Як росіяни за допомогою Булгакова доводять «нелегітимність влади в Україні»

Гостя — експертка фактчекерської організації StopFake Олена Чуранова.

Російські фейки про окуповані території Донбасу

Вікторія Єрмолаєва: 7 квітня 2014 року було створення так званої «ДНР». Вже 10 років існує ця псевдоорганізація, і 10 років наше інфополе супроводжує величезна кількість різноманітних фейків і дезінформації, що стосується цієї так званої республіки.

Думаю, мало хто не чув різні фейки про так звану «ДНР», але, може, з’явилося щось нове?

Олена Чуранова: Нині наративі на окупованій Донеччині ті самі, що були й раніше. Річницю вони теж цього року гучно відсвяткували, розказуючи, що нарешті Донбас повертається начебто до своєї рідної землі. 

Там продовжують поширюватися наративи про те, що все це починалося з ініціативи місцевих жителів, що начебто зброю першими взяли українські військові, а не так звані ополченці, які виступили проти «київського режиму». Хоча ми всі прекрасно знаємо, що це абсолютно не так.

Звісно, на окупованій Донеччині повністю заперечують факт присутності російських військ, якогось російського втручання. Всі, починаючи від Путіна, закінчуючи різноманітними експертами, просувають тезу, що нібито самі люди Донбасу захотіли повернутися у Росію. 

Зараз навіть поширюють наратив про те, що Донбас нібито найбільш російський регіон з усіх, які є у Росії, і там РФ начебто буде ще більше розвиватися. Це абсолютно смішно звучить, якщо знати історію України й розуміти, якою мовою у донецьких селах розмовляють. 

StopFake існує з 2014 року, і за 10 років окупації Донеччини ми бачили чимало фейків про «ДНР» і про заперечення присутності там російських військ. Хоча доказів цьому було чимало. З 2022 року вже не треба щось доводити, адже ми всі побачили, хто з тієї сторони все це організовував, ініціював і перевів на інший рівень.

Ми бачили купу фейків про те, що нібито «ДНР» та «ЛНР» хочуть визнати на міжнародному рівні, і це була абсолютна брехня, яку зараз теж поширюють. Зокрема це фейки про те, що так звані президентські вибори у РФ, які відбувалися на окупованих територіях, нібито супроводжували так звані міжнародні спостерігачі. Насправді ці «спостерігачі» просто співпрацюють з РФ або мають якісь проросійські погляди. Вони через гроші знаходилися на окупованих територіях й начебто були міжнародними спостерігачами. Все це використовують як факти: у ці псевдореспубліки приїжджають, а значить нібито визнають, що це є територія Росії.

Читайте також: «Голосувати» можна було за українським паспортом, хоча отримати ліки — лише за російським»: фактчекерка про псевдовибори на ТОТ

Також росіяни поширюють наратив про російську мову. Його активно використовували протягом всіх 10 років окупації, і використовують зараз. Там активно розказують про те, що, на противагу ситуації в Україні, у псевдореспубліках поважають українську мову. 

Було інтерв’ю Пушиліна з нагоди так званої цієї річниці псевдореспубліки. Він там заявляв, що на окупованій Донеччині є повага і толерантність до всіх, і до українськомовних людей також. Але ми прекрасно знаємо, наскільки вільно можуть себе почувати люди з українською позицією в окупації. Всі ми знаємо про ізоляцію у Донецьку і те, як там ставляться до таких людей. Але там заявляють, що у них супертериторія свободи й дотримання всіх прав.

Реакція росіян на визнання Булгакова символом російської імперської політики в Україні

Вікторія Єрмолаєва: Згідно з експертним українським висновком, Михайла Булгакова визнали символом російської імперської політики. Відповідно, його ім’я, твори та створені за ним фільми, вистави треба вичистити з публічного простору.

Дуже активно Булгакова обговорювали останніми днями, і частина коментарів неслась від російських ботів, тому що це ж наступили нібито на щось святе. 

Як ця ситуація виглядає з боку російської пропаганди? Ми цілком розуміємо, що і всередині нашої країни думки й ставлення до цього питання можуть бути різними, але цікаво, чи підігрівають якісь ставлення росіяни.

Олена Чуранова: Абсолютно підігрівають. Булгакова вже не вперше використовує російська пропаганда для просування наративів про те, що українська влада готова забороняти все російське. Хоча тут йдеться не про російське, а про приниження українців. 

Зокрема, у 2021 році поширювали активно фейк про те, що начебто в Україні заборонили «Майстра й Маргариту». Це дуже активно тоді неслося у соцмережах, зокрема в проросійських групах, тих, хто підтримує ОПЗЖ. Насправді ж тоді йшлося про заборону не твору, а конкретного видання, яке супроводжувалося цитатами, що повторювали російську пропаганду.

Читайте також: Булгаков у шкільній програмі — питання національної ідентичності, цим має займатися СБУ — Агеєва

Багато хто ріс на цій літературі, і в школах на уроках зарубіжної літератури насправді викладали російську. Коли люди зростають в атмосфері того, що найкраща зарубіжна література — це нібито російська література, що «Майстер й Маргарита» — це начебто вершина літературної майстерності, і при цьому починають поширюватися наративи російської пропаганди, що це все забороняють, то у суспільстві будуть різні думки.

Але наразі будь-які конфліктні теми Росія буде використовувати для ще більшого розпалювання ворожнечі, для більшої агресії.

Випадок із Булгаковим вони використовують ще й тому, що це російський письменник, а ми тут відмовляємося від нього. Ми ж з росіянами нібито маємо залишатися в єдиному просторі. На будь-що, що нас виштовхує з цього єдиного простору, росіяни дуже агресивно реагують, і, звісно, намагаються чинити цьому спротив.

Цю тему з Булгаковим використали для наративу про Зеленського і «нелегітимність його влади», про який ми неодноразово говорили. Зокрема росіяни вирізали цитату Зеленського, у якій він казав, що ми не будемо віддавати росіянам ні Булгакова, ні українські території. Це нібито означає, що наш президент підтримує Булгакова.

Росіяни це подали в такому ключі: якщо наш президент начебто підтримує Булгакова, а ми його забороняємо, то у нас нібито немає єдиної думки, контрольованості, централізації. Отже, «в Україні відбувається повний хаос, і ми як держава не існуємо».

Читайте також: Булгаков любив Київ, як його «любить» Маргарита Симоньян — артоглядачка

Нагадаємо, за висновком Експертної комісії Українського інституту національної пам’яті, письменника Михайла Булгакова визнали символом російської імперської політики, а подальше використання його імені в назвах географічних обʼєктів, компаній, перебування в публічному просторі встановлених на його честь памʼяток вважатиметься пропагандою російської імперської політики.

Комісія вважає Булгакова імперцем за світоглядом і затятим українофобом, який «попри роки життя в Києві, зневажав українців та їхню культуру, ненавидів українське прагнення до незалежності, негативно відгукувався про становлення Української держави та її очільників».

В Інституті нацпамʼяті також кажуть, що у творах письменника немає жодного позитивного персонажа-українця. Натомість він пародіює чи глузливо перекручує українську мову, глузує з української автокефальної церкви та заперечує саме існування української нації. Як приклад, комісія наводить, серед іншого, пʼєсу «Дні Турбіних», «антиукраїнський зміст якої відзначили вітчизняні митці ще в 1929 році», а також оповідання «В ніч проти 3-го числа», яке має антиукраїнську спрямованість через гротескне зображення воїнів першого полку Синьої дивізії.

«По факту» — спільний проєкт Громадського радіо з Texty.org.ua та StopFake, виданнями, які знають, хто і як намагається нас обманути.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі