facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Переяславська рада та міфи навколо неї

Переяславська рада — визначна подія в історії українців і росіян, оскільки вони «нарешті возз’єдналися»? Пояснює Оксана Популях, експертка фактчекерської організації StopFake.

Переяславська рада та міфи навколо неї
1x
Прослухати
--:--
--:--

Переяславську раду 1654 року розглядають як акт злуки та возз’єднання з Москвою. Російська пропаганда активно використовує цю подію, щоб підкреслити, що «руський народ» був у якийсь момент роз’єднаний, а Переяславська рада — визначна подія в історії українців і росіян, оскільки вони «нарешті возз’єдналися».

«Путін часто згадує цю подію. От, наприклад, в інтерв’ю з Такером Карлсоном він згадував лист Богдана Хмельницького до московського царя з проханням прийняти козацтво під руку царя. Він усе це представляє, як доказ того, що українці та росіяни «споконвіку тяжіли один до одного» і «чекали цього возз’єднання» ».

Скриншот: armenia.mid.ru

За словами Оксани Популях, загалом навколо козацько-московських відносин багато міфів і різної фантазії. Насправді ні про яке возз’єднання там не може йти мови.

«Якщо детально подивитися на те, що таке Переяславська рада, як вона відбувалася і як її сприймали сучасники тих подій, бачимо, що це ніяке не возз’єднання. Дійсно після того, як козаки виступили проти Речі Посполитої у 1648 році, вони почали активно шукати собі союзників. Вони вели листування та дипломатичні відносини з Трансильванією, Волоським князівство, Кримським ханством, Османською імперією тощо. Основним претендентом була Османська імперія. Історики стверджують, що на літо 1653 року козаки серйозно сприймали у ролі союзника османського султана, а не московського царя. Проте так склалося, що Мехмед IV на той час вів війну з Венеціанським князівством. Було очевидно, що він не міг надати тієї військової допомоги, яку потребували козаки. Тоді Московським князівством було прийнято рішення почати перемовини з козаками».

Гарвардський історик Сергій Плохій говорить, що єдина православна віра визнавалася обома сторонами. Однак ні про яку народну єдність чи спільність мова не йшла. Аргументом з московської сторони, чому вони вирішили підтримати цей союз, було те, що козаки підпишуть союз з османами. А османи — вороги Московської держави. По документах ради видно, що це було політичним рішенням, а не єдністю народів.


Слухайте також: Як росіяни віками крадуть чужу історію


Як проходила рада?

Переяславська рада була не 1. Їх було 4. Український дослідник козаччини пише, що про те, як підписувався акт злуки багато міфів.

«Нібито приїхав боярин Бутурлін, сів з козаками, домовився і козаки «радо ступили під руку московського царя». Такого не було. Спочатку козаки радилися між собою. Потім козаки зайшли в собор, аби скріпити прийняте рішення взаємною присягою. Тут виявилося, що Бутурлін відмовився присягнути від імені царя на «вольности и права козаков». Козаки були шоковані. Боярин Бутурлін сказав, що московський цар своїм підданим не присягається. Після цього відбулося ще кілька козацьких рад. Бутурлін так і не присягнувся, але пообіцяв, що московський цар підтримає усі вольності і права, надані козакам.

Московія потім використала Переяславську раду та підписані Березневі статі як підставу для подальшого поглинання козацької території».

Оксана Популях розповідає, що розчарування від Переяславської ради настало досить швидко. Обіцянок Московія не виконала. Православна віра була єдиним об’єднавчим фактором. Козаки та московити — це два абсолютно дві різні спільноти: по ідентичності та самосприйняттю.

Михайло Хмелько, 1951 рік. Архів Національного художнього музею України в м. Києві

Коли почали використовувати міф про Переяславську раду та «єдиний народ»?

За словами фактчекерки, міф про «єдиний народ» та Переяславську раду, як «важливий пункт» почали активно використовувати ще в радянські часи. Особливого розквіту він набув за Генсека Хрущова.

«Тоді почали святкувати 300-річчя «возз’єднання Росії та України». Наставили купу пам’ятників. Тоді ж почали публікувати історичні роботи, які однобоко показують цю подію. Нібито вона стала «апогеєм возз’єднання». Зараз говорять, що оці псевдореферендуми — це нібито ота давня Переяславська рада, яка «об’єднує народи». Час іде, але російська продовжує активно використовувати цю ідею».

Яке значення для України мала Переяславська рада?

Оксана Популях вважає, що це безперечно, важлива подія в історії України. Дехто критикує Богдана Хмельницького за таке рішення. Але ж ніхто не знав про наслідки й про те, що Переяславська рада потім буде так активно використовуватися російською пропагандою і буде підґрунтям для подальшої експансії російської Московії на українські території.

«Переяславська рада і Березневі статті — це лише один з епізодів в історії козаччини. Московія була не єдиним союзником козаків. Їм потрібна була допомога та підтримка у боротьбі з Річчю Посполитою. На той час це була необхідність. Ми часто дивимося на Переяславську раду через призму міфологеми про возз’єднання. Проте якщо дивитися на історію козаччини, це лише один з епізодів».


Читайте також: Радянський Союз під час Другої світової так само був агресором — фактчекерка


Додатково про фейки

Нагадаємо, за словами співзасновниці «StopFake» Ольги Юркової, віру у фейки пояснюють особливостями людської психології. Фейкові новини приваблюють людей своєю новизною. Фейки вирізняються у стрічці новин: провокують набагато більше емоцій. Відомо, що у людини спочатку включаються емоції, а вже потім — інтелект. Оскільки люди нині стали обережніше ставитися до інформації, фейки еволюціонують.

Як уберегтися від фейків читачам Громадського радіо радила Олена Чуранова. За її словами, для цього потрібно перевіряти усю інформацію. А найлегший спосіб не повестися на фейки, зазначила фактчекерка, — це влаштувати інформаційний чекап: перевірити ті джерела, які ви читаєте. І якщо вони поширюють щось сумнівне — просто прибирати їх зі свого простору. Споживайте перевірену інформацію з перевірених, авторитетних медіа.

Попри те, що джерелом отримання новин та інформації українці називають Telegram, 20-30% опитаних не пам’ятають назви жодного Telegram-каналу, на який підписані. Про це повідомив виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький в ефірі Громадського радіо.


«По факту» — спільний проєкт Громадського радіо з Texty.org.ua та StopFake, виданнями, які знають, хто і як намагається нас обманути.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

З 45 тисяч звернень про домашнє насильство 15% стосується дітей — Альона Кривуляк

З 45 тисяч звернень про домашнє насильство 15% стосується дітей — Альона Кривуляк

Рятував поранених у Кринках 13 днів — бойовий медик на псевдо «Регбіст»

Рятував поранених у Кринках 13 днів — бойовий медик на псевдо «Регбіст»

«Світова сенсація», «Шок для Заходу»: як роспропаганда висвітлювала візит Путіна до КНДР

«Світова сенсація», «Шок для Заходу»: як роспропаганда висвітлювала візит Путіна до КНДР