Правозахисники: переселенці повинні мати право голосу
Нещодавно Верховна Рада України ухвалила закон про місцеві вибори, який позбавляє переселенців права на голосування за місцем фактичного проживання
З різкою критикою цього закону виступили правозахисники. За їх словами, одного з основних прав позбавилися майже півтора мільйона людей. Докладніше — в програмі «Права людини».
14 липня на пленарному засіданні Верховної Ради України 257 нардепів проголосували за проект закону «Про місцеві вибори». Але цей, на перший погляд прогресивний закон, по суті позбавив майже півтора мільйона переселенців права брати участь у виборах, що відбудуться восени 2015 року. За словами правового аналітика Всеукраїнського благодійного фонду «Право на захист» Сулеймана Мамутова, законопроект суперечить низці законів: наприклад, закону про місцеве самоврядування, закону про внутрішньо переміщених осіб та міжнародним стандартам у сфері внутрішнього переміщення.
«Таке позбавлення, воно суперечить Конституції України, так і безпосередньо законодавству України, тому що окрім того, що за Конституцією, статтею 5 – єдиним джерелом і носієм влади є народ України. Окрім того ще є закон про місцеве самоврядування, за яким будь яке обмеження і дискримінація при участі громадян у самоврядуванні, вона забороняється. В тому числі і за цензом, скільки людина проживає на своїй території. До того ж це суперечить закону про внутрішньо переміщених осіб, яким забезпечується і гарантується виборче право. І звичайно, що міжнародним стандартам у сфері внутрішнього переміщення. Зокрема це документ, який відноситься до так званого м’якого правила у міжнародному праві ».
Внутрішньо переміщені особи зареєструвалися відповідно до законодавства. Зараз у них є довідка, у якій вказане їхнє нове місце проживання. Проте вони не мають штампу в паспорті про відповідну реєстрацію, і нібито тому не можуть голосувати. Але якщо цей штамп буде поставлений, людина втратить сам статус переселенця, каже голова правління благодійного фонду «Восток – СОС» Олександра Дворецька.
«Людина є, а громади для неї немає. Територіальної громади, яку обирає на цих місцевих виборах. Виходить, що переселенець немає вже нічого спільного з Донецьком, з Луганськом, бо там він більше не проживає, він переїхав сюди до Києва. Користується тут медичними послугами, користується транспортом, освітніми послугами. Він в праві обирати, яким чином це буде облаштоване. Яким чином буде працювати школа, чи медичний заклад. А все це знаходиться на рівні місцевого самоврядування».
Але окрім втрати статусу, поява у паспорті штампу з новим місцем проживання, може становити ще й небезпеку для цих людей, якщо вони матимуть потребу поїхати на своє колишнє місце проживання на окупованих територіях. Зокрема, до Криму, коли слід проходити російський контроль, розповіла Таміла Ташева, співзасновниця і координатор громадської ініціативи «Крим SOS»
«Ні представники внутрішньо переміщених осіб, які переїхали або з Донецька, або з Луганська, або з Криму, а особливо з Криму. На превеликий жаль окупація Крима, вона трохи відтягнута в часі, і ті кримчани, які були змушені покинути свої домівки, вони навряд чи вернуться в Крим, і за що там голосувати? Представлення їм голосу є дуже важливим. В цьому законопроекті з’явилось дуже багато норм, які дійсно порушують Конституцію і основні закони України. В статті 70 Конституції України закріплена норма, якою описані обставини при яких громадянин України лишається права голосу, або він не може голосувати – це людина, яка не досягла 18 років, це не громадянин України, або не дієздатна особа. Власне цим законом створюється ще одна обставина, коли ти є внутрішньо переміщеною особою »
Крім того, правозахисники нагадують, що не слід плутати поняття та називати внутрішньо переміщених осіб тимчасово переміщеними, оскільки ці люди зробили свідомий вибір на користь України та, скоріш за все, не повернуться назад. Активісти сподіваються, що президент України накладе вето на цей закон.
Тетяна Курманова з Києва, програма «Права людини» для «Громадського радіо»
Виготовлення цього матеріалу стало можливим завдяки допомозі Міністерства закордонних справ Німеччини. Викладена інформація не обов’язково відображає точку зору МЗС Німеччини.