facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

СРСР не «біла і пухнаста» жертва: як насправді почалася Друга світова війна

Друга світова війна, Пакт Ріббентропа-Молотова, «секретний протокол». Про міфи і правду навколо цього говорили з Оксаною Популях, експерткою фактчекерської організації StopFake.

СРСР не «біла і пухнаста» жертва: як насправді почалася Друга світова війна
1x
Прослухати
--:--
--:--

Друга світова війна

Так звана «Велика вітчизняна війна» є дуже важливою темою, на якій будується сучасна кремлівська ідеологія. Навіть зараз у наративах, які росіяни поширюють щодо сучасної війни з Україною, ми бачимо багато паралелей. Наприклад, нібито сучасні українські військові — «правнуки нацистів», а сучасні російські військові — їхні діди воювали та захищали Радянський союз від нацистів. Такі паралелі вони намагаються вести.

«Російські пропагандисти схильні замовчувати той факт, що Друга світова війна не почалася у 1941 році. Насправді у 1939 році. Багато людей, які народилися в СРСР, дійсно були впевнені, що саме з бомбардування Києва у 1941 році почалася війна. І нібито у цій війні були чіткі сторони: агресор Німеччина та жертва СРСР. Але насправді Радянський союз не варто сприймати «білою і пухнастою» жертвою.

Починаючи з 1938 року Радянський союз уже будував плани, як знайти вигоду у протистоянні нацистської Німеччини та країн заходу. Усе це вилилося у Пакт Ріббентропа-Молотова — двосторонню угоду між Німеччиною та Радянським союзом. Це була угода про ненапад. А також секретний додатковий протокол про поділ сфер впливу. Цей договір і події, які послідували після нього, показують, що СРСР у цьому випадку теж поводився агресивно і вів загарбницьку політику.

При розділенні сфер впливу Радянський союз також претендував на величезний шмат сучасної Європи, і не гребував домовленостями з німцями. Про це в Росії намагаються не говорити. Наголошують на подіях вже 1941 року, коли нацисти нападають на СРСР».


Слухайте також: Радянський Союз під час Другої світової так само був агресором — фактчекерка


Пакт Ріббентропа-Молотова

Оксана Популях розповідає, що станом на 1938 рік Радянський союз вів перемовини з усіма сторонами: нацистською Німеччиною, Великобританією, Францією. У той час, коли Франція та Британія намагалися йти на поступки Гітлеру, аби уникнути війни, Радянський союз налагоджував відносини з німцями.

«У 1938 році були встановлені торговельні зв’язки. Радянський союз тоді надав Німеччині досить значну позику. Ці торгівельні зв’язки поступово почали переходити в політичні. Переламним моментом є той факт, що в СРСР побачили, що Німеччина почала наступати на Балтику, яку СРСР вважали своєю сферою впливу. Тому потрібно було реагувати.

Почалися перемовини про розподіл сфер впливу. Так званий «секретний протокол» Пакт Ріббентропа-Молотова. Ініціатором виступила радянська сторона. У протоколі виписали територіальні претензії, розподіл сфер впливу, на які території вони хотіли б поширити свій вплив.

Радянська сторона 21 серпня, після того, як вони повідомили німців, що згодні підписати договір, повністю припиняють переговори з Британією і Францією. Це ознака того, що станом на 21 серпня 1939 року Радянський союз вже обрав сторону. Простими словами — Радянський союз став союзником Німеччини».

Міністр закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов (праворуч, сидить) підписує Пакт Молотова-Ріббентропа. Москва, 23 серпня 1939 року

Наступного дня Ріббентроп прилетів до Москви на зустріч зі Сталіним і Молотовим для обговорення пакту. Перемовини почалися о 15 годині 30 хвилин. Тривали три години.

«23 серпня документи були підписані. Це день, коли нацистська Німеччина та Радянський союз поділили сфери впливу в східній Європі та Прибалтиці. Також у цей день у Німеччині було погоджено, що напад на Польщу відбудеться 26 серпня. Проте у Німеччині не очікували, що Велика Британія демонстративно укладе альянс з Польщею. Тому Гітлер пересунув дату вторгнення на 1 вересня».

1 вересня Німеччина напала на Польщу. За два дні Британія і Франція формально оголосили Німеччині війну, але бойові дії не розпочали.

«Москва протягом двох тижнів вдавала нейтралітет. Коли вермахт наблизився до обумовленої демаркаційної лінії, Сталін, знехтувавши договором про ненапад з Польщею, наказав окупувати сусідню країну. Майже півмільйонна Червона армія напала на Польщу. Польщу окупували двоє агресорів: Німеччина та Радянський союз. Ці факти в сучасній Росії замовчуються.

Розділивши Польщу з Гітлером, Сталін наприкінці 1939-го напав на Фінляндію і після невдалої зимової війни все ж зміг забрати у фінів Карелію і ще пару шматків фінської території. А у 1940 році відбулася окупація та анексія Балтійських країн Радянським Союзом: Естонії, Латвії та Литви, яку Захід не визнавав аж до відновлення незалежності балтійських країн через майже 50 років».

СРСР довго спростовував факт секретного протоколу. До самої смерті Молотов заперечував сам факт підписання Договору з Німеччиною і секретного протоколу до нього. У 1989 році З’їзд народних депутатів СРСР засудив Пакт Ріббентропа-Молотова і таємний додаток до нього.


Читайте також: Переяславська рада та міфи навколо неї


Додатково про фейки

Нагадаємо, за словами співзасновниці «StopFake» Ольги Юркової, віру у фейки пояснюють особливостями людської психології. Фейкові новини приваблюють людей своєю новизною. Фейки вирізняються у стрічці новин: провокують набагато більше емоцій. Відомо, що у людини спочатку включаються емоції, а вже потім — інтелект. Оскільки люди нині стали обережніше ставитися до інформації, фейки еволюціонують.

Як уберегтися від фейків читачам Громадського радіо радила Олена Чуранова. За її словами, для цього потрібно перевіряти усю інформацію. А найлегший спосіб не повестися на фейки, зазначила фактчекерка, — це влаштувати інформаційний чекап: перевірити ті джерела, які ви читаєте. І якщо вони поширюють щось сумнівне — просто прибирати їх зі свого простору. Споживайте перевірену інформацію з перевірених, авторитетних медіа.

Попри те, що джерелом отримання новин та інформації українці називають Telegram, 20-30% опитаних не пам’ятають назви жодного Telegram-каналу, на який підписані. Про це повідомив виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький в ефірі Громадського радіо.


«По факту» — спільний проєкт Громадського радіо з Texty.org.ua та StopFake, виданнями, які знають, хто і як намагається нас обманути.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

«Довіра до телебачення впала вдвічі» — аналітикиня ОПОРИ про зміну медіаспоживання українців

«Довіра до телебачення впала вдвічі» — аналітикиня ОПОРИ про зміну медіаспоживання українців

Як заробляти на готових стравах в реторт-пакетах під час війни 

Як заробляти на готових стравах в реторт-пакетах під час війни 

Ніч з 21:00 до 3:00: що зміниться після скасування переходу на літній час

Ніч з 21:00 до 3:00: що зміниться після скасування переходу на літній час

Військових має мотивувати не кримінальна відповідальність, а командири — правозахисниця

Військових має мотивувати не кримінальна відповідальність, а командири — правозахисниця