facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чи можна довіряти Вікіпедії

Часто ми шукаємо інформацію та посилаємось на Вікіпедію. Чи дійсно Вікіпедія — достовірне джерело інформації? В етері Громадського радіо розповіла Оксана Популях, експертка фактчекерської організації StopFake.

Чи можна довіряти Вікіпедії
1x
Прослухати
--:--
--:--

Вікіпедія входить в 10 найбільш відвідуваних сайтів світу. Станом на січень 2024 рік, українська Вікіпедія перебуває на 14-му місці серед усіх мовних розділів енциклопедії за кількістю статей (1 305 583), обігнавши корейську та португальську. Російська займає 6-ту сходинку і є однією з найбільших мовних редакцій. Англійська є лідером.

Ми знаємо, що Вікіпедія — це вільна енциклопедія, де кожен може вносити зміни до публікацій або ж створювати там нові статті. За словами Оксани Популях, цим часто користуються російські  пропагандисти.

«З повномасштабним вторгненням відвідуваність Вікіпедії в Україні суттєво збільшилася. Люди відвідували такі публікації, як «Вторгнення Росії в Україну», «Що таке град» тощо. Люди шукали інформацію, пов’язану з вторгненням Росії в Україну. Очевидно, що цікавість до таких публікацій виросла не лише в Україні. Світу не вистачало інформації та контексту. Тому вони шукали інформацію про це. Росія дуже добре цим користується.

Є кілька досліджень авторитетних організацій, які фіксують те, як Росія створює цілі групи авторів, які керуються єдиним центром і мають ціль — сіяння маніпуляцій, неточності у статтях Вікіпедії».

У жовтні 2022 року Інститут стратегічного діалогу (ISD) і Центр аналізу соціальних медіа (CSAM) у Великобританії провели аналіз, у якому виявили дуже багато маніпуляцій на платформі Вікіпедія.

Фактчекерка розповідає, що там дослідники побачили цілий масив проросійських редагувань англомовних сторінок про вторгнення Росії в Україну,  «Азов», Степана Бандеру тощо.

«Редагування Вікіпедії жорстко контролюються. Проте знаємо, що кожен користувач може вносити свої правки. Наприклад, у деякі статті додавалася інформація, що начебто в Україні стався «державний переворот». Або про те, що війна в Україні — це «конфлікт» або «громадянська війна». Поки правки перевіряють, якийсь час вони висять на сайті». 

Маніпуляції в різних мовних сторінках Вікіпедії

За словами Оксани Популях, різні мовні сторінки Вікіпедії відрізняються одна від одної. І в них криються маніпуляції.

«Наприклад, збиття Малайзійського боїнга. На деяких сторінках Африки та Південної Америки про цю історію пишуть, що літак не збили росіяни, а «сталася аварія». Або стаття про Київську Русь. У нас вона так і називається — «Київська Русь». А от грузинська сторінка про Київську Русь пропонує тяглість і різні підрозділи про те, як формація держави змінювалася — після Київської Русі у них далі йде Московська держава, потім Російська імперія, а потім сучасна Росія. Грузинська Вікіпедія показує, що ця Київська Русь начебто перетворилася на сучасну Росію. Але ж це не правда. І ніяка не об’єктивність. Якраз у таких деталях і криється маніпуляція».

Редактори Вікіпедії роблять колосальну роботу з протидії таким випадкам. Деякі сторінки знаходяться під жорсткою модерацією. Але час, який відведено на перевірку внесених змін, важливий. Люди вже можуть зайти і почитати ті зміни, які хтось пропонує внести.

Стаття про російсько-українську війну в англомовній Вікіпедії. Скріншот

Російські альтернативи

Азовці є «неонацистами», Малайзійський боїнг «зазнав катастрофи», а не був збитий росіянами, Крим «приєднався до Росії через українську політичну кризу», а кібервійни, яку Росія веде проти Заходу, «не існує як явища» — кожне з цих формулювань було чи й досі присутнє на сторінках російської Вікіпедії.

Оксана Популях розповідає, що з початком 2022 року Росія почала робити свої власні альтернативні «вільні енциклопедії». Росіяни мають кілька проєктів. Називають їх «вільними від західної русофобії».

«Один з таких проєктів Runiversalis або «Руни». У маніфесті цього проєкту говорилося про те, що їхні сервери розташовані в Росії, сторінки редагуються відповідно до російського законодавства, туди не буде проникати «западная пропаганда» і «все буде написано з повагою до традиційних цінностей». У «Руни» ви не знайдете сторінку про війну в Україні або подібних словосполучень. Там є інформація про «специальную военную операцию». Все там подано з думки Кремля.

Ще один проєкт «Рувики». Він запущений у липні 2023 року, та є практично повною копією російської Вікіпедії. Але більш дружньою до російської влади. Наприклад, у статті про «неонацизм в Україні» в «Рувики» вказується, що «неонацизм з 2014 року став частиною державної політики в Україні». У статті про президента України Володимира Зеленського додано розділ «Роль у звеличенні неонацизму в Україні». Російські звірства в Бучі під Києвом у 2022 році переосмислюють як «українську та західну дезінформаційну кампанію». Тощо.

Створюючи такі проєкти, російська влада різними способами намагається відгородити своїх громадян від виваженої інформації».


Читайте також: «Під окупацією Заходу»: як росіяни брешуть про незалежність України


Додатково про фейки

Нагадаємо, за словами співзасновниці «StopFake» Ольги Юркової, віру у фейки пояснюють особливостями людської психології. Фейкові новини приваблюють людей своєю новизною. Фейки вирізняються у стрічці новин: провокують набагато більше емоцій. Відомо, що у людини спочатку включаються емоції, а вже потім — інтелект. Оскільки люди нині стали обережніше ставитися до інформації, фейки еволюціонують.

Як уберегтися від фейків читачам Громадського радіо радила Олена Чуранова. За її словами, для цього потрібно перевіряти всю інформацію. А найлегший спосіб не повестися на фейки, зазначила фактчекерка, — це влаштувати інформаційний чекап: перевірити ті джерела, які ви читаєте. І якщо вони поширюють щось сумнівне — просто прибирати їх зі свого простору. Споживайте перевірену інформацію з перевірених, авторитетних медіа.

Попри те, що джерелом отримання новин та інформації українці називають Telegram, 20-30% опитаних не пам’ятають назви жодного Telegram-каналу, на який підписані. Про це повідомив виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький в етері Громадського радіо.


«По факту» — спільний проєкт Громадського радіо з Texty.org.ua та StopFake, виданнями, які знають, хто і як намагається нас обманути.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Спірін: Береш все суспільство, закидаєш в один будинок — от тобі й БЗВП

Спірін: Береш все суспільство, закидаєш в один будинок — от тобі й БЗВП

4 год тому