ми кльові», «які сильні», і «наше ФСБ всесильне», а з іншого боку, налякати тих, хто раптом хоче щось зробити, або якось співпрацювати з українськими силовиками.
Після «Крокусу» ми побачили, що насправді ФСБ не всесильне, і вони намагаються повернути собі владу. Вони намагаються нагадати населенню, що «вся ситуація під контролем», і то було «скоріше виключення, і більше такого не повториться». І це ми бачимо з тижня в тиждень, вони посилюють звіти про спецоперації.
Посилення мови ненависті
Юлія Дукач: Але, з іншого боку, таким чином вони досягають не дуже приємного для них наслідку — посилення мови ненависті до інших етнічних меншин.
Тому що з одного боку вони кажуть, що ось «ФСБ знову провело супероперацію, де попередили якийсь там теракт, схопили терористів», а потім додають: «терористи були вихідцями „Средней Азии“». З кожним таким повідомленням вони або демонізують, що це терористи, пов’язані з Україною, або це терористи етнічних меншин, або ще можуть в новинах додавати релігійну спрямованість цих людей.
І, таким чином, вони поширюють на велике населення Росії, що «усі вихідці з тих країн — потенційні терористи». І ця мова ненависті до етнічних меншин, до мігрантів Росії сьогодні досягає свого апогею. І з одного боку, допомагає проводити ось цю насильницьку мобілізацію. Дуже багато порушення прав людей: якщо це нелегальний мігрант, якого схопили в Москві, його можуть через день відправити на фронт. І це вже дуже багато випадків.
І вже навіть країни тієї ж Центральної Азії вже починають бути на сполох, що захист прав їхніх громадян в Росії взагалі відсутній. Люди з громадянством Киргизстану опиняються десь в Донецькій області без військової підготовки і без якоїсь бази.
Тобто з одного боку ось ця етнічна ненависть допомагає проводити мобілізацію. А з іншого боку, їхні експерти самі це визнають, що це якраз і сприяє посиленню цієї ненависті та переходу до якихось радикальних течій з підготовки терактів в Москві, в Росії.
Слухайте також: «Таджики під ударом»: як теракт в Росії посилив ксенофобські настрої
Ситуація на російсько-українському фронті
Нагадаємо, станом на ранок 18 квітня втрати російських військ та їхніх найманців в Україні становлять близько 456 960. Упродовж минулої доби українські захисники знешкодили щонайменше 910 російських окупантів.
Нагадаємо, у ніч на 17 квітня у районі військового аеродрому у Джанкої на півночі окупованого Криму пролунала серія вибухів. На цьому аеродромі дислокується 39-й гелікоптерний полк 27-ї змішаної авіаційної дивізії 4-го командування ВПС та ППО Південного військового округу Збройних сил РФ, три авіаційні ескадрильї.
Вранці 17 квітня росіяни вдарили ракетами по соціально-цивільній інфраструктурі Чернігова. Внаслідок удару пошкоджені 24 будинки, 252 квартири. Зазнав руйнувань центральний корпус Чернігівської політехніки, районна лікарня. У місті організовані й діють пункти видачі їжі, організовані місця для відселення людей, які з тих чи інших причин не можуть залишатися у себе вдома.
18 квітня у Чернігові оголосили Днем жалоби за вбитими російської армією людьми.
«По факту» — спільний проєкт Громадського радіо з Texty.org.ua та StopFake, виданнями, які знають, хто і як намагається нас обманути.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту