«Граньоний стакан нікто не воровал»: чому українці досі ностальгують за СРСР

Про ностальгію за СРСР

Після початку повномасштабного вторгнення, соціологічна група «Рейтинг» представила результати свого соцопитування про ностальгування за розпадом Радянського Союзу. Виявилося, що в нас ностальгують за СРСР лише 11% українців.

Показник ностальгії за розпадом СРСР: у РФ за останні десять років він здебільшого зростав (з 2010 року показник зріс з 55 до 63%), в Україні — знижувався (з 2010 року з 46% до 11%). На кінець квітня 2022 року в Україні зафіксовано найнижчий за історію спостережень показник ностальгії за розпадом СРСР (11%). Не жалкують за ним — абсолютна більшість — 87%.

Дослідники StopFake у 2021 році проаналізували, як ностальгія за СРСР популяризується у Facebook та використовується для пропаганди.

Вони нарахували близько 50 таких груп і сторінок, які налічують більше тисячі учасників або підписників. Це групи з такими назвами: «Рожденный в СССР», «Ностальгия СССР» тощо. У 2018-2019 роках відбулось найбільш активне зростання груп, які присвячені Радянському Союзу, туди додалось багато людей.

Оксана Популях розповідає, що найбільш численною виявилася група — «Рожденный в СССР» із 826 тисячами учасників. Водночас ця група не лише має велику кількість підписників, а вони ще й активно взаємодіють.

«Учасники діляться якимись фотографіями, картинками, листівками радянського часу. Вони згадують оце морозиво по три копійки, про свою щасливу юність, дитинство. Все це пронизано тим, що тоді жилося краще і ми маємо вернути оце життя.

Насправді там же і пропонується, як це все повернуть. Ми маємо знову нібито всі об’єднатись, відновити Радянський Союз. Це ж не так складно, на думку цих учасників групи.

Ми бачимо, що оцей наратив щодо повернення Радянського Союзу, він посідає важливе місце в російській пропаганді. Не лише на рівні Facebook-груп та активності громадян. Один із рупорів роспропаганди Russia Today мають новинний розділ «Бывший СРСР», де пишуть новини з усіх колишніх оцих республік. Тобто, вони таким чином продовжують так будувати свій інформпростір. Так будується ментальна мапа про оцю єдність», — зауважує фактчекерка.

---

Слухайте також: Радянський Союз під час Другої світової так само був агресором — фактчекерка

---

Про вибіркову памʼять

Популях вважає, що люди, які ностальгують за Радянським Союзом, мають вибіркову пам’ять.

«Вони ж не ностальгують за тими чергами, за тим дефіцитом, коли не можна було купити якісь банальні речі, ледь не туалетний папір. Вони ностальгують за Радянським Союзом зразка до 1985 року, до приходу Горбачова, до початку «Перебудови», до того моменту, коли оця бульбашка лопнула та економічні проблеми стали такими явними. Люди мають вибіркову пам’ять», — зауважує дослідниця.

Міфи, за якими ностальгують

• про високий рівень довіри між громадянами («граньоний стакан нєкто не воровал»);
• про низький рівень злочинності;
• низькі ціни про продовольчі товари (ціни не міняються роками);
• висока загальна культура людей;
• найвищий рівень освіти.

«Можливо, це не завжди ностальгування саме за Радянським Союзом, а ностальгування за своїм дитинством та молодістю. Напевно, це буде несправедливо мені, як людині, яка не жила в СРСР, заперечувати якісь там факти про те, що люди тоді читали, люди тоді були дружніші й так далі.

Проте, варто просто навести факти, які показують, чому розпався Радянський Союз. Це якраз нам дуже добре продемонструє, наскільки це була бульбашка. Розпад Радянського Союзу був передбачений вже після 20-го року, коли оцей проєкт відбувся. СРСР – не життєздатний державний організм», — зауважує фактчекерка.

Чому розпався Радянський Союз?

Дослідниця каже, що дуже багато збіглось факторів для розпаду СРСР. З самого початку було очевидно, що це «в’язниця народів». Є панівна нація — росіяни, а є решта дрібних народів. У 1985 році почався період так званої «Гласності». Люди трішки почали говорити та дізнаватись інформацію.

Економічні фактори:

• 13 вересня 1985 року міністр нафтової промисловості Саудівської Аравії Ахмед Ямані заявив, що його країна не буде скорочувати видобуток нафти в рамках угоди ОПЕК. Після цього ціни на нафту впали. На ринку залишилися величезні надлишки нерозпроданої нафти. Її просто нікуди було подіти. Пропозиція перевищила попит. Ціна — обвалилася.
• Світові ціни на зерно зросли. У той момент Союз вже був споживачем зерна номер один у світі та повністю залежав від постачання зерна зі «штатів» та Канади. Фінансів катастрофічно не вистачало: не було за що було купувати фуражне зерно, щоб збільшити поголів’я великої рогатої худоби та птиці. Тобто ставав дедалі гострішим і дефіцит м’яса і ковбаси. Саме в цей час у Радянському Союзі офіційно змінили рецептуру вареної ковбаси: зменшили частку м’яса, збільшили частку крохмалю і води.
• Попри маленькі надходження в бюджет, гроші витрачають на зброю. Багато грошей йде в оборонну галузь. до 1990 року Радянський Союз виробляв танків більше, ніж будь-яка країна у світі. У 1991 році завод імені Малишева в Харкові встановив рекорд. На підприємстві випустили 800 танків. У травні 1989 року Михайло Горбачов виступав на Генеральній Асамблеї ООН і сказав, що СРСР витрачає на озброєння понад 10% свого ВНП. Америка ж ніколи не витрачала понад 5%. Тобто кожен 10-й рубль створеної вартості радянської економіки йшов на оборону.
• До 1989 року тривала війна в Афганістані. Радянський Союз довго вів цю військову кампанію. Через війну пройшла грандіозна кількість людей. Це теж послаблювало економіку.
• У 1985 році в СРСР оголосили антиалкогольну кампанію — «сухий закон». У ті часи через витверезники щороку проходили 9 млн людей. Радянська влада видала низку директив, аби «перемогти алкоголізм»: заборонялося продавати в магазинах, розпивати спиртне в парках та скверах, бути нетверезим на роботі. А ще знищували виноградники в південних регіонах. Але від зниження виробництва алкоголю радянський бюджет втратив приблизно 30 мільярдів рублів на рік. При тому, що загальний бюджет СРСР був 400-430 млрд. Тобто це було приблизно 8%.

---

Читайте також: Переяславська рада та міфи навколо неї

---

Додатково про фейки

Нагадаємо, за словами співзасновниці «StopFake» Ольги Юркової, віру у фейки пояснюють особливостями людської психології. Фейкові новини приваблюють людей своєю новизною. Фейки вирізняються у стрічці новин: провокують набагато більше емоцій. Відомо, що у людини спочатку включаються емоції, а вже потім — інтелект. Оскільки люди нині стали обережніше ставитися до інформації, фейки еволюціонують.

Як уберегтися від фейків читачам Громадського радіо радила Олена Чуранова. За її словами, для цього потрібно перевіряти усю інформацію. А найлегший спосіб не повестися на фейки, зазначила фактчекерка, — це влаштувати інформаційний чекап: перевірити ті джерела, які ви читаєте. І якщо вони поширюють щось сумнівне — просто прибирати їх зі свого простору. Споживайте перевірену інформацію з перевірених, авторитетних медіа.

Попри те, що джерелом отримання новин та інформації українці називають Telegram, 20-30% опитаних не пам’ятають назви жодного Telegram-каналу, на який підписані. Про це повідомив виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький в ефірі Громадського радіо.

---

«По факту» — спільний проєкт Громадського радіо з Texty.org.ua та StopFake, виданнями, які знають, хто і як намагається нас обманути.

---

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі