Булгаков у шкільній програмі — питання національної ідентичності, цим має займатися СБУ — Агеєва

Гостя — Віра Агеєва, літературознавиця, професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія», лауреатка Шевченківської премії.

Віра Агеєва: Рішенням МОН у шкільній програмі залишилися деякі російські письменники. Це яскравий вияв національного мазохізму. Почнемо з питання «Для чого вивчається зарубіжна література в школі?». Вона формує певні цінності: естетичні, моральні. Ми добивалися статусу кандидата на вступ до ЄС. Ми ідемо в Європу, прокламуємо європейські цінності. Очевидно, на будь-яких переговорах про зерно, метал, кордони краще порозуміються співрозмовники, які обоє читали Шекспіра, наприклад.

Для чого Булгакова залишили в українській шкільній програмі? Ніде в Європі його не вивчають. Булгаков написав найбільш небезпечний антиукраїнський роман. Такої ненависті до українців та спаплюження УНР, як в романі «Біла гвардія», немає ніде. Він — корінний киянин, але це не доводить того, що він гідний українець. Він описував свій, російський Київ. А про українців писав наче вони брудні звірі, які загрожують «прекрасному світу Турбіних». Лишити Булгакова в школі — це все одно що повішати вдома портрети людей, які увірвалися в ваш дім, обплювали його і рознесли. Це питання про національну ідентичність, якою має займатися СБУ, крапка.

У нашій шкільній програмі не може одночасно бути Булгаков і Куліш.

Чи повинні діти вивчати російських письменників?

Віра Агеєва: Це складне питання. У шкільному курсі зарубіжної літератури мають вивчатися канонічні тексти. Російська література — це література, в якій немає бароко, ренесансу. Ця література не може бути «великою». Після війни я б лишила в шкільній програмі рівно два уроки російської літератури: на першому я б пояснювала, що «вікно в Європу» для росіян рубали кияни, на другому я б лишила роман «Війна та мир». В ньому дуже потужний український слід. Це все, що я давала б дітям із російської літератури.

Читайте також: Мода як боротьба за ідентичність: на Кіровоградщині почали шити репліки старовинного одягу

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS