Ілюстративне фото
Російська пропаганда ефективно використовує гумор як інструмент формування громадської думки, донесення політичних меседжів та формування групової ідентичності. Цей підхід еволюціонував з часом, охоплюючи різні форми медіа, включаючи мультфільми, телевізійні шоу та меми в соцмережах.
У сучасній Росії гумор проявляється на різних платформах, включаючи телевізійні шоу на кшталт КВК (Клуб веселих і кмітливих), які тісно пов’язані з Кремлем. У цих програмах часто звучать жарти, які просувають позитивний імідж уряду та його політики. Засновник шоу Олександр Масляков отримує державну підтримку, що підкреслює переплетення розваг і державної пропаганди.
Олена Чуранова перед нашим етером подивилася випуск КВК. Ділиться враженнями.
«До цього востаннє КВК я бачила у 2013 році. Тоді багато говорили про газ, Україну, образ українців. КВК завжди цензурувався. Там не було майданчика вільних жанрів. Зараз це все посилилося. Зараз там немає команд з України, але є команди з ДНР, ЛНР. Вони окремо створили окрему лігу в Донецьку.
Взагалі КВК — це окрема система пропаганди дезінформаційної кампанії Кремля. Вона, у першу чергу, спрямована на роботу з внутрішньою аудиторією.
За весь випуск, що я подивилася, я не чула про Україну взагалі. Про «СВО» теж жодних жартів немає. Про це у них жартувати не можна. Але багато є про Захід. Зокрема про Макрона. На Францію загалом був потужний акцент у кремлівських медіа. У КВК теж. Багато жартів про Францію, Олімпіаду, Макрона, його дружину. Жарти дуже низького рівня. Про Олімпіаду казали, що «без росіян це буде ніяк», «на Олімпіаді одні геї» тощо. Пам’ятаю, яким був КВК з українськими командами. Те, що є в Росії зараз, це абсолютно інший рівень. Але росіяни активно його використовують і активно просувають ті самі тези».
Слухайте також: Фейк про єдину давньоруську народність: чому українці та росіяни — не один народ
Меми стали важливим елементом російської пропаганди, особливо в цифрову епоху. Вони призначені для легкого поширення і часто містять складні повідомлення, загорнуті в гумор. Цей формат дозволяє швидко поширювати пропаганду, водночас емоційно залучаючи аудиторію і роблячи повідомлення більш запам’ятовуваними. Наприклад, меми можуть тривіалізувати серйозні питання, такі як військові дії або політичні невдачі, подаючи їх у гумористичному світлі.
«По суті меми активно почали використовуватися з 2014 року. Тоді це називалося «демотиватори». Це поширювали в першу чергу для того, щоб дегуманізувати українців. Дуже багато було хейт-картинок, які висміювали українців.
Дегуманізація ворога (і жартівлива у тому числі) — дуже активна стратегія, яка використовувалася і до часів інтернету. Це стара тактика. Вона не складна, але дієва, бо діє на емоції. І діє набагато ефективніше, ніж звичайні фейки. Бо картинки не можна спростувати. Їхня кількість нереальна і дія їхня дуже ефективна».
Платформи соціальних мереж, зокрема TikTok, також були визначені як канали, через які російський гумор проникає в інші країни, у тому числі в Україну. Тут гумор використовується для прихованого посилення негативних стереотипів щодо українців або для просування наративів, які відповідають російським інтересам, демонструючи адаптивність гумору в різних культурних контекстах.
«Мені здається, вплив російського гумору знизився. Тому що в нас з’явилося багато якісного українського контенту. Він масово поширюється. Українські стендапери збирають великі зали, і жартують про наші внутрішні теми».
За словами Олени Чуранової, стратегічне використання гумору в російській пропаганді має кілька цілей:
1. Відволікання та відхилення.
Висміюючи іноземні уряди або применшуючи серйозні звинувачення, російський гумор може створити відчуття двозначності, що дозволяє державі уникати критики, зберігаючи фасад безтурботності.
2. Розбудова спільноти.
Гумор може сприяти формуванню почуття приналежності серед аудиторії, відрізняючи «нас» від «них». Це особливо ефективно у створенні внутрішньогрупової солідарності проти зовнішніх ворогів.
3. Когнітивний вплив.
Використання гумору може «вимкнути» критичне мислення, роблячи аудиторію більш сприйнятливою до пропагандистських повідомлень. Цей психологічний ефект може бути особливо потужним у середовищі, де серйозний дискурс зустрічається зі скептицизмом або ворожістю.
Читайте також: Юлія Дукач: 25% українців використовують Тік-Ток, а він — ШІ
Нагадаємо, за словами співзасновниці «StopFake» Ольги Юркової, віру у фейки пояснюють особливостями людської психології. Фейкові новини приваблюють людей своєю новизною. Фейки вирізняються у стрічці новин: провокують набагато більше емоцій. Відомо, що у людини спочатку включаються емоції, а вже потім — інтелект. Оскільки люди нині стали обережніше ставитися до інформації, фейки еволюціонують.
Як уберегтися від фейків читачам Громадського радіо радила Олена Чуранова. За її словами, для цього потрібно перевіряти всю інформацію. А найлегший спосіб не повестися на фейки, зазначила фактчекерка, — це влаштувати інформаційний чекап: перевірити ті джерела, які ви читаєте. І якщо вони поширюють щось сумнівне — просто прибирати їх зі свого простору. Споживайте перевірену інформацію з перевірених, авторитетних медіа.
Попри те, що джерелом отримання новин та інформації українці називають Telegram, 20-30% опитаних не пам’ятають назви жодного Telegram-каналу, на який підписані. Про це повідомив виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький в етері Громадського радіо.
«По факту» — спільний проєкт Громадського радіо з Texty.org.ua та StopFake, виданнями, які знають, хто і як намагається нас обманути.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі